• Клініко-статистичні особливості розродження вагітних із різними формами безпліддя в анамнезі
ua До змісту Повний текст статті

Клініко-статистичні особливості розродження вагітних із різними формами безпліддя в анамнезі

Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 106-113. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).106113
Романенко Т. Г.1, Кротік О. І.2, Гайдук А. Д.3, Турбаніст С. В.4
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україн
3Центр репродукції «Паренс-Україна», м. Львів, Україн
4ТОВ «Медичний центр Клініка репродуктивної медицини доктора Айзятулової – АІС», м. Ірпінь, Україна

Для цитування: Романенко ТГ, Кротік ОІ, Гайдук АД, Турбаніст СВ. (2026). Клініко-статистичні особливості розродження вагітних із різними формами безпліддя в анамнезі. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 106-113. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).106113.
Стаття надійшла до редакції 26.03.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Висока частота кесаревого розтину в жінок із безпліддям в анамнезі після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) потребує програмованого ведення вагітності та пологів з адекватною профілактикою плацентарної недостатності, що дасть змогу суттєво поліпшити результати розродження як з акушерських, так і з перинатальних позицій.
Мета – вивчити клініко-статистичні особливості розродження вагітних із різними формами безпліддя в анамнезі для визначення показань до програмованого ведення пологів у цих жінок.
Матеріали і методи. Проаналізовано 524 випадки розродження вагітних після ДРТ із різними формами жіночого безпліддя в анамнезі: І група – 384 вагітні з ендокринною формою, ІІ група – 791 вагітна зі змішаною формою, ІІІ група – 49 вагітних із трубним фактором. Вивчено особливості соматичного, гінекологічного і репродуктивного анамнезу, частоту ускладнень вагітності, методи розродження.
Результати. Ендокринна форма спостерігалася в 73,3%; змішана – у 17,4%, трубний фактор – у 9,3% спостережень. Вторинне безпліддя відзначалося в 32,6%, артифіційні аборти – у 43,8% жінок, у кожному шостому (15,8%) випадку – самовільні викидні. Загроза передчасних пологів була у 41,2% випадків (у І групі – 44,3%, у ІІІ групі – 24,5% випадків); рівень прееклампсії становив 11,8% випадків, з переважанням у ІІ (16,5% випадків) і ІІІ групах (16,6% випадків); частота ПН склала 26,1% випадків.
Висновки. У вагітних із безпліддям в анамнезі частота розродження шляхом операції кесаревого розтину становила 37,9%, при цьому планового – 37,7%, а ургентного – 62,3%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: форми безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, перебіг вагітності, соматичний, гінекологічний, репродуктивний анамнез, показання до кесаревого розтину.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aboulghar M, Abdel-Aziz El-Maraghy M. (2022). Placental pathology and perinatal outcomes after assisted reproduction. Middle East Fertility Society Journal. 27(1): 14. doi: 10.1186/s43043-022-00105-x.

2. Beck-Fruchter R, Shalem S, Weiss A et al. (2021). Progesterone and estradiol levels are associated with live birth in artificial cycle frozen embryo transfer. Fertil Steril. 116(4): 1045-1053. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.05.090; PMid:34148581

3. Bhide A, Acharya G, Bilardo CM et al. (2021). ISUOG Practice Guidelines: use of Doppler ultrasonography in obstetrics. Ultrasound Obstet Gynecol. 58(2): 331-339. https://doi.org/10.1002/uog.23698; PMid:34278615

4. Deng Q, Svanberg T, Lindqvist PG. (2024). Pregnancy outcomes following assisted reproductive technology in advanced maternal age. Int J Womens Health. 16: 55-64. doi: 10.2147/IJWH.S441209.

5. Франчук МО, Заболотнов ВО. (2022). Багатоплідна вагітність після ДРТ: шляхи оптимізації перинатальних наслідків. Запорізький медичний журнал. 24(2): 182-188. doi: 10.14739/2310-1210.2022.2.245120.

