International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 19-28; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.19
Моісеєнко Р. О.^1,2, Царенко А. В.^1,2, Князевич В. М.², Гойда Н. Г.¹, Чайковська В. В.^1,2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги», м. Київ, Україна

Мета – проаналізувати чинні нормативно-правові акти, що регулюють надання паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) населенню в Україні; обговорити та визначити оптимальні підходи і пріоритетні напрями удосконалення та створення адекватної нормативно-правової бази (НПБ) як основи та важливої умови впровадження і розвитку оптимальної системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні.
Матеріали і методи. Використано нормативно-правові документи України та авторитетних міжнародних фахових організацій; наукові літературні джерела з пошукових систем «JAMA», «Scholar» і «PubMed»; дані офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України; застосовано такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного підходу і системного аналізу.
Результати та висновки. Результати бібліосемантичного дослідження наукової літератури свідчать про зростаючу потребу ПХД як в Україні, так і у світі. В основу наукового обґрунтування оптимальної концепції системи надання ПХД населенню покладено такі принципи: доступності, належної якості та максимально досяжної ефективності. Чинна НПБ, яка регулює надання ПХД в Україні, потребує подальшого розвитку та вдосконалення відповідно до сучасних потреб у ній населення та вимог міжнародних стандартів і норм. Реформа системи охорони здоров’я, яка триває в Україні, включає в себе і реформу системи ПХД. Тому побудова і розвиток системи доступної, якісної та ефективної ПХД потребує подальшого розвитку, удосконалення та оптимізації чинної НПБ, яка регулює надання ПХД в Україні. Адекватна НПБ є основою і важливою умовою впровадження оптимальної системи ПХД в Україні. Важливим завданням є розроблення стандартів, індикаторів якості, клінічних протоколів і настанов, удосконалення Порядку надання ПХД дорослим і дітям, затвердження та удосконалення показань і критеріїв визначення статусу ПП дорослого і дитячого віку тощо. Створення і розвиток в Україні сучасної системи доступної, якісної та ефективної ПХД відповідає вимогам міжнародних стандартів і норм. Встановлено необхідність впровадження системи ПХД, яка буде пацієнт-сім’я-орієнтованою, з мультидисциплінарними, міжвідомчими і міжсекторальними підходами, за рахунок координації і співпраці організацій, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, та закладів, які є у приватній власності, залучення недержавних організацій та волонтерів до надання загальної та спеціалізованої ПХД. Актуальною проблемою є необхідність відповідного фінансування ПХД з боку держави та регіональних і місцевих органів влади, створення нових та модернізації вже існуючих закладах охорони здоров’я ПХД, підготовки достатньої кількості фахівців, залучених до надання ПХД – лікарів, медичних сестер, соціальних працівників, психологів, медичних капеланів, підтримки недержавних/громадських організацій та волонтерів.
Ключові слова: система паліативної та хоспісної допомоги, нормативно-правова база, паліативний пацієнт, стандарти паліативної та хоспісної допомоги, заклади паліативної та хоспісної допомоги, мультидисциплінарні, міжвідомчі і міжсекторальні підходи, фінансування паліативної та хоспісної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arias-Casais N, Garralda E, Rhee JY et al. (2019). EAPC Atlas of Palliative Care in Europe 2019. Vilvoorde: EAPC Press.

2. Centeno C. Sitte T, De Lima L et al. (2019). White Book for Global Palliative Care Advocacy: Recommendations from the PAL-LIFE expert advisory group of the Pontifical Academy for Life, Vatican City. Libreria Editrice Vaticana: 103.

3. EAPC. (2009). White Paper on standards and norms for hospice and pallianive care in Europe. Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part I. European Journal of Palliative Care. 16(6): 278-289.

4. EAPC. (2010). White Paper on standards and norms for hospice and palliative care in Europe. Recommendations from the European Association for Palliative Care. Part II. European Journal of Palliative Care. 17(1): 22-33.

5. Etkind SN, Bone AE, Gomes B et al. (2017). How many people will need palliative care in 2040? Past trends, future projections and implications for services. BMC Med. 15(1): 102. URL: http://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-017-0860-2. https://doi.org/10.1186/s12916-017-0860-2; PMid:28514961 PMCid:PMC5436458

6. Моісеєнко РО, Князевич ВМ. (2015). Паліативна підтримка дітей в Україні, як складова системи педіатричної допомоги. Реабілітація та паліативна медицина. 2(2): 31-38.

7. ВОЗ. (2014). Укрепление паллиативной медицинской помощи в качестве одного из компонентов комплексного лечения на протяжении всего жизненного цикла. Резолюция 67-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения, № A67/31 от 4 апреля 2014 г. Женева: 11. URL: http://apps.who.int/ gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_31-ru.pdf.

8. Вороненко ЮВ, Моісеєнко РО, Князевич ВМ та інш. (2017). Стан, проблеми та перспективи розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2016 рік. К.: 266-293.

9. WHO. (2018). Palliative care for noncommunicable diseases. A global snapshot. 2019. URL: https://www.who.int/ncds/management/palliative-care/PC-infographic-rev-2018-final-for-web.pdf?ua=1.

10. WHO. (2018, Feb 19). Palliative care. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/palliative-care.

11. WНPCA and WHO. (2014). Global Atlas of Palliative Care at the End of Life. Edited by S.R. Connor, M.C.S. Bermedo. World Health Organization: 111.