Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 54-60. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).5460
Бідучак А. С.¹, Чорненька Ж. А.¹, Ясинська Е. Ц.¹, Гопко Н. В.², Миронюк М. Б.^2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Для цитування: Biduchak AS, Chornenka ZhA, Yasinska ETs, Hopko NV, Myroniuk МB. (2025). Women's screening: standards, recommendations, benefits. Ukrainian Journal Health of Woman. 5(180): 54-60. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).5460
Стаття надійшла до редакції 29.06.2025 р.; прийнята до друку 30.10.2025 р.

Здоров’я жінки є стратегічним індикатором стану громадського здоров’я, демографічної стабільності та соціально-економічного розвитку суспільства. Воно визначає не лише показники народжуваності та тривалості життя, а й формує основу сталого розвитку держави та благополуччя наступних поколінь. З огляду на глобальні тенденції старіння населення, урбанізації та змін способу життя, профілактична спрямованість медичної допомоги набуває пріоритетного значення. В умовах зростання поширеності хронічних неінфекційних, онкологічних, ендокринних і метаболічних захворювань особливої актуальності набувають профілактичні заходи, спрямовані на раннє виявлення патології. Скринінг жіночого здоров’я як система періодичних обстежень дозволяє діагностувати захворювання на доклінічних стадіях, знижувати смертність і покращувати якість життя. Водночас рівень охоплення скринінговими програмами залишається недостатнім через низьку обізнаність населення, соціально-економічні бар’єри та організаційні труднощі функціонування системи охорони здоров’я.
Мета – проаналізувати сучасні стандарти жіночого скринінгу, узагальнити міжнародні та національні рекомендації щодо профілактичних обстежень і визначити їхню роль у підвищенні ефективності ранньої діагностики та зниженні показників захворюваності й смертності.
Дослідження має аналітично-оглядовий характер. Проаналізовано наукові публікації, клінічні настанови та нормативні документи 2019-2025 рр. Використано методи системного, порівняльного й узагальнювального аналізу з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних факторів ризику та можливостей адаптації міжнародних стандартів до національного контексту. Встановлено, що жіночий скринінг охоплює онкологічний, серцево-судинний і метаболічний, гінекологічний, гормональний, остеопоротичний та інфекційний напрями. Регулярне проведення цитологічного та тестування на вірус папіломи людини, мамографії, а також контроль артеріального тиску, глікемії та ліпідного профілю забезпечують своєчасне виявлення патологічних змін і запобігання ускладненням. Для України актуальним є впровадження ризик-орієнтованого комплексного алгоритму скринінгу, інтегрованого в систему первинної медичної допомоги, із подальшим моніторингом і підвищенням прихильності жінок до профілактичних оглядів.
Висновок. Жіночий скринінг є ефективним інструментом профілактики, що потребує вдосконалення організаційних механізмів, посилення просвітницької роботи та індивідуалізованого підходу на різних етапах життя жінки.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жіночий скринінг, профілактика, рання діагностика, онкопрофілактика, серцево-судинні захворювання, метаболічні порушення, стандарти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aguiar-Ibáñez R, Mbous Y, Sharma S, Chakali R, Chawla E. (2025). Barriers to cancer screening uptake and approaches to overcome them: a systematic literature review. Front Oncol. 15: 1575820. https://doi.org/10.3389/fonc.2025.1575820; PMid:40842583 PMCid:PMC12364675

2. Bernstein E, Lev-Ari S, Shapira S, Leshno A, Sommer U, Al-Shamsi H et al. (2023). Data From a One-Stop-Shop Comprehensive Cancer Screening Center. J Clin Oncol. 41(14): 2503-2510. https://doi.org/10.1200/JCO.22.00938; PMid:36669135

3. Gavinski K, DiNardo D. (2023). Cervical Cancer Screening. Med Clin North Am. 107(2): 259-269. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2022.10.006; PMid:36759096

4. Hijrah H, Usman AN, Sanusi Baso Y, Syarif S, Ahmad M, Nulandari Z. (2024). Influence of variables on breast self-examination: Potential barrier or enhancement of breast cancer prevention. Breast Disease. 43(1): 145-155. https://doi.org/10.3233/BD-249001; PMid:38820008 PMCid:PMC11191488

5. Karavska A, Kizub D, Dzhemiliev A, Wanis K, Vus V, Kopetskyi V et al. (2024). Fac-tors Affecting Breast Cancer Screening in Ukraine. JCO Glob Oncol. 10(1): 75-76. https://doi.org/10.1200/GO-24-65000

6. Лебедюк ВВ. (2024). Ведення пацієнток з аномальними результатами скринінгу та передраковими станами шийки матки відповідно до національних стандартів 2024 року (клінічний випадок). Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 83-88. https://doi.org/10.15574/HW.2024.6(175).8388.

