Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 37-44. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).3744
Семен М. О.¹, Личковська О. Л.¹, Семен В. Д.^2
1ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
²КНП ЛОР «Клінічний центр дитячої медицини», м. Львів, Україна

Для цитування: Семен МО, Личковська ОЛ, Семен ВД. (2025). Ефективність введення мультимодальної психотерапії в менеджмент педіатричних пацієнтів із синдромом подразненого кишечника. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 37-44. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).3744.
Стаття надійшла до редакції 06.06.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Синдром подразненого кишечника (СПК) – це розлад взаємодії на осі «кишечник – головний мозок», що характеризується абдомінальним болем, порушенням частоти/консистенції випорожнень і часто супроводжується психоемоційним дистресом. Зважаючи на обмежені можливості та низьку ефективність медикаментозної терапії СПК у дітей, все більшого значення в лікуванні розладу набувають нефармакологічні методи, зокрема, психотерапевтичні та психосоціальні інтервенції.
Мета – оцінити ефективність введення психотерапії в комплексне лікування СПК у дітей на основі клінічних змін як на соматичному, так і на психоемоційному та психосоціальному рівнях.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 54 пацієнти віком 6-12 років із діагнозом СПК,: із них 24 пацієнтам призначено мультимодальну психотерапію і медикаментозне лікування (основна група), а 30 – тільки фармакотерапію (контрольна група). Мультимодальна психотерапія передбачала системне сімейне консультування, елементи когнітивно-поведінкової терапії, релаксаційні техніки та групову арт-терапію в змішаному форматі. Ефективність лікування оцінено за динамікою клінічних проявів із використанням 4-бальної шкали Лайкерта.
Результати. У дітей із СПК, яким додатково призначали психотерапію, зафіксовано достовірне зниження інтенсивності больового та астено-вегетативного синдромів, а також рівня особистісної тривожності порівняно з тими, хто отримував лише симптоматичне медикаментозне лікування. Серед інших критеріїв ефективності введення психотерапії відзначено зменшення частоти клінічних проявів, усвідомлення значущості психоемоційних чинників у розвитку СПК, поліпшення сімейних стосунків і позитивну динаміку соціальних контактів дитини. Зафіксовано значно вищу загальну ефективність лікування, оцінювану батьками, у групі пацієнтів, яким додатково призначали психотерапію.
Висновки. Введення мультимодальної психотерапії до комплексного лікування СПК у дітей виявилось ефективним, що підтверджується зменшенням частоти та інтенсивності клінічних симптомів, поліпшенням психоемоційного стану та підвищенням якості соціальних контактів дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол схвалено місцевим етичним комітетом. Отримано інформовану згоду опікунів дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: педіатрія, дитяча гастроентерологія, синдром подразненого кишечника, психоемоційні фактори, лікування, психотерапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Axelsson E, Kern D, Hedman-Lagerlöf E, Lindfors P, Palmgren J, Hesser H et al. (2023). Psychological treatments for irritable bowel syndrome: A comprehensive systematic review and meta-analysis. Cognitive Behaviour Therapy. 52(6): 565-584. https://doi.org/10.1080/16506073.2023.2225745; PMid:37341454

2. Baaleman DF, Di Lorenzo C, Benninga MA, Saps M. (2020). The effects of the rome IV criteria on pediatric gastrointestinal practice. Current Gastroenterology Reports. 22(5): 21. https://doi.org/10.1007/s11894-020-00760-8; PMid:32193635

3. Бєлоусова O. (2024). Синдром подразненого кишечника в дитячому віці: лікування відповідно до міжнародних рекомендацій. Здоров’я дитини. 19(2): 92-98. https://doi.org/10.22141/2224-0551.19.2.2024.1681.

4. Black CJ, Ford AC. (2020). Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology. 17(8): 473-486. https://doi.org/10.1038/s41575-020-0286-8; PMid:32296140

5. Black CJ, Thakur ER, Houghton LA, Quigley EM, Moayyedi P, Ford AC. (2020). Efficacy of psychological therapies for irritable bowel syndrome: systematic review and network meta-analysis. Gut. 69(8): 1441-1451. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2020-321191; PMid:32276950

6. Bonetto S, Fagoonee S, Battaglia E, Grassini M, Saracco GM, Pellicano R. (2021). Recent advances in the treatment of irritable bowel syndrome. Polish Archives of Internal Medicine. 131(7-8): 709-715. https://doi.org/10.20452/pamw.16067; PMid:34463082

7. Bonnert M, Olén O, Lalouni M, Benninga MA, Bottai M, Engelbrektsson J et al. (2017). Internet-delivered cognitive behavior therapy for adolescents with irritable bowel syndrome: A randomized controlled trial. American Journal of Gastroenterology. 112(1): 152-162. https://doi.org/10.1038/ajg.2016.503; PMid:27845338

