Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 84-95. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).8495
Медведь В. І.¹, Родіонова І. О.², Козлов С. М.^3
1ДУ “Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України”, м. Київ
²ННЦ “Інститут біології та медицини”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Медведь ВІ, Родіонова ІО, Козлов СМ. (2025). Тестування на тромбофілії: доцільність і клінічна користь, що базуються на доказах. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 84-95. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).8495.
Стаття надійшла до редакції 22.06.2025 р.; прийнята до друку 16.09.2025 р.

Мета – проаналізувати сучасні рекомендації Американського й Британського товариств гематологів щодо доцільності й клінічних показань до тестування на тромбофілію в пацієнтів із венозним тромбоемболзмом (ВТЕ), з акцентом на визначення ситуацій, у яких проведення тестів може вплинути на подальше діагностування, лікування і профілактику тромботичних ускладнень.
Наведено рекомендації Британського й Американського товариств гематологів щодо тестування на тромбофілію пацієнтів із ВТЕ, особливо якщо пацієнти є особами молодого віку, мають рецидивні епізоди, тромбоз у незвичайних ділянках або сімейний анамнез захворювання. Спадкова і набута тромбофілія є чинником ризику ВТЕ, чку можна виявити в багатьох пацієнтів із ВТЕ. Наразі найчастіше проводять тестування на спадкові тромбофілії, що включають дефіцит антитромбіну, протеїну С або протеїну S, а також наявність генетичних мутацій фактора V Лейден і протромбіну G20210A. Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну та антитіла до β₂-глікопротеїну-1, які є лабораторними ознаками антифосфоліпідного синдрому, також входять до панелі тестування на тромбофілію. Ці рекомендації мають на меті допомогти приймати рішення щодо тестування на тромбофілію. Насамперед група експертів не рекомендує проводити рутинне тестування факторів згортання крові для оцінювання ризику тромбозу і генетичне тестування для прогнозування першого епізоду ВТЕ. Навпаки, слід проводити тестування на тромбофілію пацієнтам, у яких виявлена симптоматична венозна тромбоемболія, пов’язана з вагітністю або застосуванням комбінованих оральних контрацептивів. Тестування для виявлення генетичних варіантів, відповідальних за фенотипові дефіцити антитромбіну, протеїну С і протеїну S, слід проводити, коли результати впливатимуть на лікування, а скринінг на антифосфоліпідні антитіла доцільно проводити після епізоду неспровокованого ВТЕ, оскільки це має значення для обрання антитромботичної терапії. Однак тестування на наявність спадкової тромбофілії після венозної тромботичної події як рутинний метод ухвалення рішення щодо лікування не доцільне.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: тромбофілії, венозний тромбоемболізм, дефіцит природних антикоагулянтів, генні мутації факторів згортання, антифосфоліпідні антитіла, есенціальна тромбоцитемія, пароксизмальна нічна гемоглобінурія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Alami J, Feldman HA, Hanson A, Kumar R, Sola-Visner M, Davenport P. (2024, Feb 5). Efficacy and safety of antithrombin supplementation in neonates and infants on a continuous heparin infusion. Res Pract Thromb Haemost. 8(1): 102336. https://doi.org/10.1016/j.rpth.2024.102336; PMid:38440263 PMCid:PMC10909641

2. Alfirevic Z, Roberts D, Martlew V. (2002). How strong is the association between maternal thrombophilia and adverse pregnancy outcome? A systematic review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 101(1): 6-14. https://doi.org/10.1016/S0301-2115(01)00496-1; PMid:11803092

3. Alijotas‐Reig J, Esteve‐Valverde E, Ferrer‐Oliveras R et al. (2019). The European Registry on Obstetric Antiphospholipid Syndrome (EUROAPS): A survey of 1000 consecutive cases. Autoimmun Rev. 18(4): 406-414. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2018.12.006; PMid:30772493

