Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 112-118. doi 10.15574/SP.2023.134.112
Сверстюк А. С.¹, Никитюк С. О.¹, Паничев В. О.², Климнюк С. І.¹, Якимчук Ю. Б.^1
1Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна
²ДУ «Тернопільський обласний центр з контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Для цитування: Сверстюк АС, Никитюк СО, Паничев ВО, Климнюк СІ, Якимчук ЮБ. (2023). Аналіз захворюваності на Лайм-бореліоз під час епідемії COVID-19. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 112-118. doi 10.15574/SP.2023.134.112.
Стаття надійшла до редакції 28.07.2023 р., прийнята до друку 06.10.2023 р.

Глобальна пандемія, спричинена вірусом SARS-CoV-2, створила безпрецедентні медичні, соціальні та економічні виклики, призвела до різкого зниження показників офіційного статистичного обліку багатьох інфекційних хвороб, у тому числі Лайм-бореліозу (ЛБ), особливо в дітей, через пов’язані з COVID-19 медико-санітарні, протиепідемічні та карантинні заходи.
Мета – оцінити повноту статистичного обліку ЛБ у дітей на тлі ситуації з COVID-19, що розпочалася навесні 2020 року, в умовах епідемії в Тернопільській області України.
Матеріали та методи. Проведено пошук у PubMed статей про ЛБ та COVID-19 за період з 2020 року по лютий 2023 року. Епідеміологічний аналіз та прогнозування виконано з використанням статистичних методів.
Опрацьовано 300 публікацій. Після відбору до огляду включено 25 публікацій. Проаналізовано результати багаторічного епідеміологічного нагляду за кліщовими інфекційними хворобами в Тернопільській області, у тому числі дані офіційної статистики, епідеміологічних розслідувань, лабораторних досліджень. Для прогнозування захворюваності на ЛБ у першому півріччі 2023 р. для вікової групи 0-17 років, старших 17 років та усіх вікових груп використано зростаючі поліноміальні тренди другого порядку з коефіцієнтами апроксимації, які дорівнюють 1. Для прогнозування захворюваності на COVID-19 у першому півріччі 2023 р. для вікової групи 0-17 років використано зростаючий лінійний тренд із коефіцієнтом апроксимації, рівним 0,8. Для прогнозування захворюваності на COVID-19 у першому півріччі 2023 р. для вікових груп 18-29 років, 30-49 років, 50-65 років, від 65 років та усіх вікових груп використано спадаючі поліноміальні тренди другого порядку з коефіцієнтами апроксимації, які дорівнюють 1.
Результати та висновки. У переважній більшості найбільші значення коефіцієнтів апроксимації підтверджують високу точність прогнозування ЛБ та COVID-19 у першому півріччі 2023 р. у Тернопільській області.
Офіційно зареєстрована кількість випадків захворювань на ЛБ, у тому числі серед дітей, у період епідемії COVID-19 на території Тернопільської області, імовірно, є неповною та не відображає реального рівня захворюваності. Це пов’язано з проблемою виявлення хворих на ЛБ у період епідемії COVID-19. Після різкого зниження зареєстрованих випадків ЛБ у 2020 р. порівняно з попередніми роками у 2021-2023 рр. спостерігається поліпшення його виявлення та діагностики, але на рівнях, нижчих за такі до епідемії COVID-19. Проте частка дітей знижується.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: Лайм-бореліоз, COVID-19, прогнозування захворювань, діти, дорослі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bord S, Dernat S, Ouillon L, René-Martellet M, Vourc'h G, Lesens O et al. (2022). Tick ecology and Lyme borreliosis prevention: a regional survey of pharmacists' knowledge in Auvergne-Rhône-Alpes, France. In Ticks and Tick-borne Diseases. 13; 3: 101932. Elsevier BV. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101932; PMid:35240532

2. Boyarchuk OR, Nykytyuk SO, Borys ZYa, Levenets SS, Shylo OR. (2022). Hepatic vein thrombosis in a child with COVID-19: clinical case. Modern Pediatrics. Ukraine. 3 (123): 94-99. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.94

3. Chukur O, Pasyechko N, Bob A, Sverstiuk A. (2022). Prediction of climacteric syndrome development in perimenopausal women with hypothyroidismи. Przeglad Menopauzalny. 21 (4): 236-241. https://doi.org/10.5114/pm.2022.123522; PMid:36704769 PMCid:PMC9871991

4. Di Toro F, Gjoka M, Di Lorenzo G et al. (2021). Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clin Microbiol Infect. 27 (1): 36-46. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.10.007; PMid:33148440 PMCid:PMC7605748

5. Diggikar S, Nanjegowda R, Kumar A, Kumar V, Kulkarni S, Venkatagiri P. (2022). Neonatal multisystem inflammatory syndrome secondary to SARS-CoV-2 infection. J Paediatr Child Health. 58: 900-902. https://doi.org/10.1111/jpc.15696; PMid:34388280 PMCid:PMC8447297

6. Einarsdóttir K, Swift EM, Zoega H. (2021). Changes in obstetric interventions and preterm birth during COVID-19: A nationwide study from Iceland. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 100 (10): 1924-1930. https://doi.org/10.1111/aogs.14231; PMid:34255860 PMCid:PMC8444658

7. Facciolà A, Micali C, Visalli G et al. (2022). COVID-19 and pregnancy: clinical outcomes and scientific evidence about vaccination. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 26 (7): 2610-2626.