7. Mills JM, Morgan JR, Dhaliwal A, Perkins RB. (2021). Eligibility for cervical cancer screening exit: Comparison of a national and safety net cohort. Gynecol Oncol. 162(2): 308-314. https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2021.05.035; PMid:34090706

8. Mondragón Márquez LI, Domínguez Bueso DL, González Ruiz LM, Liu JJ. (2023). Associations between sociodemographic factors and breast, cervical, and colorectal cancer screening in the United States. Cancer Causes Control. 34(12): 1073-1084. https://doi.org/10.1007/s10552-023-01758-z; PMid:37486400

9. Narayan AK, Miles RC, Woods RW, Spalluto LB, Burnside ES. (2024). Methodological Considerations in Evaluating Breast Cancer Screening Studies. J Breast Imaging. 6(6): 577-585. https://doi.org/10.1093/jbi/wbae038; PMid:39096512

10. Nicholson WK, Silverstein M, Wong JB, Chelmow D, Coker TR, Davis EM et al. (2025). Screening for Osteoporosis to Prevent Fractures: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 333(6): 498-508. https://doi.org/10.1001/jama.2024.27154; PMid:39808425

11. Ponzel NI. (2025). Validation of the Ukrainian questionnaire "Assessment of Patient Readiness for Breast and Cervical Cancer Screening". Family Medicine. European practices. 2: 54-58. https://doi.org/10.30841/2786-720X.2.2025.331927

12. Radzishevska YeB, Sukhina OM, Vasylyev LYa, Sukhin VS, Nemaltsova KV, Hranovska HI et al. (2024). Determination of risk factors for the occurrence of recurrences, metastases, and somatic complications after treatment of locally advanced cervical cancer using modern information technologies. Ukrainian journal of radiology and oncology. 32(4): 478-490. https://doi.org/10.46879/ukroj.4.2024.478-490

13. Rajaram S, Gupta B. (2021). Screening for cervical cancer: Choices & dilemmas. Indian J Med Res. 154(2): 210-220. https://doi.org/10.4103/ijmr.IJMR_857_20; PMid:34854432 PMCid:PMC9131755

14. Sabatino SA, Thompson TD, White MC, Villarroel MA, Shapiro JA, Croswell JM et al. (2023). Up-to-Date Breast, Cervical, and Colorectal Cancer Screening Test Use in the United States, 2021. Prev Chronic Dis. 20: E94. https://doi.org/10.5888/pcd20.230071; PMid:37884318 PMCid:PMC10625435

15. Sahasrabuddhe VV. (2024). Cervical Cancer: Precursors and Prevention. Hematol Oncol Clin North Am. 38(4): 771-781. https://doi.org/10.1016/j.hoc.2024.03.005; PMid:38760198

16. Salingaros S, Shieh Y, Finkel ML, Polaneczky M, Korenstein D, Marti JL. (2024). Public cervical cancer screening recommendations from US cancer centers: Assessing adherence to national guidelines. J Med Screen. 31(3): 201-204. https://doi.org/10.1177/09691413241238960; PMid:38504656

17. Sefuthi T, Nkonki L. (2022). A systematic review of economic evaluations of cervical cancer screening methods. Syst Rev. 11(1): 162. https://doi.org/10.1186/s13643-022-02017-z; PMid:35945642 PMCid:PMC9361672

18. Serrano B, Ibáñez R, Robles C, Peremiquel-Trillas P, de Sanjosé S, Bruni L. (2022). Worldwide use of HPV self-sampling for cervical cancer screening. Prev Med. 154: 106900. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2021.106900; PMid:34861338

19. Shami S, Coombs J. (2021). Cervical cancer screening guidelines: An update. JAAPA. 34(9): 21-24. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0000769656.60157.95; PMid:34448772

20. Simms KT, Keane A, Nguyen DTN, Caruana M, Hall MT, Lui G et al. (2023). Benefits, harms and cost-effectiveness of cervical screening, triage and treatment strategies for women in the general population. Nat Med. 29(12): 3050-3058. https://doi.org/10.1038/s41591-023-02600-4; PMid:38087115 PMCid:PMC10719104

21. Svintsitskyi VS, Pryimak VV, Renkas OP. (2020). Modern approaches of the diagnostics and treatment of cervical cancer. Ukrainian Medical Journal. 2(3): 1-7. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.137.178064

22. Tokar P. (2025). Indicators of primary detection, staging and dispensary registration of cervical cancer in Ukraine (2014-2023): epidemiological and regional analysis. Health & Education. 3: 90-100. https://doi.org/10.32782/health-2025.3.10

23. Viveros-Carreño D, Fernandes A, Pareja R. (2023). Updates on cervical cancer prevention. Int J Gynecol Cancer. 33(3): 394-402. https://doi.org/10.1136/ijgc-2022-003703; PMid:36878567

24. Yezhova IE, Volodko NA. (2025). Clinical, morphological and molecular markersin the formation of prognosis in patientswith cervical cancer: literature review. Reproductive endocrinology. 6: 43-58. doi: 10.18370/2309-4117.2025.81.43-58.

25. Zafar N, Wolf AB, Kepniss JL, Teal AC, Brem RF. (2024). Effectiveness of Community Education for Breast Cancer Screening. J Breast Imaging. 6(2): 166-174. https://doi.org/10.1093/jbi/wbae002; PMid:38412358