4. Arachchillage DJ, Mackillop L, Chandratheva A, Motawani J, MacCallum P, Laffan M. (2022, Aug). Thrombophilia testing: A British Society for Haematology guideline. Br J Haematol. 198(3): 443-458. Epub 2022 May 29. https://doi.org/10.1111/bjh.18239; PMid:35645034 PMCid:PMC9542828

5. Arachchillage DRJ, Gomez K, Alikhan R, Anderson JAM, Lester W, Laffan M. (2020, Apr). Addendum to British Society for Haematology guidelines on investigation and Management of Antiphospholipid syndrome, 2012 (Br. J. Haematol. 2012 157: 47‐58): use of direct acting oral anticoagulants. Br J Haematol. 189(2): 212-215. Epub 2020 Jan 13. https://doi.org/10.1111/bjh.16308; PMid:31943138

6. Arachchillage DRJ, Makris M. (2019). Inherited Thrombophilia and Pregnancy Complications: Should We Test? Semin Thromb Hemost. 45(1): 50-60. https://doi.org/10.1055/s-0039-1678545; PMid:30669158

7. Arachchillage DR, Laffan M. (2019). Pathogenesis and management of thrombotic disease in myeloproliferative neoplasms. Semin Thromb Hemost. 45(6): 604-611. https://doi.org/10.1055/s-0039-1693477; PMid:31382304

8. Baglin T, Gray E, Greaves M et al. (2010). Clinical guidelines for testing for heritable thrombophilia. Br J Haematol. 149(2): 209-220. https://doi.org/10.1111/j.1365-2141.2009.08022.x; PMid:20128794

9. Baker P, Platton S, Gibson C et al. (2020). Guidelines on the laboratory aspects of assays used in haemostasis and thrombosis. Br J Haematol. 191(3): 347-362. https://doi.org/10.1111/bjh.16776; PMid:32537743

10. Behravesh S, Hoang P, Nanda A, Wallace A, Sheth RA, Deipolyi AR et al. (2017). Pathogenesis of Thromboembolism and Endovascular Management. Thrombosis. 2017: 3039713. Epub 2017 Jan 5. https://doi.org/10.1155/2017/3039713; PMid:28154761 PMCid:PMC5244017

11. Berg AO, Botkin J, Strickland L, Teutsch S, Veenstra DL. (2021). Recommendations from the EGAPP Working Group: Routine testing for Factor V Leiden (R506Q) and prothrombin (20210G>A) mutations in adults with a history of idiopathic venous thromboembolism and their adult family members. J. Genetics in Medicine. URL: https://www.gimjournal.org/article/S1098-3600%2821%2904052-1/fulltext?utm_source=chatgpt.com.

12. Bucciarelli P, Passamonti SM, Biguzzi E, Gianniello F, Franchi F et al. (2012, Sep). Low borderline plasma levels of antithrombin, protein C and protein S are risk factors for venous thromboembolism. J Thromb Haemost. 10(9): 1783-1791. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2012.04858.x; PMid:22812604

13. Campello E, Prandoni P. (2022, Nov). Evolving Knowledge on Primary and Secondary Prevention of Venous Thromboembolism in Carriers of Hereditary Thrombophilia: A Narrative Review. Semin Thromb Hemost. 48(8): 937-948. Epub 2022 Sep 2. https://doi.org/10.1055/s-0042-1753527; PMid:36055262

14. Capecchi M, Ciavarella A, Artoni A, Abbattista M, Martinelli I. (2021, Apr 18). Thrombotic Complications in Patients with Immune-Mediated Hemolysis. J Clin Med. 10(8): 1764. https://doi.org/10.3390/jcm10081764; PMid:33919638 PMCid:PMC8073900

15. Casini A, Fontana P, Lecompte TP. (2013). Thrombotic complications of myeloproliferative neoplasms: risk assessment and risk‐guided management. J Thromb Haemost. 11(7): 1215-1227. https://doi.org/10.1111/jth.12265; PMid:23601811

