• Популяційна модель впровадження персоналізованої медицини в педіатричній практиці в умовах спроможної мережі закладів охорони здоров’я
ua До змісту Повний текст статті

Популяційна модель впровадження персоналізованої медицини в педіатричній практиці в умовах спроможної мережі закладів охорони здоров’я

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 50-59. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).5059
Турова Л. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Турова ЛО. (2025). Популяційна модель впровадження персоналізованої медицини в педіатричній практиці в умовах спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(104): 50-59. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).5059
Стаття надійшла до редакції 02.08.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.

Мета – розробити і науково обґрунтувати популяційну модель впровадження персоналізованої медицини в педіатричну практику в умовах спроможної мережі закладів охорони здоров’я (ЗОЗ).
Матеріали і методи. Проведено організаційно-аналітичне дослідження з використанням системного аналізу нормативної бази формування спроможної мережі ЗОЗ, порівняльного аналізу міжнародного досвіду інтегрування геномної медицини, структурного моделювання; розроблено багаторівневу модель інтегрування генетичних предикторів у педіатричну практику.
Результати. Сформовано трирівневу організаційну модель (первинний, кластерний, надкластерний рівні), що забезпечує поетапне інтегрування генетичних предикторів у систему медичної допомоги дітям. Розроблено популяційний алгоритм родинного генетичного супроводу від преконцепційного періоду до постнатального етапу. Модель передбачає стратифікацію ризиків, формування індивідуалізованих профілактичних маршрутів і створення регіональних реєстрів.
Висновки. Запропонована модель забезпечує системне інтегрування персоналізованих підходів у педіатрію, сприяє ранньому виявленню генетичних ризиків і формує основу для зниження довгострокової захворюваності й оптимізації ресурсів охорони здоров’я.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: персоналізована медицина, генетичні предиктори, педіатрія, організація охорони здоров’я, популяційна профілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Berm EJ, Looff MD, Wilffert B, Boersma C, Annemans L, Vegter S et al. (2016). Economic Evaluations of Pharmacogenetic and Pharmacogenomic Screening Tests: A Systematic Review. Second Update of the Literature. PloS one. 11(1): e0146262. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0146262; PMid:26752539 PMCid:PMC4709231

2. Chen S, Xu H, Guo C, Liu Z, Han X. (2022). Editorial: The role of multi- omics variants in tumor immunity and immunotherapy. Frontiers in Immunology. 13. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.1098825; PMid:36524118 PMCid:PMC9745164

3. Chong HY, Allotey PA, Chaiyakunapruk N. (2018, Oct 26). Current landscape of personalized medicine adoption and implementation in Southeast Asia. BMC Med Genomics. 11(1): 94. https://doi.org/10.1186/s12920-018-0420-4; PMid:30367635 PMCid:PMC6203971

4. Chumnumwat S, Lu ZH, Sukasem Ch, Winther MD, Capule FR et al. (2019). Southeast Asian Pharmacogenomics Research Network (SEAPharm): Current Statusand Perspectives. Public Health Genomics. 22(3-4): 132-139. https://doi.org/10.1159/000502916; PMid:31587001

5. ICPerMed. (2022). ICPerMed 'Family'-Related Initiatives and ERA-Nets. URL: https://www.icpermed.eu/icpermed/icpermed-family/.

6. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2023). Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D0%BF#Text.

7. Кабінет міністрів України. (2025). Стратегія розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2025-%D1%80#Text.

8. МОЗ України. (2024). Спроможна мережа медзакладів. URL: https://moz.gov.ua/uk/spromozhna-merezha.

9. Norden.Diva-Portal. (2019, Aug). Personalised Medicine in the Nordic Countries. Genome Denmark. URL: https://norden.diva-portal.org/smash/get/diva2:1347257/FULLTEXT01.pdf.

10. Phillips KA, Ladabaum U, Pletcher MJ, Marshall DA, Douglas MP. (2015). Key emerging themes for assessing the cost-effectiveness of reporting incidental findings. Genetics in medicine: official journal of the American College of Medical Genetics. 17(4): 314-315. https://doi.org/10.1038/gim.2015.13; PMid:25835195 PMCid:PMC4395812

11. Pritchard D, Hulick PJ, Wells CJ. (2021). The integration of personalized medicine into health systems: progress and a pathforward Daryl Pritchard, 1, URL: https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.2217/pme-2021-0102?needAccess=true. https://doi.org/10.2217/pme-2021-0102; PMid:34672204

12. Shah AS, Ongtengco A, Qiao V, Chen Y, Diaz A, Hill M et al. (2024). Association Between Family History and Early‐Onset Atrial Flutter Across Racial and Ethnic Groups. Journal of the American Heart Association. https://doi.org/10.1161/JAHA.123.032320; PMid:38726902 PMCid:PMC11179838

13. Stefanicka-Wojtas D, Kurpas D. (2023). Personalised Medicine – Implementation to the Healthcare System in Europe (Focus Group Discussions). Journal of Personalized Medicine. 13(3): 380. https://doi.org/10.3390/jpm13030380; PMid:36983562 PMCid:PMC10058568

14. Турова ЛО, Вежновець ТА. (2024). Аналіз кадрового забезпечення медико-генетичної служби в Україні. Клінічна та профілактична медицина. (6): 117-125. https://doi.org/10.31612/2616-4868.6.2024.15.

15. ВР України. (2022). Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги. Закон України від 1 липня 2022 року № 2347-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#Text.