Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 119-124. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).119124
Романенко Т. Г., Морозова О. В., Стаселович Л. Ю., Жалоба Г. М., Кононець О. П.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Фарина ЛІ, Головатюк МВ, Дегтярьова ДС, Годік ОС. (2026). Клінічний випадок розвитку гіперфібринолізу у пацієнта з біліарною атрезією. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 119-124. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).119124.
Стаття надійшла до редакції 03.12.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Прееклампсія є одним із найбільш поширених та тяжких ускладнень вагітності, що робить значний внесок у структуру материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Незважаючи на вдосконалення клінічних протоколів ведення вагітності, частота тяжких форм прееклампсії залишається стабільно високою, особливо серед вагітних групи високого ризику.
Мета – обґрунтувати та систематизувати сучасні методичні підходи до профілактики прееклампсії у вагітних групи високого ризику для їх подальшого впровадження у практику перинатальних закладів.
Робота базувалася на аналізі міжнародних клінічних рекомендацій (FIGO, ACOG, NICE), національних протоколів ведення вагітності, а також результатів рандомізованих клінічних досліджень і метааналізів, опублікованих у провідних фахових виданнях протягом останніх 10 років. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, узагальнення та експертної оцінки.  На основі аналізу міжнародних та національних рекомендацій запропоновано поетапний алгоритм профілактичних заходів, спрямований на ранню ідентифікацію груп ризику, оптимізацію медикаментозної та немедикаментозної профілактики, а також на зниження частоти несприятливих перинатальних наслідків.
Висновки. Запропоновані методичні підходи до профілактики прееклампсії у вагітних групи високого ризику сприяють зниженню частоти тяжких форм захворювання та покращенню перинатальних результатів. Рання ідентифікація факторів ризику та поетапна профілактика є невід’ємною складовою сучасної перинатальної допомоги
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прееклампсія, патофізіологія, група високого ризику, перинатальні наслідки,  рання діагностика, профілактика, методичні рекомендації.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2020). Gestational Hypertension and Preeclampsia: ACOG Practice Bulletin, Number 222. Obstet Gynecol. 135(6): e237-e260. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003891; PMid:32443079 PMCid:PMC8907436

2. Bartsch E, Medcalf KE, Park AL, Ray JG et al. (2016). Clinical risk factors for pre-eclampsia determined in early pregnancy: systematic review. BMJ. 353: i1753. https://doi.org/10.1136/bmj.i1753; PMid:27094586 PMCid:PMC4837230

3. Browna MA, Mageec LA, Kennyd LC, Karumanchie SA, McCarthyf FP, Saitog Sh et al. (2018). The hypertensive disorders of pregnancy: ISSHP classification, diagnosis & management recommendations for international practice. Hypertension. 72(1): 24-43. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10803; PMid:29899139

4. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM et al. (2019). Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ. 366: l2381. https://doi.org/10.1136/bmj.l2381; PMid:31307997 PMCid:PMC12042644

5. Chaemsaithong P, Sahota DS, Poon LC. (2022., Feb). First trimester preeclampsia screening and prediction. Am J Obstet Gynecol. 226; 2 Suppl: S1071-S1097.e2. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.07.020; PMid:32682859

6. Chappell LC, Cluver CA, Kingdom J, Tong S. (2021). Pre-eclampsia. Lancet. 398(10297): 341-354. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32335-7; PMid:34051884

7. Dimitriadis E, Rolnik DL, Zhou W et al. (2023). Pre-eclampsia. Nat Rev Dis Primers. 9(1): 8. https://doi.org/10.1038/s41572-023-00417-6; PMid:36797292

8. Fisher JJ, Bartho LA, Perkins AV, Holland OJ. (2020). Placental mitochondria and reactive oxygen species in the physiology and pathophysiology of pregnancy. Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. 47: 176-184. https://doi.org/10.1111/1440-1681.13172; PMid:31469913

9. Gangi FE, Faramarzi M, Bouzari Z, Khafri S, Bazgir MR, Netadj M. (2025, Aug 6). Psychological Distress and Maternal Outcomes in Women With Pre-eclampsia: A Retrospective Case-Control Study. Health Sci Rep. 8(8): e71133. https://doi.org/10.1002/hsr2.71133; PMid:40772116 PMCid:PMC12326432

10. Garovic VD, Dechend R, Easterling T et al. (2022). Hypertension in Pregnancy: A Scientific Statement From the American Heart Association. Hypertension. 79(2): e21-e41. https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000208; PMid:34905954 PMCid:PMC9031058

11. Gathiram P, Moodley J. (2016). Pre-eclampsia: pathogenesis and pathophysiology. Cardiovasc J Afr. 27(2): 71-78. https://doi.org/10.5830/CVJA-2016-009; PMid:27213853 PMCid:PMC4928171