16. Croles FN, Nasserinejad K, Duvekot JJ, Kruip MJ, Meijer K, Leebeek FW. (2017). Pregnancy, thrombophilia, and the risk of a first venous thrombosis: systematic review and bayesian meta‐analysis. BMJ. 359: j4452. https://doi.org/10.1136/bmj.j4452; PMid:29074563 PMCid:PMC5657463

17. Crous-Bou M, Harrington LB, Kabrhel C. (2016, Nov). Environmental and Genetic Risk Factors Associated with Venous Thromboembolism. Semin Thromb Hemost. 42(8): 808-820. Epub 2016 Oct 20. https://doi.org/10.1055/s-0036-1592333; PMid:27764878 PMCid:PMC5146955

18. Dicks AB, Moussallem E, Stanbro M, Walls J, Gandhi S, Gray BH. (2024). A Comprehensive Review of Risk Factors and Thrombophilia Evaluation in Venous Thromboembolism. J. Clin. Med. 13(2): 362-376. https://doi.org/10.3390/jcm13020362; PMid:38256496 PMCid:PMC10816375

19. Djulbegovic B, Hozo I, Cuker A, Guyatt G. (2024). Improving methods of clinical practice guidelines: from guidelines to pathways to fast-and-frugal trees and decision analysis to develop individualized patient care. J Eval Clin Pract. 30(3): 393-402. https://doi.org/10.1111/jep.13953; PMid:38073027

20. Egan RJ, Nicholls J, Walker S, Mellor K, Young WT, Stechman MJ. (2014). Routine coagulation screening is an unnecessary step prior to ERCP in patients without biochemical evidence of jaundice: a cross‐centre study. Int J Surg. 12(11): 1216-1220. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2014.09.013; PMid:25462703

21. Ensor J, Riley RD, Moore D, Snell KI, Bayliss S, Fitzmaurice D. (2016). Systematic review of prognostic models for recurrent venous thromboembolism (VTE) post‐treatment of first unprovoked VTE. BMJ Open. 6(5): e011190. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011190; PMid:27154483 PMCid:PMC4861103

22. Eppenberger D, Nilius H, Anagnostelis B, Huber CA, Nagler M. (2022, Apr 7). Current Knowledge on Factor V Leiden Mutation as a Risk Factor for Recurrent Venous Thromboembolism: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Cardiovasc Med. 9: 883986. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.883986; PMid:35463779 PMCid:PMC9021545

23. Garcia D, Akl EA, Carr R, Kearon C. (2013). Antiphospholipid antibodies and the risk of recurrence after a first episode of venous thromboembolism: a systematic review. Blood. 122(5): 817-824. https://doi.org/10.1182/blood-2013-04-496257; PMid:23760616

24. Germain M, Chasman DI, de Haan H et al. (2015). Meta-analysis of 65,734 Individuals Identifies TSPAN15 and SLC44A2 as Two Susceptibility Loci for Venous Thromboembolism. American Journal of Human Genetics. 96(4): 532-542. Epub 2015 Mar 12. https://doi.org/10.1016/j.ajhg.2015.01.019; PMid:25772935 PMCid:PMC4385184

25. Hill A, Kelly RJ, Hillmen P. (2013). Thrombosis in paroxysmal nocturnal hemoglobinuria. Blood. 121(25): 4985-4996. quiz 5105. https://doi.org/10.1182/blood-2012-09-311381; PMid:23610373

26. Ho WK, Hankey GJ, Quinlan DJ, Eikelboom JW. (2006). Risk of recurrent venous thromboembolism in patients with common thrombophilia: a systematic review. Arch Intern Med. 166(7): 729-736. https://doi.org/10.1001/archinte.166.7.729; PMid:16606808

27. Jackson E, Curtis KM, Gaffield ME. (2011). Risk of venous thromboembolism during the postpartum period: a systematic review. Obstet Gynecol. 117(3): 691-703. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31820ce2db; PMid:21343773

