• Соціальні та психологічні особливості професійного вигорання жінок, які працюють у психологічній сфері
ua До змісту Повний текст статті

Соціальні та психологічні особливості професійного вигорання жінок, які працюють у психологічній сфері

Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 97-107. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).97107
Ряховська Т. Л., Іванова Є. О., Савельєва І. В., Максимова Н. Ю., Трофімова Д. О.
Київський інститут сучасної психології та психотерапії, Україна

Для цитування: Ряховська ТЛ, Іванова ЄО, Савельєва ІВ, Максимова НЮ, Трофімова ДО. (2026). Соціальні та психологічні особливості професійного вигорання жінок, які працюють у психологічній сфері. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 97-107. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).97107.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2026 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Актуальність проблеми професійного вигорання серед жінок, які працюють у сфері психології, обумовлена зростаючим психоемоційним навантаженням на представників «допомагаючих» професій, особливо в контексті умов воєнного стану в Україні. Існує потреба переглянути існуючі моделі стійкості та підходів до профілактики виснаження.
Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують соціальні та психологічні особливості професійного вигорання жінок, які працюють у психологічній сфері.
Дослідження еволюції поняття «вигорання» дає змогу визнати цей феномен офіційним професійним явищем. Аргументовано, що професія психолога супроводжується унікальними ризиками (інтенсивні емоційні взаємодії, вікарна травматизація та етична відповідальність за благополуччя клієнтів). В умовах воєнного стану важливу роль відіграє системна супервізія та уникнення професійної ізоляції для зменшення ризиків деперсоналізації та емоційного виснаження. Гендерний аспект проблеми розглядається в контексті соціально-психологічного тиску на жінок-психологів, які змушені поєднувати професійну діяльність із ролями матері й дружини. Для жінок, які працюють у психологічній сфері, існує феномен «подвійного навантаження» і міжрольові конфлікти. У поєднанні з недостатньою соціальною підтримкою в Україні це призводить до значного поширення професійного вигорання.
Процес побудови індивідуальної стресостійкості психологинь потребує застосування конкретних інструментів саморегуляції (когнітивної реструктуризації, техніки заземлення, прогресивної м’язової релаксації та методики емоційного розвантаження). При професійному вигоранні важливими є особиста терапія та супервізія як невід’ємні складові професійної гігієни. Необхідним стає впровадження принципів самоспівчуття та дбайливого ставлення до власних ресурсів як основи професійної етики психолога, як забезпечення стійкості всієї системи психологічної допомоги в умовах професійного вигорання.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: професійне вигорання, психологині, емоційне виснаження, вторинна травматизація, супервізія, саморегуляція, гендерні стереотипи, вікарна травма, психопрофілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Астремська ІВ. (2019). Професійне вигорання у жінок допомогаючих професій. Психологія та соціальна робота. 24; 1(49). https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.1(49).185759.

2. Астремська ІВ. (2024). Супервізія: профілактика та корекція емоційного вигорання працівників професій допомоги: монографія. Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили: 132. URL: https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2472.

3. Bakker AB, Demerouti E. (2007). The Job Demands‐Resources model: state of the art. Journal of Managerial Psychology. 22(3): 309-328. https://doi.org/10.1108/02683940710733115

4. Barnett JE, Baker EK, Elman NS, Schoener GR. (2007). In pursuit of wellness: The self-care imperative. Professional Psychology: Research and Practice. 38(6): 603-612. https://doi.org/10.1037/0735-7028.38.6.603

5. Борисенко ЮО., Венгловська ОА, Гладкова ГВ, Новик ІМ, Стягунова ОО та інш. (2025). Супервізія не ревізія: методичний порадник. Київ: УІРО: 245. URL https://barna-consult.com/wp-content/uploads/2025/09/Dodatok-V2.2-UIRO_2025-Supervizijna-besida-S.114-131-Superviziya-ne-reviziya-.pdf.

6. Давиденко КО. (2025). Профілактика емоційного вигорання жінки в сімейних стосунках. DSpace at KDPU: Головна сторінка. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11741.

7. El-Ghoroury NH, Galper DI, Sawaqdeh A, Bufka LF. (2012). Stress, coping, and barriers to wellness among psychology graduate students. Training and Education in Professional Psychology. 6(2): 122-134. https://doi.org/10.1037/a0028768

8. Freudenberger HJ. (1975). The staff burn-out syndrome in alternative institutions. Psychotherapy: Theory, Research & Practice. 12(1): 73-82. https://doi.org/10.1037/h0086411

9. Hesse AR. (2002). Secondary trauma: How working with trauma survivors affects therapists. Clinical Social Work Journal. 30(3): 293-309. https://doi.org/10.1023/A:1016049632545

10. Hobfoll SE. (1989). Conservation of Resources Theory: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. 44(3): 513-524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513; PMid:2648906

11. Грицук ОВ. (2019). Основні принципи та підходи в дослідженні синдрому емоційного вигорання у зарубіжній психології. Актуальні проблеми психології. 35(1): 30-33.

12. Карпова Д. (2026). Емоційне вигорання як бар’єр у професійному становленні майбутнього психолога. Psychology Travelogs. 1: 235-243. https://doi.org/10.31891/PT-2026-1-19.

13. Maslach C, Schaufeli WB, Leiter MP. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology. 52: 397-422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397; PMid:11148311 PMCid:PMC7233554

14. Міщенко МС. (2019). Психологічні чинники запобігання синдрому емоційного вигорання у майбутніх практичних психологів: монографія. Умань: ВПЦ «Візаві»: 236.

15. Raquepaw JC, Maynard M. (2000). The effects of working with traumatized clients: The role of compassion fatigue in the process of burn-out. Traumatology. 6(2): 29-40.

16. Siegrist J. (2016). Effort-Reward Imbalance Model, (ERI). In book: Stress: Concepts, Cognition, Emotion, and Behavior: 81-86. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-800951-2.00009-1

17. Skovholt TM, Trotter-Mathison M. (2016). The Resilient Practitioner: Burnout and Compassion Fatigue Prevention and Self-Care Strategies for the Helping Professions. 3rd ed. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315737447

18. Венгер ГС. (2024). Психологічний тренінг в роботі клінічного психолога. Навчально-методичний посібник для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 053 Психологія спеціалізації «Клінічна та реабілітаційна психологія». Одеса: Університет Ушинського: 159. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21132.

19. Всесвітня організація охорони здоров’я. (2019), Вигорання як «професійний феномен»: Міжнародна класифікація хвороб. URL: https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenoninternational-classification-ofdiseases.