12. Jahan F, Vasam G, Green AE, Bainbridge SA, Menzies KJ. (2023, Feb 20). Placental Mitochondrial Function and Dysfunction in Preeclampsia. Int J Mol Sci. 24(4): 4177. https://doi.org/10.3390/ijms24044177; PMid:36835587 PMCid:PMC9963167

13. Karumanchi SA. (2016, Jun). Angiogenic Factors in Preeclampsia: From Diagnosis to Therapy. Hypertension. 67(6): 1072-1079. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.06421; PMid:27067718

14. Khashan AS, Evans M, Kublickas M, McCarthy FP, Kenny LC, Stenvinkel P et al. (2019, Jul 30). Preeclampsia and risk of end stage kidney disease: A Swedish nationwide cohort study. PLoS Med. 16(7): e1002875. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002875; PMid:31361741 PMCid:PMC6667103

15. Magee LA, Nicolaides KH, von Dadelszen P. (2022). Preeclampsia. N Engl J Med. 386(19): 1817-1832. https://doi.org/10.1056/NEJMra2109523; PMid:35544388

16. Mancia G, Kreutz R, Brunström M, Burnier M, Grassi G, Januszewicz A et al. (2023). 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. J Hypertens. 41(12): 1874-2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480. Erratum in: J Hypertens. 2024 Jan 1;42(1):194. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000003621; PMid:38033262 PMCid:PMC12680807

17. Martell Claros N, Asenjo de la Fuente JE, Abad Cardiel M, García Donaire JA, Herráiz MA. (2020, Apr-Jun). Role of the renin-angiotensin system in pregnancy and preeclampsia. Hipertens Riesgo Vasc. 37(2): 72-77. https://doi.org/10.1016/j.hipert.2020.02.003; PMid:32147515

18. Michalczyk M, Celewicz A, Celewicz M, Woźniakowska-Gondek P, Rzepka R. (2020, Oct 5). The Role of Inflammation in the Pathogenesis of Preeclampsia. Mediators Inflamm. 2020: 3864941. https://doi.org/10.1155/2020/3864941; PMid:33082708 PMCid:PMC7556088

19. Montgomery KS, Hensley C, Winseman A, Marshall C, Robles A. (2024, Nov). A Systematic Review of Complications Following Pre-eclampsia. Matern Child Health J. 28(11): 1876-1885. https://doi.org/10.1007/s10995-024-03999-z; PMid:39316252

20. МОЗ України. (2022). Про затвердження стандартів медичної допомоги «Нормальна вагітність». Наказ МОЗ України від 09.08.2022 № 152.

21. МОЗ України. (2022). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді». Наказ МОЗ України від 24 січня 2022 року № 151.

22. O'Gorman N, Wright D, Poon LC, Rolnik DL, Syngelaki A, de Alvarado M et al. (2017, Jun). Multicenter screening for pre-eclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks' gestation: comparison with NICE guidelines and ACOG recommendations. Ultrasound Obstet Gynecol. 49(6): 756-760. doi: 10.1002/uog.17455. Erratum in: Ultrasound Obstet Gynecol. 2017 Dec; 50(6): 807. https://doi.org/10.1002/uog.18950; PMCid:PMC12127726

23. Papamichail M, Fasoulakis Z, Daskalakis G, Theodora M, Rodolakis A, Antsaklis P. (2022, Nov 8). Importance of Low Pregnancy Associated Plasma Protein-A (PAPP-A) Levels During the First Trimester as a Predicting Factor for Adverse Pregnancy Outcomes: A Prospective Cohort Study of 2636 Pregnant Women. Cureus. 14(11): e31256. https://doi.org/10.7759/cureus.31256

24. Petca A, Miron BC, Pacu I, Dumitrașcu MC, Mehedințu C, Șandru F et al. (2022, Feb 21). HELLP Syndrome-Holistic Insight into Pathophysiology. Medicina (Kaunas). 58(2): 326. https://doi.org/10.3390/medicina58020326; PMid:35208649 PMCid:PMC8875732

25. Phipps EA, Thadhani R, Benzing T, Karumanchi SA. (2019). Pre-eclampsia: pathogenesis and diagnostics. Nat Rev Nephrol. 15(5): 275-289. https://doi.org/10.1038/s41581-019-0119-6; PMid:30792480 PMCid:PMC6472952

26. Poon LC, Shennan A, Hyett JA, Kapur A, Hadar E, Divakar H et al. (2019). The FIGO initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int J Gynaecol Obstet. 145; Suppl 1: 1-33. https://doi.org/10.1002/ijgo.12802; PMid:31111484 PMCid:PMC6944283

27. Puttaiah A, Kirthan JPA, Sadanandan DM, Somannavar MS. (2024, Jul). Inflammatory markers and their association with preeclampsia among pregnant women: A systematic review and meta-analysis. Clin Biochem. 129: 110778. https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2024.110778; PMid:38876455