28. Jadaon MM. (2011). Epidemiology of activated protein C resistance and factor v leiden mutation in the mediterranean region. Mediterr J Hematol Infect Dis. 3(1): e2011037. Epub 2011 Sep 8. https://doi.org/10.4084/mjhid.2011.037; PMid:22224194 PMCid:PMC3251907

29. James AH, Jamison MG, Brancazio LR, Myers ER. (2006). Venous thromboembolism during pregnancy and the postpartum period: incidence, risk factors, and mortality. Am J Obstet Gynecol. 194(5): 1311-1315. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.11.008; PMid:16647915

30. Jareño Esteban JJ, de Miguel Díez J, Fernández Bermejo LA. (2022, Jun 8). Pulmonary Embolism and Comorbidity. Open Respir Arch. 4(3): 100188. https://doi.org/10.1016/j.opresp.2022.100188; PMid:37496583 PMCid:PMC10369663

31. Kearon C. (2012). Influence of hereditary or acquired thrombophilias on the treatment of venous thromboembolism. Curr Opin Hematol. 19(5): 363-370. https://doi.org/10.1097/MOH.0b013e328356745b; PMid:22759630

32. Kelly RJ, Höchsmann B, Szer J et al. (2015). Eculizumab in pregnant patients with paroxysmal nocturnal hemoglobinuria. N Engl J Med. 373(11): 1032-1039. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1502950; PMid:26352814

33. Konstantinides SV, Meyer G, Becattini C et al. (2020, Jan 21). ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society (ERS). Eur Heart J. 41(4): 543-603. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz405; PMid:31504429

34. Kovac M, Ignjatovic V, Orlando C, Bereczky Z, Hunt BJ. (2024, Nov). The use of direct oral anticoagulants in the secondary prevention of venous thromboembolism in patients with severe thrombophilia: communication from the ISTH SSC Subcommittee on Physiological Anticoagulants and Thrombophilia. J Thromb Haemost. 22(11): 3322-3329. Epub 2024 Sep 2. https://doi.org/10.1016/j.jtha.2024.08.006; PMid:39233011

35. Landolfi R, Di Gennaro L, Falanga A. (2008). Thrombosis in myeloproliferative disorders: pathogenetic facts and speculation. Leukemia. 22(11): 2020-2028. https://doi.org/10.1038/leu.2008.253; PMid:18800144

36. Levy JH, Connors JM. (2021). Heparin resistance ‐ clinical perspectives and management strategies. N Engl J Med. 385(9): 826-832. https://doi.org/10.1056/NEJMra2104091; PMid:34437785

37. Liu S, Rouleau J, Joseph KS et al. (2009). Epidemiology of pregnancy‐associated venous thromboembolism: a population‐based study in Canada. J Obstet Gynaecol Can. 31(7): 611-620. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)34240-2; PMid:19761634

38. Manning JE, Arachchillage DJ. (2024, Aug). Dilemmas in the diagnosis and management of antiphospholipid syndrome. J Thromb Haemost. 22(8): 2156-2170. Epub 2024 May 3. https://doi.org/10.1016/j.jtha.2024.03.027; PMid:38705387

39. McMullin MF, Harrison CN, Ali S et al. (2019). A guideline for the diagnosis and management of polycythaemia vera. A British Society for Haematology Guideline. Br J Haematol. 184(2): 176-191. https://doi.org/10.1111/bjh.15648; PMid:30478826

40. Middeldorp S. (2016). Inherited thrombophilia: a double‐edged sword. Hematol Am Soc Hematol Educ Program. 2016(1): 1-9. https://doi.org/10.1182/asheducation-2016.1.1; PMid:27913455 PMCid:PMC6142488

