Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 67-73. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).6773
Чайка К. В.¹, Богадельнікова К. І.¹, Шамрай В. А.², Кукуруза І. Л.², Гомон Н. М.³, Слободян П. П.², Грищенко О. О.^2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
³КНП «Вінницький обласний клінічний медичний реабілітаційний центр ветеранів війни та радіаційного захисту населення», Україна

Для цитування: Чайка КВ, Богадельнікова КІ, Шамрай ВА, Кукуруза ІЛ, Гомон НМ, Слободян ПП, Грищенко ОО. (2024). Анатомічні та функціональні результати двох варіантів слінгових оперативних втручань для хірургічної корекції стресового нетримання сечі в жінок. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 67-73. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).6773.
Стаття надійшла до редакції 15.06.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Проблема нетримання сечі є однією з провідних у погіршенні якості життя жінок різних вікових категорій. Сучасним та ефективними хірургічним лікуванням цієї патології є слінгові оперативні втручання. Тому пошук оптимального варіанта такої операції залишається актуальним напрямом у сучасній гінекології.
Мета – порівняти безпосередні та віддалені результати двох варіантів слінгових операцій із приводу стресового нетримання сечі.
Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження найближчих і віддалених результатів після виконання слінгових оперативних втручань для хірургічного коригування стресового нетримання сечі у 84 жінок, яких поділено на дві групи. У І групі виконано пластику вільною синтетичної петлею (TVT), у ІІ групі – операцію з використанням трансобтураторного розташування проленової петлі (TVT-Obturator – TVT-О). Усіх пацієнток комплексно обстежено з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. З аналізу сонографічних показників стану уретровезикального сегмента в жінок обох груп встановлено достовірне зменшення кута інклінації та заднього уретровезикального кута. Значущих відмінностей щодо цих показників між І та ІІ групами не виявлено, що доводить порівнянну ефективність TVT і TVT-О щодо корекції анатомічного дефекту. Натомість встановлено, що методика TVT дає змогу досягти більшої частоти випадків повного утримання сечі через 2 роки після операції – 87,9% проти 67,9% у групі TVT-O, а також меншої кількості ургентних позивів та епізодів ургентного нетримання протягом доби через 1 рік (р=0,047 та р=0,03, відповідно) і 2 роки (р=0,012 та р=0,02, відповідно) після встановлення слінга.
Висновки. Отримані дані свідчать про анатомічну ефективність обох варіантів встановлення слінга, однак ефективність операції TVT, згідно з оцінкою функціональних результатів оперативного втручання, є статистично значуще вищою, ніж операції TVT-O.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: стресове нетримання сечі, слінг, тазова хірургія, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Barber MD, Visco AG, Wyman JF, Fantl JA, Bump RC; Continence Program for Women Research Group. (2002). Sexual function in women with urinary incontinence and pelvic organ prolapse. Obstet Gynecol. 99(2): 281-289. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(01)01727-6; PMid:11814510

2. Чайка КВ, Богадельникова КІ. (2024). Порівняння функціональних результатів та якості життя після хірургічного лікування стресового нетримання сечі у жінок. Український журнал Здоров'я жінки. 2(171): 38-44. https://doi.org/10.15574/HW.2024.171.38.

3. Coyne KS, Sexton CC, Irwin DE, Kopp ZS, Kelleher CJ, Milsom I. (2008). The impact of overactive bladder, incontinence and other lower urinary tract symptoms on quality of life, work productivity, sexuality and emotional well-being in men and women: results from the EPIC study. BJU Int. 101(11): 1388-1395. https://doi.org/10.1111/j.1464-410X.2008.07601.x; PMid:18454794

4. Dugan SA, Crawford SL, Wente K, Waetjen LE, Karvonen-Gutierrez C, Harlow SD. (2024). The association of urinary incontinence and disability among a diverse sample of midlife Study of Women's Health Across the Nation women. Menopause. 31(1): 18-25. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000002282; PMid:38016162

5. Harland N, Walz S, Eberli D, Schmid FA, Aicher WK et al. (2023). Stress Urinary Incontinence: An Unsolved Clinical Challenge. Biomedicines. 11(9): 2486. https://doi.org/10.3390/biomedicines11092486; PMid:37760927 PMCid:PMC10525672

6. Haylen BT, de Ridder D, Freeman RM, Swift SE, Berghmans B, Lee J. (2010). An International Urogynecological Association (IUGA)/International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for female pelvic floor dysfunction. Neurourol Urodyn. 29(1): 4-20. https://doi.org/10.1002/nau.20798; PMid:19941278

7. Herzog AR, Diokno AC, Brown MB, Fultz NH, Goldstein NE. (1994). Urinary incontinence as a risk factor for mortality. J Am Geriatr Soc. 42(3): 264-268. https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1994.tb01749.x; PMid:8120310

8. Hogewoning CR, Gietelink L, Pelger RC, Hogewoning CJ, Bekker MD, Elzevier HW. (2015). The introduction of mid-urethral slings: an evaluation of literature. Int Urogynecol J. 26(2): 229-234. https://doi.org/10.1007/s00192-014-2488-5; PMid:25143007

9. Huang P, Luo K, Wang C, Guo D, Wang S, Jiang Y. (2021). Urinary Incontinence Is Associated With Increased All-Cause Mortality in Older Nursing Home Residents: A Meta-Analysis. J Nurs Scholarsh. 53(5) :561-567. https://doi.org/10.1111/jnu.12671; PMid:34021695

10. Lucas MG, Bosch RJ, Burkhard FC, Cruz F, Madden TB, Nambiar AK et al. (2012). EAU guidelines on surgical treatment of urinary incontinence. Eur Urol. 62(6): 1118-1129. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2012.09.023; PMid:23040204

11. Nambiar AK, Arlandis S, Bø K, Cobussen-Boekhorst H, Costantini E, de Heide M et al. (2022). European Association of Urology Guidelines on the Diagnosis and Management of Female Non-neurogenic Lower Urinary Tract Symptoms. Part 1: Diagnostics, Overactive Bladder, Stress Urinary Incontinence, and Mixed Urinary Incontinence. Eur Urol. 82(1): 49-59. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2022.01.045; PMid:35216856

12. Song P, Wen Y, Huang C, Wang W, Yuan N, Lu Y et al. (2018). The efficacy and safety comparison of surgical treatments for stress urinary incontinence: A network meta-analysis. Neurourol Urodyn. 37(4):1199-1211. https://doi.org/10.1002/nau.23468; PMid:29331033

13. Todhunter-Brown A, Hazelton C, Campbell P, Elders A, Hagen S, McClurg D. (2022). Conservative interventions for treating urinary incontinence in women: an Overview of Cochrane systematic reviews. Cochrane Database Syst Rev. 9(9): CD012337. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012337.pub2; PMid:36053030 PMCid:PMC9437962

14. Yip SK, Cardozo L. (2007). Psychological morbidity and female urinary incontinence. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 21(2): 321-329. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.12.002; PMid:17207664