• Біопсія в диференційному діагностуванні холестатичних захворювань печінки у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Біопсія в диференційному діагностуванні холестатичних захворювань печінки у дітей

Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 3(88): 57-62. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).5762
Курило Г. В.1,2, Щур О. В.1, Ковалик О. Я.2
1ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
2КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», Україна

Для цитування: Курило ГВ, Щур ОВ, Ковалик ОЯ. (2025). Біопсія в диференційному діагностуванні холестатичних захворювань печінки у дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(88): 57-62. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).5762.
Стаття надійшла до редакції 05.07.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Біопсія печінки (БП) є найбільш достовірним джерелом у діагностуванні холестатичних захворювань печінки у дітей, найінформативнішим у прогнозуванні функціонування органа після операції Касаї.
Мета – встановити терміни, умови, вік, методики БП у дітей раннього віку з холестатичними захворюваннями печінки для визначення диференціально-діагностичної інформативності гістологічних досліджень для підвищення точності діагнозу та ефективності подальшої терапевтичної і хірургічної тактики.
Матеріали і методи. 118 дітям із жовтяницями віком 1,5-4,5 місяця проведено морфологічне дослідження біоптатів печінки для верифікації діагнозу. Визначали морфологічні ознаки, ступінь фіброзу та запалення, оптимальні терміни та методики забору біоптату.
Результати. Усі біоптати відповідали стандарту (≥10 портальних трактів). У 64 (54,2%) дітей гістологічне дослідження виявило характерні ознаки біліарної атрезії (БА): проліферацію протоків, фіброз, запалення, облітерацію. Перкутанна БП віком 30 діб забезпечує точність діагнозу, що підтверджено холангіографією і післяопераційною БП. Первинний сімейний внутрішньопечінковий холестаз характеризується дуктопенією, лобулярною інфільтрацією і некрозом гепатоцитів. Тактика після 45-60 діб життя ускладнюється – рекомендована лапароскопічна БП із холангіографією і можливим переходом на операцію Касаї за наявності умов.
Висновки. БП є ключовим методом у диференційному діагностуванні неонатального холестазу, особливо в разі підозри БА. У 92,1% пацієнтів за допомогою БП верифіковано БА, що узгоджується з даними літератури. У випадках неатрезійних форм холестазу морфологічна картина менш специфічна, тому БП слід доповнювати генетичним тестуванням. Вік пацієнта критично впливає на інформативність: до 14-ї доби життя – не проводиться , низька діагностична цінність, на 30-ту добу – оптимальний період для проведення БП. Умови ефективності: якісний біоптат (≥10 портальних трактів), вибір правильної техніки (пункційна або інцизійна, лапароскопічна), кваліфікований морфологічний аналіз у поєднанні з клініко-лабораторними даними. Ці результати підкреслюють важливість своєчасної та якісної БП для визначення подальшої тактики лікування, зокрема, хірургічного втручання або молекулярного діагностування.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені діти, жовтяниця, біліарна атрезія, хронічний холестаз, біопсія печінки, операція Касаї.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ali KM, Zalata KR, Barakat T, Elzeiny SM. (2024, Jan). Pathologic approach to Neonatal cholestasis with a simple scoring system for biliary atresia. Virchows Arch. 484(1): 93-102. Epub 2023 Nov 27. https://doi.org/10.1007/s00428-023-03704-5; PMid:38008855 PMCid:PMC10791702

2. Antala S, Taylor SA. (2022, Aug). Biliary Atresia in Children: Update on Disease Mechanism, Therapies, and Patient Outcomes. Clin Liver Dis. 26(3): 341-354. Epub 2022 Jun 25. https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.03.001; PMid:35868678 PMCid:PMC9309872

3. Arsena H, Kenny Tedja A, Gunarti H et al. (2024). Diagnostic accuracy of ultrasound in cholestatic infants with biliary atresia. Turk Arch Pediatr. 59(5): 449-453. https://doi.org/10.5152/TurkArchPediatr.2024.24084; PMid:39440361 PMCid:PMC11393491

4. Brahee DD, Lampl BS. (2022, Apr). Neonatal diagnosis of biliary atresia: a practical review and update. Pediatr Radiol. 52(4): 685-692. Epub 2021 Jul 31. https://doi.org/10.1007/s00247-021-05148-y; PMid:34331566