41. Middeldorp S, Nieuwlaat R, Baumann Kreuziger L, Coppens M, Houghton D, James AH et al. (2023, Nov 28). American Society of Hematology 2023 guidelines for management of venous thromboembolism: thrombophilia testing. Blood Adv. 7(22): 7101-7138. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2023010177; PMid:37195076 PMCid:PMC10709681

42. Miyakis S, Lockshin MD, Atsumi T et al. (2006). International consensus statement on an update of the classification criteria for definite antiphospholipid syndrome (APS). J Thromb Haemost. 4(2): 295-306. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2006.01753.x; PMid:16420554

43. Mount HR, Rich M, Putnam MS. (2022, Apr 1). Recurrent Venous Thromboembolism. Am Fam Physician. 105(4): 377-385. PMID: 35426644.

44. Obaid M, El-Menyar A, Asim M, Al-Thani H. (2020, Mar 9). Prevalence and Outcomes of Thrombophilia in Patients with Acute Pulmonary Embolism. Vasc Health Risk Manag. 16: 75-85. https://doi.org/10.2147/VHRM.S241649; PMid:32214817 PMCid:PMC7082538

45. Ortel TL, Meleth S, Catellier D et al. (2020). Recurrent thrombosis in patients with antiphospholipid antibodies and an initial venous or arterial thromboembolic event: a systematic review and meta‐analysis. J Thromb Haemost. 18(9): 2274-2286. https://doi.org/10.1111/jth.14936; PMid:32484606

46. Pastori D, Menichelli D, Valeriani E et al. (1999, May 14). Factor V Leiden Thrombophilia. [Updated 2024 May 16]. In: Adam MP, Bick S, Mirzaa GM, et al., editors. GeneReviews® [Internet]. Seattle (WA): University of Washington, Seattle; 1993-2026. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1368/.

47. Pengo V, Ruffatti A, Legnani C et al. (2011). Incidence of a first thromboembolic event in asymptomatic carriers of high‐risk antiphospholipid antibody profile: a multicenter prospective study. Blood. 118(17): 4714-4718. https://doi.org/10.1182/blood-2011-03-340232; PMid:21765019

48. Poulou LS, Xila V, Rokas GI, Karianakis G, Bartzoudis D, Ziakas PD. (2008). Temporal trends in mortality rates from visceral vein thrombosis in paroxysmal nocturnal haemoglobinuria: an optimistic view. Thromb Haemost. 99(3): 642-645. https://doi.org/10.1160/TH07-11-0664; PMid:18327419

49. Prins MH, Lensing AWA, Prandoni P et al. (2018). Risk of recurrent venous thromboembolism according to baseline risk factor profiles. Blood Adv. 2(7): 788-796. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2018017160; PMid:29632234 PMCid:PMC5894264

50. Ruffatti A, Salvan E, Del Ross T et al. (2014). Treatment strategies and pregnancy outcomes in antiphospholipid syndrome patients with thrombosis and triple antiphospholipid positivity. A European multicentre retrospective study. Thromb Haemost. 112(4): 727-735. https://doi.org/10.1160/TH14-03-0191; PMid:25008944

51. Saemundsson Y, Sveinsdottir SV, Svantesson H, Svensson PJ. (2013). Homozygous factor V Leiden and double heterozygosity for factor V Leiden and prothrombin mutation. J Thromb Thrombolysis. 36(3): 324-331. https://doi.org/10.1007/s11239-012-0824-5; PMid:23054468

52. Schindewolf M, Weitz JI. (2020). Broadening the categories of patients eligible for extended venous thromboembolism treatment. Thromb Haemost. 120(1): 14-26. https://doi.org/10.1055/s-0039-3400302; PMid:31858522

53. Shard A, Prodger C, Pavord S. (2025, Jan 9). Venous thromboembolism still leads on maternal death. Res Pract Thromb Haemost. 9(1): 102675. https://doi.org/10.1016/j.rpth.2024.102675; PMid:40226429 PMCid:PMC11992579