8. Guo D, Lv Y, Qi Y, Pan S. (2020). Increased circulating microparticles and inflammatory factors aggravate coronavirus disease 2019 (COVID-19). Res Square. Preprint. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-19182/v1

9. Herasymiuk M, Sverstiuk A, Kit I. (2023, May). Multifactor regression model for prediction of chronic rhinosinusitis recurrence. Wiadomości Lekarskie Medical Advances. LXXVI; 5; Part I: 928-935. https://doi.org/10.36740/WLek202305106; PMid:37326072

10. Huk MT, Andreichyn MA. (2022). Optimization of the treatment of patients with Lyme borreliosis and human granulocytic anaplasmosis. In Bulletin of Medical and Biological Research. Ternopil State Medical University. 4: 23-29. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756

11. Iba T, Levy JH, Levi M, Connors JM, Thachil J. (2020). Coagulopathy of Coronavirus Disease 2019. Crit Care Med. 48 (9): 1358-1364. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000004458; PMid:32467443 PMCid:PMC7255402

12. Kimberlin DW (ed), Brady MT, Jackson MA, Long SS. (2018). Red Book 2018 Report of the Committee on Infectious Diseases. 31st ed. Itasca, IL: American Academy of Pediatrics: 1213.

13. Lu R, Zhao X, Li J et al. (2020). Genomic characterisation and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 395: 565.

14. Musiienko V, Marushchak M, Sverstuik A, Filipyuk A, Krynytska I. (2021). Prediction factors for the risk of hypothyroidism development in type 2 diabetic patients. Pharmacology OnLine. 3: 585-594.

15. Musiienko V, Sverstiuk A, Lepyavko A, Danchak S, Lisnianska N. (2022). Prediction factors for the risk of diffuse non-toxic goiter development in type 2 diabetic patients. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiegothis link is disabled. 50 (296): 94-98. PMID: 35436270.

16. Mygland А et al. (2010). EFNS guidelines on the diagnosis and management of European Lyme neuroborreliosis. Eur J Neurology. 17; 1: 8-16. https://doi.org/10.1111/j.1468-1331.2009.02862.x; PMid:19930447

17. Novak CB, Scheeler VM, Aucott JN. (2021, Feb 13). Lyme Disease in the Era of COVID-19: A Delayed Diagnosis and Risk for Complications. Case Rep Infect Dis: 6699536. https://doi.org/10.1155/2021/6699536; PMid:33628543 PMCid:PMC7883710

18. Nykytyuk S, Klymnyuk S, Levenets S. (2020). Lyme borreliosis-endemic disease in Children of Ternopil Region . Georgian Medical News. 307: 95-103.

19. Nykytyuk SO, Sverstiuk AS, Pyvovarchuk DS, Klymnyuk SI. (2023). A multifactorial model for predicting severe course and organ and systems damage in Lyme borreliosis in children. Modern pediatrics. 2 (130): 6-16. https://doi.org/10.15574/SP.2023.130.6

20. Nykytyuk SO, Tsymbalyuk IM, Dolynna MV, Bodnarchuk-Sokhatska NY. (2022). Fatigue syndrome after a viral disease. Postovid exanthema infected. Ichthyosis of the skin of the feet. Modern Pediatrics. Ukraine. 5 (125): 135-141. https://doi.org/10.15574/SP.2022.125.135

21. Panychev VO, Andreychyn MA, Sverstyuk AS. (2023). Assessment of the completeness of registration of tick-borne infections in Ternopil region. Infectious diseases. 1; 2: 18-29.

22. Stephenson T, Shafran R, Ladhani SN. (2022). Long COVID in children and adolescents. Curr. Opin. Infect. Dis. 5; 5: 461-467. https://doi.org/10.1097/QCO.0000000000000854; PMid:36098262 PMCid:PMC9553244

23. World Health Organization. (2020). Director-General's remarks at the media briefing on 2019-nCoV on 11 February 2020. URL: http://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-remarks-at-the-media-briefing-on-2019-ncov-on-11-february-2020.

24. Wormser GP, Jacobson E, Shanker EM. (2021, Jan). Negative impact of the COVID-19 pandemic on the timely diagnosis of tick-borne infections. Diagn Microbiol Infect Dis. 99 (1): 115226. Epub 2020 Sep 26. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2020.115226; PMid:33070027 PMCid:PMC7518953

25. Zhang Q, Bastard P, Boyarchuk O. (2022). COVID Human Genetic Effort. Human genetic and immunological determinants of critical COVID-19 pneumonia. Nature. 3: 587-598.