6. Гюльмамедова ІД, Гюльмамедова ОА. (2021). Проблема вибору методу розродження у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Репродуктивне здоров'я жінки. 4(49): 54-59. https://doi.org/10.17849/insm-49-1-54-59.1

7. Leftwich HK, Zork NM, Skupski DW. (2019). Placental pathology in assisted reproductive technology pregnancies. Am J Perinatol. 36(11): 1145-1151. https://doi.org/10.1055/s-0038-1676104; PMid:30566982

8. Lodge-Tulloch NA, Elias FTS, Pudwell J, Gaudet L, Walker M et al. (2021). Caesarean section in pregnancies conceived by assisted reproductive technology: a systematic review and meta-analysis. BMC PregnancyChildbirth. 21(1): 244. https://doi.org/10.1186/s12884-021-03711-x; PMid:33752633 PMCid:PMC7986269

9. Manna C, Lacconi V, Rizzo G, Manna F, Rahimi S, Marfia G. (2022). Placental dysfunction in assisted reproductive pregnancies: a review. Biomedicines. 10(1): 30. https://doi.org/10.3390/biomedicines10010030; PMid:35052710 PMCid:PMC8772719

10. Мінцер ОП, Вороненко ЮВ, Власов ВВ. (2003). Обробка клінічних і експериментальних даних в медицині. Київ: Вища школа: 350.

11. Mørch NF, Hviid KVR, Westergaard D et al. (2022). Estradiol and progesterone levels in early pregnancy after frozen embryo transfer. Hum Reprod. 37(6): 1184-1195. https://doi.org/10.1093/humrep/deac062; PMid:35389480 PMCid:PMC9047154

12. МОЗ України. (2021). Про затвердження Порядку надання акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12.10.2021 року № 2244. Київ.

13. Pourcelot L. (1974). Applications cliniques de l'examen Doppler transcutané. In: Peronneau P, editor. Velocimetrie Ultrasonore Doppler. Paris: INSERM: 213-240.

14. Resta S, Pagliarini V, D'Antonio F et al. (2022). Placental volume and uterine artery Doppler in pregnancy following in vitro fertilization: a comprehensive literature review. J Clin Med. 11(19): 5793. https://doi.org/10.3390/jcm11195793; PMid:36233661 PMCid:PMC9573239

15. Riesche L, Sullivan-Pyke C. (2018). Assisted reproductive technologies and the placenta. Semin Reprod Med. 36(5): 267-275. https://doi.org/10.1055/s-0038-1676640; PMid:30866011

16. Salmanov AG, Dyndar OA, Nykoniuk TR, Shurpiak SO, Marushchenko JL. (2024). Pregnancy outcomes after assisted reproductive technologies in Ukraine: a multicenter study. Wiad Lek. 77(8): 1495-1502. https://doi.org/10.36740/WLek202408101; PMid:39231323

17. Schroeder M, Badini G, Sferruzzi-Perri AN, Albrecht C. (2022, May 20). The Consequences of Assisted Reproduction Technologies on the Offspring Health Throughout Life: A Placental Contribution. Front Cell Dev Biol. 10: 906240. doi: 10.3389/fcell.2022.906240. Erratum in: Front Cell Dev Biol. 2023 Mar 21; 11: 1182847. https://doi.org/10.3389/fcell.2023.1182847; PMid:37025172 PMCid:PMC10070793

18. Siargkas A, Belitsos P, Karavida V et al. (2024). Association of uterine artery Doppler with clinical pregnancy in assisted reproductive technology: a systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol. 63(2): 154-163. https://doi.org/10.1002/uog.26311; PMid:37470702

19. Stern JE, Liu C, Cabral HJ, Richards EG, Coddington CC et al. (2018). Factors associated with increased odds of cesarean delivery in ART pregnancies. Fertil Steril. 110(3): 429-436. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.032; PMid:30098694 PMCid:PMC6092034

20. Татарчук ТФ, Калугіна ЛВ, Шаповал ОА. (2022). Сучасні аспекти репродуктивного здоров’я жінок в Україні: роль допоміжних репродуктивних технологій. Репродуктивна ендокринологія. 64(2): 15-22. doi: 10.18370/2309-4117.2022.64.15-22.

21. Центр медичної статистики МОЗ України. (2024). Аналітичний звіт щодо стану репродуктивного здоров'я населення України. Київ: 45.

22. Violette CJ, Spillane SA, Large MJ. (2023). Assessment of abnormal placentation in pregnancies conceived by assisted reproductive technology. Int J Gynaecol Obstet. 162(2): 415-422. https://doi.org/10.1002/ijgo.14850; PMid:37183534

23. Xiang M, Zhou Q, Zhang T et al. (2021). Placental diseases associated with assisted reproductive technology: a pathogenesis review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 263: 1-7. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.05.042; PMid:34129962

24. Жураківська ОЯ, Цмур ОВ. (2024). Патоморфологічні паттерни плацентарної дисфункції при вагітності високого ризику. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 23(1): 14-21. doi: 10.24061/1727-0847.23.1.2024.3.