28. Rana S, Lemoine E, Granger JP, Karumanchi SA. (2019). Preeclampsia: Pathophysiology and Perspectives. Circ Res. 124(7): 1094-1112. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.313276; PMid:30920918 PMCid:PMC12042644

29. Ridder A, Giorgione V, Khalil A, Thilaganathan B. (2019). Preeclampsia: the relationship between uterine artery blood flow and trophoblast function. Int J Mol Sci. 20(13): 3263. https://doi.org/10.3390/ijms20133263; PMid:31269775 PMCid:PMC6651116

30. Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. (2018, Mar). Aspirin for the prevention of preterm and term preeclampsia: systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 218(3): 287-293.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.561; PMid:29138036

31. Rolnik DL, Wright D, Poon LC, O'Gorman N, Syngelaki A, de Paco Matallana C et al. (2017). Aspirin versus Placebo in Pregnancies at High Risk for Preterm Preeclampsia (ASPRE). N Engl J Med. 377(7): 613-622. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1704559; PMid:28657417

32. Sato Y, Fujiwara H, Konishi I. (2012). Mechanism of maternal vascular remodeling during human pregnancy. Reprod Med Biol. 11(1): 27-36. https://doi.org/10.1007/s12522-011-0102-9; PMid:29699103 PMCid:PMC5906868

33. Scott G, Gillon TE, Pels A, von Dadelszen P, Magee LA. (2022, Feb). Guidelines-similarities and dissimilarities: a systematic review of international clinical practice guidelines for pregnancy hypertension. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S1222-S1236. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.018; PMid:32828743

34. Staff AC. (2019). The two-stage placental model of preeclampsia: an update. J Reprod Immunol. 134-135: 1-10. https://doi.org/10.1016/j.jri.2019.07.004; PMid:31301487 PMCid:PMC12042644

35. Stevens W, Shih T, Incerti D, Ton TGN, Lee HC, Peneva D et al. (2017). Short-term costs of preeclampsia in the US. Am J Obstet Gynecol. 217(3): 237-248. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.04.032; PMid:28708975

36. Tan MY, Syngelaki A, Poon LC, Rolnik DL, O'Gorman N, Delgado JL et al. (2018, Aug). Screening for pre-eclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks' gestation. Ultrasound Obstet Gynecol. 52(2): 186-195. https://doi.org/10.1002/uog.19112; PMid:29896812

37. Tzanaki I, Makrigiannakis A, Lymperopoulou C, Al-Jazrawi Z, Agouridis AP. (2025). Pregnancy-associated plasma protein A (PAPP-A) as a first trimester serum biomarker for preeclampsia screening: a systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 38(1): 2448502. https://doi.org/10.1080/14767058.2024.2448502; PMid:39757003

38. Trent AR, Parry JW, Yokley JE, Grathwohl KW. (2022, Mar 30). Posterior Reversible Encephalopathy Syndrome and Pre-eclampsia/Eclampsia: Anesthetic Implications and Management. Cureus. 14(3): e23659. https://doi.org/10.7759/cureus.23659

39. USPSTF; Davidson KW, Barry MJ, Mangione CM, Cabana M, Caughey AB et al. (2021, Sep 28). Aspirin Use to Prevent Preeclampsia and Related Morbidity and Mortality: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 326(12): 1186-1191. doi: 10.1001/jama.2021.14781. Erratum in: JAMA. 2026 May 12; 335(18): 1640. https://doi.org/10.1001/jama.2025.20680

40. Valenzuela FJ, Pérez-Sepúlveda A, Torres MJ, Correa P, Repetto GM, Illanes SE. (2012). Pathogenesis of preeclampsia: the genetic component. J Pregnancy. 2012: 632732. https://doi.org/10.1155/2012/632732; PMid:22175024 PMCid:PMC3235819

41. Xie E, Tao H, Liu M, Li C, Zhao Q. (2022, Aug 15). The effect of exercise on the prevention of gestational hypertension in obese and overweight pregnant women: An updated meta-analysis. Front Public Health. 10: 923161. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.923161; PMid:36045739 PMCid:PMC9420989

42. Yang H, Ai M, Guo Y, Li B, Liu C, Qu D. (2023, May 24). NLRP3 inflammasome in peripheral blood monocytes as a risk factor for early -onset preeclampsia. BMC Pregnancy Childbirth. 23(1): 380. https://doi.org/10.1186/s12884-023-05606-5; PMid:37226086 PMCid:PMC10207815

43. Zhang Y, Yang H, Zhang Y, Shi J, Long Y. (2022, Sep). A Novel Circular RNA CircBRAP May Be Used as an Early Predictor of Preeclampsia and Its Potential Mechanism. Reprod Sci. 29(9): 2565-2579. https://doi.org/10.1007/s43032-022-00842-0; PMid:35015290