54. Trégouët DA, Morange PE. (2018, Feb). What is currently known about the genetics of venous thromboembolism at the dawn of next generation sequencing technologies. Br J Haematol. 180(3): 335-345. Epub 2017 Oct 29. https://doi.org/10.1111/bjh.15004; PMid:29082522

55. Van Hylckama VA, Flinterman LE, Bare LA et al. (2014). Genetic variations associated with recurrent venous thrombosis. Circ Cardiovasc Genet. 7(6): 806-813. https://doi.org/10.1161/CIRCGENETICS.114.000682; PMid:25210051

56. Van Sluis GL, Söhne M, El Kheir DY, Tanck MW, Gerdes VE, Büller HR. (2006). Family history and inherited thrombophilia. J Thromb Haemost. 4(10): 2182-2187. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2006.02139.x; PMid:16999851

57. Van Ommen CH, Nowak‐Göttl U. (2017). Inherited thrombophilia in pediatric venous thromboembolic disease: why and who to test. Front Pediatr. 5: 50. https://doi.org/10.3389/fped.2017.00050; PMid:28352625 PMCid:PMC5348488

58. Virkus RA, Løkkegaard EC, Bergholt T, Mogensen U, Langhoff‐Roos J, Lidegaard Ø. (2011). Venous thromboembolism in pregnant and puerperal women in Denmark 1995‐2005. A national cohort study. Thromb Haemost. 106(2): 304-309. https://doi.org/10.1160/TH10-12-0823; PMid:21713323

59. Vossen CY, Walker ID, Svensson P et al. (2005). Recurrence rate after a first venous thrombosis in patients with familial thrombophilia. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 25(9): 1992-1997. https://doi.org/10.1161/01.ATV.0000174806.76629.7b; PMid:15976329

60. Wells PS, Anderson JL, Scarvelis DK, Doucette SP, Gagnon F. (2006). Factor XIII Val34Leu variant is protective against venous thromboembolism: a HuGE review and meta‐analysis. Am J Epidemiol. 164(2): 101-109. https://doi.org/10.1093/aje/kwj179; PMid:16740590

61. Wiwanitkit V. (2005). Roles of methylenetetrahydrofolate reductase C677T polymorphism in repeated pregnancy loss. Clin Appl Thromb Hemost. 11(3): 343-345. https://doi.org/10.1177/107602960501100315; PMid:16015422

62. Young G, Manco‐Johnson M, Gill JC et al. (2003). Clinical manifestations of the prothrombin G20210A mutation in children: a pediatric coagulation consortium study. J Thromb Haemost. 1(5): 958-962. https://doi.org/10.1046/j.1538-7836.2003.00116.x; PMid:12871361

63. Zantek ND, Steiner ME, Teruya J, Kreuziger LB, Raffini L, Muszynski JA et al. (2024, Jul 1). Recommendations on Monitoring and Replacement of Antithrombin, Fibrinogen, and Von Willebrand Factor in Pediatric Patients on Extracorporeal Membrane Oxygenation: The Pediatric Extracorporeal Membrane Oxygenation Anticoagulation CollaborativE Consensus Conference. Pediatr Crit Care Med. 25; 7 Suppl 1: e35-e43. Epub 2024 Jul 3. https://doi.org/10.1097/PCC.0000000000003492; PMid:38959358 PMCid:PMC11216379

64. Zhu W, Wu Y, Xu M et al. (2014). Antiphospholipid antibody and risk of retinal vein occlusion: a systematic review and meta‐analysis. PLoS One. 10(4): e0122814. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0122814; PMid:25918850 PMCid:PMC4412492

65. Zöller B, Ohlsson H, Sundquist J, Sundquist K. (2017, Jan). A sibling based design to quantify genetic and shared environmental effects of venous thromboembolism in Sweden. Thromb Res. 149: 82-87. Epub 2016 Oct 20. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2016.10.014; PMid:27793415