Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 99-107. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).99107
Коломійчук О. Е.¹, Дубров С. О.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12», Україна

Для цитування: Коломійчук ОЕ, Дубров СО. (2026). Демографічна криза в Україні з перспективи громадського здоров'я. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 99-107. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).99107.
Стаття надійшла до редакції 02.12.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Мета – проаналізувати трансформацію демографічної ситуації в Україні в довоєнний період і після початку війни; обґрунтувати напрями державної політики у сфері громадського здоров’я; здатні знизити бар’єри до реалізації репродуктивних прав і сприяти відновленню репродуктивного потенціалу населення.
Проаналізовано трансформацію демографічної ситуації з акцентом на втрату та можливості відновлення репродуктивного потенціалу населення. Обґрунтовано, що зниження рівня народжуваності в умовах війни є не ізольованим поведінковим феноменом, а наслідком дії взаємопов’язаних чинників: вимушеної міграції, руйнування інфраструктури закладів охорони здоров’я, погіршення доступу до послуг сексуального і репродуктивного здоров’я (СРЗ), психосоціального стресу, гендерно зумовленого насильства (ГЗН) і погіршення соціальних детермінант здоров’я. Показано, що демографічна криза посилюється надлишковим рівнем смертності й інвалідизації чоловіків працездатного віку, територіальним розривом між партнерами, скороченням чисельності жінок репродуктивного віку та зниженням спроможності домогосподарств до реалізації репродуктивних планів, що формує тривалі ризики для репродуктивного потенціалу популяції. На основі порівняльного аналізу досвіду Франції, Польщі та Ізраїлю доведено, що позитивний демографічний ефект у післякризових і післявоєнних умовах досягається не окремими фінансовими стимулами, а узгодженим пакетом міжсекторальних політик. Запропоновано пріоритети для України: перехід від наталістської моделі до моделі зниження бар’єрів свідомого батьківства; забезпечення безперервності СРЗ і перинатальних медичних послуг; інтеграція психічного здоров’я в маршрути СРЗ; посилення системи реагування на ГЗН; розвиток програм допоміжних репродуктивних технологій, у т.ч. послуг для ветеранів і ветеранок; урахування екологічних наслідків війни та впливу соціальних детермінант; послуги для підтримки сімей на рівні громад.
Висновки. З позиції громадського здоров’я стійке демографічне відновлення можливе лише за умови поєднання медичних, соціальних, житлових, безпекових та економічних інтервенцій, спрямованих не на механічне стимулювання народжуваності, а на відновлення репродуктивного потенціалу населення.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: демографічна криза, громадське здоров’я, народжуваність, сексуальне і репродуктивне здоров’я, війна, вимушена міграція, гендерно зумовлене насильство, психічне здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, демографічна політика, репродуктивний потенціал.

ЛІТЕРАТУРА

1. Birenbaum-Carmeli D. (2004). 'Cheaper than a newcomer': on the social production of IVF policy in Israel. Sociology of Health & Illness. 26(7): 897-924. https://doi.org/10.1111/j.0141-9889.2004.00422.x; PMid:15610472

2. Bokun A. (2024). Evidence from Poland's Family 500+ Policy. Demographic Research. 51; Art. 28: 983-1018. URL: https://www.demographic-research.org/volumes/vol51/28/51-28.pdf. https://doi.org/10.4054/DemRes.2024.51.28

3. Cohen A, Dehejia R, Romanov D. (2013). Financial Incentives and Fertility. The Review of Economics and Statistics. 95(1): 1-20. https://doi.org/10.1162/REST_a_00287

4. Державна служба статистики України. (2022). Демографічний щорічник «Населення України за 2021 рік». Статист. зб. Київ: 165. URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/Pxweb2007/ukr/publ_new1/2022/zb_nasel%20_2021.pdf.

5. Eurostat. (2023). Demography of Europe – 2023. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/interactive-publications/demography-2023.

6. Goldscheider C. (1981). Modern Jewish Fertility. URL: https://www.policyarchive.org/download/10850.

7. Health Cluster Ukraine; World Health Organization. (2025). Ukraine: Public Health Situation Analysis (PHSA) (August 2025). URL: https://reliefweb.int/report/ukraine/ukraine-public-health-situation-analysis-phsa-august-2025.

8. Гладун ОМ та інш. (2020). Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002-2019 рр. Колект. монографія. За ред. О.М. Гладуна. НАН України, Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи. Київ: 174.

9. Jarska N, Ignaciuk A. (2022). Marriage, Gender and Demographic Change: Managing Fertility in State-Socialist Poland. Slavic Review. 8(4): 747-775. URL: https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-core/content/view/D9C0BBC00DF0E4C4E74281CFD3DC3FD1/S0037677922000857a.pdf.

10. International Organization for Migration (IOM). (2025, Apr). Ukraine Internal Displacement Report. General Population Survey (GPS), Round 20. URL: https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-20-april-2025.