5. El-Shabrawi M, Ghaffar TYA, Baky AA et al. (2025). Evidence-based clinical practice guideline for diagnosis of neonatal and infantile cholestasis and management of its anticipated life-threatening conditions. Egypt Liver Journal. 15: 64. https://doi.org/10.1186/s43066-025-00467-3

6. European Association for the Study of the Liver (EASL). (2024, Aug). Clinical Practice Guidelines on genetic cholestatic liver diseases. J Hepatol. 81(2): 303-325. Epub 2024 Jun 8. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2024.04.006; PMid:38851996

7. Feldman AG, Sokol RJ. (2021, Dec 1). Neonatal Cholestasis: Updates on Diagnostics, Therapeutics, and Prevention. Neoreviews. 22(12): e819-e836. https://doi.org/10.1542/neo.22-12-e819; PMid:34850148 PMCid:PMC10103174

8. Горбатюк ОМ, Македонський ІО, Курило ГВ. (2019). Сучасні стратегії діагностики, хірургічної корекції та профілактики вроджених вад розвитку у новонароджених. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4(34): 88-97. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.7.

9. Hassan S, Hertel P. (2022, Aug). Overview of Progressive Familial Intrahepatic Cholestasis. Clin Liver Dis. 26(3): 371-390. https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.03.003; PMid:35868680

10. Kelley-Quon LI, Shue E, Burke RV, Smith C, Kling K, Mahdi E et al. (2022, Feb). The need for early Kasai portoenterostomy: a Western Pediatric Surgery Research Consortium study. Pediatr Surg Int. 38(2): 193-199. Epub 2021 Dec 2. https://doi.org/10.1007/s00383-021-05047-1; PMid:34854975 PMCid:PMC8742784

11. Kurylo HV. (2024). Alagille syndrome in the clinical practice of a paediatric surgeon. Paediatric Surgery (Ukraine). 2(83): 49-56. https://doi.org/10.15574/PS.2024.83.49

12. Курило ГВ. (2024). Біліарна атрезія: шлях до діагнозу. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(85): 16-21. https://doi.org/10.15574/PS.2024.4(85).1621.

13. Kurylo HV. (2024). Byler's disease: conservative and surgical treatment strategies. Paediatric Surgery (Ukraine). 3(84): 117-123. https://doi.org/10.15574/PS.2024.3(84).117123

14. Курило ГВ. (2025). Трансплантація печінки в дітей: тактика дотрансплантаційної підготовки. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(86): 40-44. https://doi.org/10.15574/PS.2025.1(86).4044.

15. Курило ГВ. (2025). Стратегії хірурга-трансплантолога у випадках холестатичних жовтяниць у дітей перших місяців життя. Сучасна педіатрія. Україна. 3(147): 60-66. https://doi.org/10.15574/SP.2025.3(147).6066.

16. Lendahl U, Lui VCH, Chung PHY, Tam PKH. (2021, Dec). Biliary Atresia – emerging diagnostic and therapy opportunities. EBioMedicine. 74: 103689. Epub 2021 Nov 12. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103689; PMid:34781099 PMCid:PMC8604670

17. Nguyen AP, Pham YHT, Vu GH, Nguyen MH, Hoang TN, Holterman A. (2021, Jul). Biliary atresia liver histopathological determinants of early post-Kasai outcome. J Pediatr Surg. 56(7): 1169-1173. Epub 2021 Mar 26. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2021.03.039; PMid:33838902

18. Russi AE, Pandurangi S, Bezerra JA. (2022, Jan 28). The Liver Biopsy in Neonatal Cholestasis: Just a Cherry on Top? Clin Liver Dis (Hoboken). 19(3): 111-113. https://doi.org/10.1002/cld.1190; PMid:35355844 PMCid:PMC8958248

19. Srivastava A. (2014, Mar). Progressive familial intrahepatic cholestasis. J Clin Exp Hepatol. 4(1): 25-36. https://doi.org/10.1016/j.jceh.2013.10.005; PMid:25755532 PMCid:PMC4017198

20. Tam PKH, Wells RG, Tang CSM, Lui VCH, Hukkinen M, Luque CD et al. (2024, Jul 11). Biliary atresia. Nat Rev Dis Primers. 10(1): 47. https://doi.org/10.1038/s41572-024-00533-x; PMid:38992031 PMCid:PMC11956545