Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 4(89): 15-20. doi: 10.15574/PS.2025.4(89).1520
Слєпов О. К., Знак К. Л.
Центр неонатальної хірургії вад розвитку та їх реабілітації ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ

Для цитування: Слєпов ОК, Знак КЛ. (2025). Анатомічні особливості різних за розмірами дефектів діафрагми та їхнє значення при природженій діафрагмальній грижі в новонароджених дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(89): 15-20. doi: 10.15574/PS.2025.4(89).1520.
Стаття надійшла до редакції 06.09.2025 р., прийнята до друку 12.12.2025 р.

Вивчення анатомічних особливостей дефектів діафрагми різних типів і розмірів при природженій діафрагмальній грижі (ПДГ) має важливе значення для вдосконалення хірургічних стратегій та оптимізації лікування цих пацієнтів.
Мета – проаналізувати анатомічні особливості різних за величиною дефектів діафрагми при ПДГ у новонароджених дітей як важливого чинника розроблення хірургічної тактики при цій ваді розвитку.
Матеріали і методи. Проаналізовано анатомічні особливості різних за розмірами дефектів діафрагми в 58 новонароджених дітей із ПДГ, які були  на лікуванні у 2013-2025 рр. Залежно від величини дефекту діафрагми новонароджених із ПДГ поділено на дві групи: І група – 38 (65,5%) дітей із малими і середніми за розмірами дефектами діафрагми (типи А і В), ІІ група – 20 (34,5%) пацієнтів із великими і тотальними дефектами діафрагми (типи С і D). Інтраопераційно досліджено: бік і локалізацію дефекту діафрагми, наявність грижового мішка, характер грижового вмісту. Враховано герніацію: петель тонкої і товстої кишок, шлунка, селезінки, підшлункової залози (частково або повністю), лівої/правої нирки, печінки (частково або повністю), великого сальника, жовчного міхура. Особливу увагу приділено задньому валику дефекту діафрагми.
Результати. Середня площа дефекту діафрагми в пацієнтів ІІ групи достовірно була більшою порівняно з І групою. Достовірної різниці між частотою наявності грижового мішка, частотою лівобічних і правобічних дефектів діафрагми між групами не виявили. Задньо-латеральну локалізацію дефекту достовірно частіше відзначали в пацієнтів І групи. Задньо-медіальне розташування спостерігали переважно в пацієнтів ІІ групи. Часткову або повну герніацію печінки та шлунка в грудну порожнину достовірно частіше виявляли в пацієнтів ІІ групи.
Висновки. При дефектах діафрагми типів А і В локалізація ПДГ достовірно частіше задньо-латеральна. Розмір дефекту діафрагми не впливає на бік ПДГ, а також на анатомічні особливості його заднього м’язового валика. При великих і тотальних дефектах діафрагми достовірно частіше відбувається герніація шлунка і печінки в грудну клітку. Вивчення анатомічних особливостей дефектів діафрагми різних типів і розмірів при ПДГ має важливе значення для оптимізації хірургічного лікування цієї критичної вади розвитку.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: природжена діафрагмальна грижа, природжений дефект діафрагми, його анатомічні особливості, прогноз, плід, новонароджена дитина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Chatterjee D, Ing RJ, Gien J. (2020, Sep). Update on Congenital Diaphragmatic Hernia. Anesth Analg. 131(3): 808-821. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000004324; PMid:31335403

2. Cordier AG, Russo FM, Deprest J, Benachi A. (2020, Feb). Prenatal diagnosis, imaging, and prognosis in Congenital Diaphragmatic Hernia. Semin Perinatol. 44(1): 51163. Epub 2019 Jul 30. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2019.07.002; PMid:31439324

3. Deprest J, Nicolaides K, Benachi A et al. (2019). Total fetoscopic endoluminal tracheal occlusion (FETO) for severe congenital diaphragmatic hernia: evolution of a technique and preliminary results. Ultrasound Obstet Gynecol. 53(5): 611-620. https://doi.org/10.1002/uog.20120; PMid:30207001

4. Didier RA, Oliver ER, Rungsiprakarn P, Debari SE, Adams SE, Hedrick HL et al. (2021, Nov). Decreased neonatal morbidity in 'stomach-down' left congenital diaphragmatic hernia: implications of prenatal ultrasound diagnosis for counseling and postnatal management. Ultrasound Obstet Gynecol. 58(5): 744-749. https://doi.org/10.1002/uog.23630; PMid:33724570

5. Dingeldein M, Fiegel H, Schaible T et al. (2019). Impact of defect size on outcome of congenital diaphragmatic hernia repair: results from the CDH Euro Consortium. Pediatr Surg Int. 35(5): 561-567. doi: 10.1007/s00383-019-04443-5.

6. Dumpa V, Chandrasekharan P. (2023, Aug 8). Congenital Diaphragmatic Hernia.. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK556076/.

7. Fraga MV, Hedrick HL, Rintoul NE, Wang Y, Ash D, Flohr SJ et al. (2024, Aug). Congenital Diaphragmatic Hernia Patients with Left Heart Hypoplasia and Left Ventricular Dysfunction Have Highest Odds of Mortality. J Pediatr. 271: 114061. Epub 2024 Apr 16. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2024.114061; PMid:38636784 PMCid:PMC11239301

8. Hattori K, Takamizawa S, Miyake Y et al. (2018). Preoperative sonographic evaluation of the defect size and the diaphragm rim in congenital diaphragmatic hernia – preliminary experience. Pediatr Radiol. 48: 1550-1555. https://doi.org/10.1007/s00247-018-4184-y; PMid:29978294

9. Kitano Y, Nakagawa S, Kuroda T, Honna T, Itoh Y, Nakamura T et al. (2005, Dec). Liver position in fetal congenital diaphragmatic hernia retains a prognostic value in the era of lung-protective strategy. J Pediatr Surg. 40(12): 1827-1832. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.08.020; PMid:16338299

10. Otaño JC, Murua V, Rugilo J, Reusmann A, Ruhrnschopf CG et al. (2024, Jul). Congenital diaphragmatic hernia: relationship between defect size and outcome. Experience in a reference centre. An Pediatr (Engl Ed). 101(1): 29-35. Epub 2024 Jul 8. https://doi.org/10.1016/j.anpede.2024.04.020; PMid:38971707

11. Tsao K, Lally KP. (2017). The Congenital Diaphragmatic Hernia Study Group and advances in the clinical care of the patient with congenital diaphragmatic hernia. Semin Pediatr Surg. 26(3): 122-128. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2017.04.005; PMid:28641747

12. Yamoto M, Nagata K, Terui K, Hayakawa M, Okuyama H, Amari S et al. (2022, Jun 8). Long-Term Outcomes of Congenital Diaphragmatic Hernia: Report of a Multicenter Study in Japan. Children (Basel). 9(6): 856. https://doi.org/10.3390/children9060856; PMid:35740795 PMCid:PMC9222080

13. Zani A, Chung WK, Deprest J, Harting MT, Jancelewicz T, Kunisaki SM et al. (2022, Jun 1). Congenital diaphragmatic hernia. Nat Rev Dis Primers. 8(1): 37. https://doi.org/10.1038/s41572-022-00362-w; PMid:35650272