11. Кабінет Міністрів України. (2024). Про схвалення Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2024 № 922-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-2024-%D1%80#Text.20.Manski CF, Mayshar J. (2003). Private Incentives and Social Interactions: Fertility Puzzles in Israel. Journal of the European Economic Association. 1(1): 181-211. doi: 10.1162/154247603322256800.

12. Marmot M, Friel S, Bell R, Houweling TA, Taylor S et al. (2008, Nov 8). Closing the gap in a generation: health equity through action on the social determinants of health. Lancet. 372(9650): 1661-1669. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61690-6; PMid:18994664 PMCid:PMC13189004

13. Опендатабот; Міністерство юстиції України. (2025). На одного новонародженого припадає троє померлих. URL: https://opendatabot.ua/analytics/birth-death-2025-12.

14. Our World in Data. (2024). Population growth rate by level of development. URL: https://ourworldindata.org/grapher/population-growth-rate-by-level-of-development.

15. Pailhé A, Rossier C, Toulemon L. (2008). French family policy: long tradition and diversified measures. Vienna Yearbook of Population Research. 6(1): 149-164. https://doi.org/10.1553/populationyearbook2008s149

16. Raza Z, Hussain SF, Foster VS, Wall J, Coffey PJ et al. (2023, Feb 16). Exposure to war and conflict: The individual and inherited epigenetic effects on health, with a focus on post-traumatic stress disorder. Front Epidemiol. 3: 1066158. https://doi.org/10.3389/fepid.2023.1066158; PMid:38455905 PMCid:PMC10910933

17. Shumilova O, Tockner K, Sukhodolov A et al. (2023). Impact of the Russia-Ukraine armed conflict on water resources and water infrastructure. Nat Sustain 6: 578-586. https://doi.org/10.1038/s41893-023-01068-x

18. Solar O, Irwin A. (2010). A Conceptual Framework for Action on the Social Determinants of Health. Social Determinants of Health Discussion Paper 2 (Policy and Practice). Geneva: World Health Organization. URL: https://www.afro.who.int/sites/default/files/2017-06/SDH_conceptual_framework_for_action.pdf.

19. Toulemon L, Pailhé A, Rossier C. (2008). France: High and stable fertility. Demographic Research. 19; Art. 16: 503-556. URL: https://www.demographic-research.org/volumes/vol19/16/19-16.pdf. https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.16

20. UNFPA EECARO. (2025). Ukraine Regional Situation Report (1 October to 31 December 2024). URL: https://www.unfpa.org/sites/default/files/resource-pdf/Ukraine%20Regional%20SitRep%2326%20-%20Q4%202024%20%28Final%20Approved%29.pdf.

21. UNHCR. (2025). Ukraine Refugee Situation (Operational Data Portal). 2024-2025. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.

22. United Nations Environment Programme (UNEP). (2022). Environmental impacts of the conflict in Ukraine: A preliminary review. URL: https://courses.prometheus.org.ua/assets/courseware/v1/b5fb073eb2599edcdb465d05e836a17d/asset-v1:WWF+WF101+2023_T1+type@asset+block/environmental_impact_Ukraine_conflict.pdf.

23. United Nations Population Fund (UNFPA). (2025). Sexual and Reproductive Health and Rights Assessment in Ukraine. URL: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/2025-01/SEXUAL_AND_REPRODUCTIVE_HEALTH_AND_RIGHTS_ASSESSMENT_IN_UKRAINE%20%281%29.pdf?utm_source=chatgpt.com.

24. United Nations Population Fund (UNFPA). (2025). Ukraine Regional Situation Report: 6 months 2025. URL: https://eeca.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/2025-08/Ukraine%20Regional%20SitRep%20-%206_months_2025.pdf.

25. UN Women. (2025). The United Nations Women's Peace and Humanitarian Fund's Support to Ukraine: Key Results of 2022-2025. URL: https://ukraine.unwomen.org/en/digital-library/publications/2025/08/pidtrymka-ukrayiny-z-boku-zhinochoho-fondu-myru-ta-humanitarnoyi-dopomohy-oon-klyuchovi-rezultaty-2022-2025-rokiv.

26. Van Bavel J, Reher DS. (2013). The Baby Boom and Its Causes: What We Know and What We Need to Know. Population and Development Review. 39(2): 257-288. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2013.00591.x

27. Weinreb AA, Chernichovsky D, Brill A. (2018). Israel's Exceptional Fertility. Taub Center for Social Policy Studies in Israel. URL: https://www.taubcenter.org.il/wp-content/uploads/2020/12/exceptionalfertilityeng.pdf.

28. World Health Organization. (2014). Health in All Policies (HiAP) framework for country action. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25217354/.

29. World Health Organization; Ministry of Health of Ukraine. (2024). Strategic directions of bilateral agreement between WHO and MoH (community resilience, health system priorities). URL: https://moz.gov.ua/storage/uploads/d75ab0ee-5a46-4040-b52e-80b4e715367c/Strategic-directions-of-the-bilateral-agreement-between-WHO-and-the-MoH.pdf.

30. World Health Organization; United Nations Population Fund. (2023). Ukraine Health System Needs Assessment. URL: https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO-2023-6904-46670-70096.