8. Brusaferro A, Farinelli E, Zenzeri L, Cozzali R, Esposito S. (2018). The management of paediatric functional abdominal pain disorders: Latest evidence. Pediatric Drugs. 20(3): 235-247. https://doi.org/10.1007/s40272-018-0287-z; PMid:29497992 PMCid:PMC5954057

9. Butt MF, Corsetti M. (2024). Editorial: Rebuilding rome – revising diagnostic criteria for irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 61(2): 392-393. https://doi.org/10.1111/apt.18400; PMid:39543836

10. Di Nardo G, Barbara G, Borrelli O, Cremon C, Giorgio V, Greco L et al. (2024). Italian guidelines for the management of irritable bowel syndrome in children and adolescents. Italian Journal of Pediatrics. 50(1): 51. https://doi.org/10.1186/s13052-024-01607-y; PMid:38486305 PMCid:PMC10938778

11. Ebrahimloee S, Masoumpoor A, Nasiri M, Babaie M, Farahani AV et al. (2022). The effect of Benson relaxation technique on the severity of symptoms and quality of life in children with irritable bowel syndrome (IBS): A quasi-experimental study. BMC Gastroenterology. 22(1): 547. https://doi.org/10.1186/s12876-022-02631-0; PMid:36581912 PMCid:PMC9801626

12. Funaba M, Kawanishi H, Fujii Y, Higami K, Tomita Y, Maruo K et al. (2021). Hybrid cognitive behavioral therapy with interoceptive exposure for irritable bowel syndrome: A feasibility study. Frontiers in Psychiatry. 12: 673939. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.673939; PMid:34566709 PMCid:PMC8458884

13. Ganzevoort IN, van der Veen AL, Alma MA, Berger MY, Holtman GA. (2025). Children's and their parents' experiences with home-based guided hypnotherapy: Qualitative Study. JMIR Pediatrics and Parenting. 8: e58301. https://doi.org/10.2196/58301; PMid:39873198 PMCid:PMC11789690

14. Golchoubi A, Miri K, Vagheei S, Hajiabadi F, Kahrom M, Behnam Vashani HR. (2024). Evaluating the impact of Benson's relaxation technique on anxiety and delirium among coronary artery bypass graft surgery patients. Journal of Cardiothoracic Surgery. 19(1): 657. https://doi.org/10.1186/s13019-024-03186-9; PMid:39702254 PMCid:PMC11660494

15. Gordon M, de Geus A, Banasiuk M, Benninga MA, Borrelli O, Boruta M et al. (2025). Espghan and NASPGHAN 2024 protocol for paediatric functional constipation treatment guidelines (standard operating procedure). BMJ Paediatrics Open. 9(1): e003161. https://doi.org/10.1136/bmjpo-2024-003161; PMid:39904543 PMCid:PMC11795385

16. Gordon M, Sinopoulou V, Tabbers M, Rexwinkel R, de Bruijn C, Dovey T et al. (2022). Psychosocial interventions for the treatment of functional abdominal pain disorders in children. JAMA Pediatrics. 176(6): 560. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2022.0313; PMid:35404394 PMCid:PMC9002716

17. Hogervorst EM, Ganzevoort IN, Berger MY, Holtman GA. (2023). Irritable bowel syndrome in children with chronic gastrointestinal symptoms in primary care. Family Practice. 41(3): 292-298. https://doi.org/10.1093/fampra/cmad070; PMid:37392047 PMCid:PMC11167984

18. Kikuchi S, Oe Y, Ito Y, Sozu T, Sasaki Y, Sakata M et al. (2022). Group cognitive-behavioral therapy with interoceptive exposure for drug-refractory irritable bowel syndrome: A randomized controlled trial. American Journal of Gastroenterology. 117(4): 668-677. https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000001664; PMid:35103022

19. Kuliaviene I, Gelman S, Kupcinskas J. (2024). Patient-physician relationship in irritable bowel syndrome: Review on empathy and stigma. Journal of Gastrointestinal and Liver Diseases. 33(1): 107-114. https://doi.org/10.15403/jgld-5018; PMid:38386892

20. Lalouni M, Ljótsson B, Bonnert M, Ssegonja R, Benninga M, Bjureberg J et al. (2019). Clinical and cost effectiveness of online cognitive behavioral therapy in children with functional abdominal pain disorders. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 17(11): 2236-2244.e11. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.11.043; PMid:30502501

21. Личковська ОЛ, Семен МО. (2024). Мультидисциплінарний підхід до менеджменту педіатричних пацієнтів із синдромом подразненого кишечника. Огляд літератури. Сучасна гастроентерологія. 2: 56-63. https://doi.org/10.30978/MG-2024-2-56.

