• Адекватна нормативно-правова база – основа і важлива умова впровадження оптимальної системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні: вимога часу
ua До змісту Повний текст статті

Адекватна нормативно-правова база – основа і важлива умова впровадження оптимальної системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні: вимога часу

International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 19-28; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.19
Моісеєнко Р. О.1,2, Царенко А. В.1,2, Князевич В. М.2, Гойда Н. Г.1, Чайковська В. В.1,2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги», м. Київ, Україна

Мета – проаналізувати чинні нормативно-правові акти, що регулюють надання паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) населенню в Україні; обговорити та визначити оптимальні підходи і пріоритетні напрями удосконалення та створення адекватної нормативно-правової бази (НПБ) як основи та важливої умови впровадження і розвитку оптимальної системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні.
Матеріали і методи. Використано нормативно-правові документи України та авторитетних міжнародних фахових організацій; наукові літературні джерела з пошукових систем «JAMA», «Scholar» і «PubMed»; дані офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України; застосовано такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного підходу і системного аналізу.
Результати та висновки. Результати бібліосемантичного дослідження наукової літератури свідчать про зростаючу потребу ПХД як в Україні, так і у світі. В основу наукового обґрунтування оптимальної концепції системи надання ПХД населенню покладено такі принципи: доступності, належної якості та максимально досяжної ефективності. Чинна НПБ, яка регулює надання ПХД в Україні, потребує подальшого розвитку та вдосконалення відповідно до сучасних потреб у ній населення та вимог міжнародних стандартів і норм. Реформа системи охорони здоров’я, яка триває в Україні, включає в себе і реформу системи ПХД. Тому побудова і розвиток системи доступної, якісної та ефективної ПХД потребує подальшого розвитку, удосконалення та оптимізації чинної НПБ, яка регулює надання ПХД в Україні. Адекватна НПБ є основою і важливою умовою впровадження оптимальної системи ПХД в Україні. Важливим завданням є розроблення стандартів, індикаторів якості, клінічних протоколів і настанов, удосконалення Порядку надання ПХД дорослим і дітям, затвердження та удосконалення показань і критеріїв визначення статусу ПП дорослого і дитячого віку тощо. Створення і розвиток в Україні сучасної системи доступної, якісної та ефективної ПХД відповідає вимогам міжнародних стандартів і норм. Встановлено необхідність впровадження системи ПХД, яка буде пацієнт-сім’я-орієнтованою, з мультидисциплінарними, міжвідомчими і міжсекторальними підходами, за рахунок координації і співпраці організацій, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, та закладів, які є у приватній власності, залучення недержавних організацій та волонтерів до надання загальної та спеціалізованої ПХД. Актуальною проблемою є необхідність відповідного фінансування ПХД з боку держави та регіональних і місцевих органів влади, створення нових та модернізації вже існуючих закладах охорони здоров’я ПХД, підготовки достатньої кількості фахівців, залучених до надання ПХД – лікарів, медичних сестер, соціальних працівників, психологів, медичних капеланів, підтримки недержавних/громадських організацій та волонтерів.
Ключові слова: система паліативної та хоспісної допомоги, нормативно-правова база, паліативний пацієнт, стандарти паліативної та хоспісної допомоги, заклади паліативної та хоспісної допомоги, мультидисциплінарні, міжвідомчі і міжсекторальні підходи, фінансування паліативної та хоспісної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arias-Casais N, Garralda E, Rhee JY et al. (2019). EAPC Atlas of Palliative Care in Europe 2019. Vilvoorde: EAPC Press.

2. Centeno C. Sitte T, De Lima L et al. (2019). White Book for Global Palliative Care Advocacy: Recommendations from the PAL-LIFE expert advisory group of the Pontifical Academy for Life, Vatican City. Libreria Editrice Vaticana: 103.

3. EAPC. (2009). White Paper on standards and norms for hospice and pallianive care in Europe. Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part I. European Journal of Palliative Care. 16(6): 278-289.

4. EAPC. (2010). White Paper on standards and norms for hospice and palliative care in Europe. Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part II. European Journal of Palliative Care. 17(1): 22-33.

5. Etkind SN, Bone AE, Gomes B et al. (2017). How many people will need palliative care in 2040? Past trends, future projections and implications for services. BMC Med. 15(1): 102. URL: http://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-017-0860-2. https://doi.org/10.1186/s12916-017-0860-2; PMid:28514961 PMCid:PMC5436458

6. Моісеєнко РО, Князевич ВМ. (2015). Паліативна підтримка дітей в Україні, як складова системи педіатричної допомоги. Реабілітація та паліативна медицина. 2(2): 31-38.

7. ВОЗ. (2014). Укрепление паллиативной медицинской помощи в качестве одного из компонентов комплексного лечения на протяжении всего жизненного цикла. Резолюция 67-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения, № A67/31 от 4 апреля 2014 г. Женева: 11. URL: http://apps.who.int/ gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_31-ru.pdf.

8. Вороненко ЮВ, Моісеєнко РО, Князевич ВМ та інш. (2017). Стан, проблеми та перспективи розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2016 рік. К.: 266-293.

9. WHO. (2018). Palliative care for noncommunicable diseases. A global snapshot. 2019. URL: https://www.who.int/ncds/management/palliative-care/PC-infographic-rev-2018-final-for-web.pdf?ua=1.

10. WHO. (2018, Feb 19). Palliative care. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/palliative-care.

11. WНPCA and WHO. (2014). Global Atlas of Palliative Care at the End of Life. Edited by S.R. Connor, M.C.S. Bermedo. World Health Organization: 111.