Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 11-16. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).1116
Давидова Ю. В.¹, Лиманська А. Ю.^1,2, Кравець О. М.¹, Ландяк Ю. В.^1
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ, Україна
²Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Кравець ОМ, Ландяк ЮВ. (2026). Ефективність внутрішньовенного введення сахарату заліза породіллям із порушеннями обміну заліза після абдомінального розродження. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 11-16. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).1116.
Стаття надійшла до редакції 08.01.2026 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Мета – оцінити ефективність лікування порушень обміну заліза препаратом сахарату заліза в разі підвищеної крововтрати під час кесаревого розтину.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 156 жінок віком 22-38 років із вихідним рівнем гемоглобіну 92-105 г/л і внутрішньоопераційною крововтратою 650-850 мл (≈0,6-0,8% маси тіла).  До І групи увійшли 62 жінки з гемоглобіном у ІІІ триместрі вагітності 88-99 г/л (І група), до ІІ групи – 62 жінки з гемоглобіном 100-105 г/л, жінкам І і ІІ груп у ранньому післяопераційному періоді  введено сахарат заліза (Суфер, Юрія-Фарм). До ІІІ групи залучено 32 породіллі з гемоглобіном 88-99 г/л, яким призначено сульфат заліза 200 мг Fe²⁺ щодня протягом 14 діб.
Результати. За даними оцінювання втоми, жінки всіх груп відчували втому після абдомінального розродження. У ІІ групі показник втоми на 2-гу добу був набагато нижчим, ніж у І і ІІІ групах. У І і ІІ групах швидше відновлювався показник гемоглобіну та феритину за 48 год після введення препарату, але показники ІІ групи відображали швидші темпи відновлення обміну заліза, на відміну від зберігання підвищеної втоми в жінок ІІІ групи, яка тривала довше і була більш вираженою.
Висновки. Раннє застосування внутрішньовенного сахарату заліза в разі поєднання анемії та помірної крововтрати після кесаревого розтину сприяє прискореному відновленню гемоглобіну і запасів заліза, скорочує клінічні прояви постгеморагічного синдрому і знижує частоту гемотрансфузій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, кесарів розтин, кровотеча, анемія, дефіцит заліза.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antoniou E, Orovou E, Iliadou M, Sarella A, Palaska E, Rigas N et al. (2021). The Kind of Conception Affects the Kind of Cesarean Delivery in Primiparous Women. Mater. Sociomed. 33: 188-194. https://doi.org/10.5455/msm.2021.33.188-194; PMid:34759776 PMCid:PMC8565429

2. Auerbach M, Abernathy J, Juul S, Short V, Derman R. (2021). Prevalence of iron deficiency in first trimester, nonanemic pregnant women. J Matern Fetal Neonatal Med. 34(6): 1002-1005. https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1619690; PMid:31154873

3. Benson AE, Shatzel JJ, Ryan KS, Hedges MA, Martens K et al. (2022, Dec). The incidence, complications, and treatment of iron deficiency in pregnancy. Eur J Haematol. 109(6): 633-642. https://doi.org/10.1111/ejh.13870; PMid:36153674 PMCid:PMC9669178

4. Breymann C. (2015). Iron deficiency anemia in pregnancy. Semin Hematol. 52(4): 339-347. https://doi.org/10.1053/j.seminhematol.2015.07.003; PMid:26404445

5. Давидова ЮВ, Огородник АО, Лиманська АЮ, Байдер АК, Бутенко ЛП. (2017). Профілактика акушерських ускладнень при анемії хронічного захворювання. Перинатология и педиатрия. 2(70): 37-41. https://doi.org/10.15574/PP.2017.70.37.

6. Давидова ЮВ, Бутенко ЛП, Лиманська АЮ. (2017). Спосіб диференційованої корекції залізодефіциту та лікування залізодефіцитної анемії у вагітних та породіль з вродженими вадами серця та серцевою недостатністю. Патент на корисну модель № 113985 від 27.02.2017.

7. Давыдова ЮВ, Воронков ЛГ, Огородник АА, Пашинный АВ, Мокрик АН, Бутенко ЛП. (2014). Дефицит железа и его коррекция у беременных с сердечной недостаточностью. Здоровье женщины. 1(87): 60-62.