22. Lövdahl J, Törnblom H, Ringström G, Palsson OS, Simrén M. (2022). Randomised clinical trial: Individual versus group hypnotherapy for irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 55(12): 1501-1511. https://doi.org/10.1111/apt.16934; PMid:35505463 PMCid:PMC9324196

23. Nurko S, Saps M, Kossowsky J, Zion SR, Di Lorenzo C, Vaz K et al. (2022). Effect of open-label placebo on children and adolescents with functional abdominal pain or irritable bowel syndrome. JAMA Pediatrics. 176(4): 349. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.5750; PMid:35099543 PMCid:PMC8804974

24. Oka P, Parr H, Barberio B, Black CJ, Savarino EV, Ford AC. (2020). Global prevalence of irritable bowel syndrome according to rome III or IV criteria: A systematic review and meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 5(10): 908-917. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30217-X; PMid:32702295 PMCid:PMC12213546

25. Reed B, Buzenski J, van Tilburg MAL. (2020). Implementing psychological therapies for gastrointestinal disorders in Pediatrics. Expert Review of Gastroenterology & Hepatology. 14(11): 1061-1067. https://doi.org/10.1080/17474124.2020.1806055; PMid:32749161 PMCid:PMC7577923

26. Rexwinkel R, de Bruijn CM, Gordon M, Benninga MA, Tabbers MM. (2021). Pharmacologic treatment in functional abdominal pain disorders in children: A systematic review. Pediatrics. 147(6): e2020042101. https://doi.org/10.1542/peds.2020-042101; PMid:34045320

27. Rexwinkel R, Vlieger AM, Saps M, Tabbers MM, Benninga MA. (2022). A therapeutic guide on pediatric irritable bowel syndrome and functional abdominal pain-not otherwise specified. European Journal of Pediatrics. 181(7): 2603-2617. https://doi.org/10.1007/s00431-022-04459-y; PMid:35460383 PMCid:PMC9192445

28. Sampaio F, Bonnert M, Olén O, Hedman E, Lalouni M, Lenhard F et al. (2019). Cost-effectiveness of internet-delivered cognitive-behavioural therapy for adolescents with irritable bowel syndrome. BMJ Open. 9(1): e023881. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-023881; PMid:30679293 PMCid:PMC6347900

29. Schmulson MJ, Drossman DA. (2017). What is new in Rome IV. Journal of Neurogastroenterology and Motility. 23(2): 151-163. https://doi.org/10.5056/jnm16214; PMid:28274109 PMCid:PMC5383110

30. Семен М, Личковська O. (2023). Рівень особистісної тривожності та соматизації у дітей з синдромом подразненого кишечника. Здоров’я дитини. 18(1): 53-59. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.1.2023.1559.

31. Siah KT, Mahadeva S. (2022). Hypnotherapy and IBS: Time to take control of the Asian gut. JGH Open. 6(7): 445-446. https://doi.org/10.1002/jgh3.12785; PMid:35822116 PMCid:PMC9260201

32. Thakur ER, Shapiro JM, Wellington J, Sohl SJ, Danhauer SC, Moshiree B et al. (2024). A systematic review of yoga for the treatment of gastrointestinal disorders. Neurogastroenterology & Motility. 38(1): e14915. https://doi.org/10.1111/nmo.14915; PMid:39285826

33. Thapar N, Benninga MA, Crowell MD, Di Lorenzo C, Mack I, Nurko S et al. (2020). Paediatric functional abdominal pain disorders. Nature Reviews Disease Primers. 6(1): 89. https://doi.org/10.1038/s41572-020-00222-5; PMid:33154368 PMCid:PMC10580657

34. Wal A, Wal P, Verma N, Pandey SS, Krishnan K, Bhowmick M. (2024). Children and adolescents with irritable bowel syndrome: treatment and management. Current Pediatric Reviews. 20(2): 166-177. https://doi.org/10.2174/1573396319666221128094843; PMid:36443973

35. Walker LS, Stone AL, Han GT, Garber J, Bruehl S, Smith CA et al. (2021). Internet-delivered cognitive behavioral therapy for youth with functional abdominal pain: A randomized clinical trial testing differential efficacy by patient subgroup. Pain. 162(12): 2945-2955. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000002288; PMid:34793406 PMCid:PMC8602868

36. Walker LS, Williams SE, Smith CA, Garber J, Van Slyke DA, Lipani TA. (2006). Parent attention versus distraction: Impact on symptom complaints by children with and without chronic functional abdominal pain. Pain. 122(1): 43-52. https://doi.org/10.1016/j.pain.2005.12.020; PMid:16495006 PMCid:PMC3232036

37. Zejnelagic J, Ohlsson B. (2021). Chronic stress and poor sleeping habits are associated with self-reported IBS and poor psychological well-being in the general population. BMC Research Notes. 14(1): 280. https://doi.org/10.1186/s13104-021-05688-4; PMid:34294119 PMCid:PMC8296624