8. Dennis AT,  Ferguson M, Jackson S. (2022). The prevalence of perioperative iron deficiency anaemia in women undergoing caesarean section. Perioperative Medicine 11(1): 36. https://doi.org/10.1186/s13741-022-00268-x; PMid:35922876 PMCid:PMC9351116

9. De Vries PLM, Verspyck E, Morau E, Saucedo M, Deneux-Tharaux C et al. (2024). Maternal Mortality Due to Obstetric Hemorrhage by Surgical Injury during Cesarean Section: A Nationwide Study. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 103: 1877-1887. https://doi.org/10.1111/aogs.14917; PMid:39021333 PMCid:PMC11324917

10. FACIT Group. (2021). Manual for the Functional Assessment of Chronic Illness Therapy (FACIT) Measurement System. URL: https://www.facit.org/measures/FACIT-F.

11. Hidalgo MJC, Blanco-Carnero JE, González LC. (2025). Complications in Cesarean Sections: A National Survey of Obstetric Protocols and Outcomes in Spain. PLoS ONE. 20: e0330352. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0330352; PMid:40901865 PMCid:PMC12407456

12. Lewkowitz AK, Stout MJ, Cooke E et al. (2022). Intravenous versus Oral Iron for Iron-Deficiency Anemia in Pregnancy (IVIDA): A Randomized Controlled Trial. Am J Perinatol. 39(8): 808-815. https://doi.org/10.1055/s-0041-1740003; PMid:34839481

13. МОЗ України. (2015). Залізодефіцитна анемія. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: 26.

14. Murrin, EM, LeBeau OS, Singer L, Kassab MA, Kalan P, Costanzo J et al. (2025). Effectiveness and Safety of Intravenous Iron Therapy in Outpatient Obstetrical Clinic for Treatment of Iron-Deficiency Anemia During Pregnancy. Pregnancy. 1: e70067. https://doi.org/10.1002/pmf2.70067

15. Niranjana R, Raja Rajeswari KS . (2018). Study of effectiveness, tolerability and safety of intravenous iron sucrose in postnatal women. Int J Reprod Contracept Obstet Gynecol. 7(11): 4471-4476. https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20184245

16. Огородник АО, Лиманська АЮ, Бутенко ЛП, Давидова ЮВ. (2018). Корекція дефіциту заліза у вагітних з природженими вадами серця, серцевою недостатністю та анемією. Перинатология и педиатрия. 3(75): 31-34. https://doi.org/10.15574/PP.2018.75.31.

17. Pavord S, Daru J, Prasannan N, Robinson S, Stanworth S, Girling J. (2020). UK guidelines on the management of iron deficiency in pregnancy. Br J Haematol. 188(6): 819-830. https://doi.org/10.1111/bjh.16221; PMid:31578718

18. Sirsam SS, Patil BV, Sanap MB. (2025). Comparison of parenteral iron sucrose and oral iron preparations in the treatment of postpartum anemia at tertiary health care centre: randomised controlled trial study. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology. 15(1): 222-225. https://doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20254284

19. Tang G, Lausman A, Abdulrehman J et al. (2019). Prevalence of iron deficiency and iron deficiency anemia during pregnancy: a single centre Canadian study. Blood. 134: 3389. https://doi.org/10.1182/blood-2019-127602

20. Thomaidi S, Sarantaki A, Tzitiridou Chatzopoulou M, Orovou E, Jotautis V, Papoutsis D. (2025, Nov 15). The Rising Global Cesarean Section Rates and Their Impact on Maternal and Child Health: A Scoping Review. J Clin Med. 14(22): 8102. https://doi.org/10.3390/jcm14228102; PMid:41303138 PMCid:PMC12653877

21. Tolkien Z, Stecher L, Mander AP, Pereira DIA, Powell JJ. (2015). Ferrous sulfate supplementation causes significant gastrointestinal side-effects in adults: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 10(2): e0117383. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0117383; PMid:25700159 PMCid:PMC4336293

22. Ubom AE, Begum F, Ramasauskaite D, Nieto-Calvache AJ, Oguttu M, Nunes I et al. (2025, Dec). FIGO good practice recommendations on anemia inpregnancy, to reduce the incidence and impact of postpartumhemorrhage (PPH). 171(3): 993-1007. Epub 2025 Oct 1. https://doi.org/10.1002/ijgo.70529; PMid:41031541 PMCid:PMC12640178

23. Wigert H, Nilsson C, Dencker A, Begley C, Jangsten E, Sparud-Lundin C et al. (2019). Women's Experiences of Fear of Childbirth: A Metasynthesis of Qualitative Studies. Int. J. Qual. Stud. Health Well-Being. 15: 1704484. https://doi.org/10.1080/17482631.2019.1704484
PMid:31858891 PMCid:PMC6968519