Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 92-98. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).9298
Ярощук О. Б.^1,2, Говсєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Ярощук ОБ, Говсєєв ДО. (2025). Субклінічне внутрішньоутробне запалення як детермінанта екстремально ранніх передчасних пологів: інтегральний аналіз системних маркерів (власне дослідження). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(103): 92-98. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).9298.
Стаття надійшла до редакції 16.06.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Мета – визначити прогностичну цінність клінічних, лабораторних, ультразвукових і психоемоційних маркерів у ризику розвитку екстремально ранніх передчасних пологів (ЕРПП) на тлі внутрішньоутробного інфікування.
Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 223 вагітних у терміні 22-28 тижнів, із яких 130 жінок залучено до основної групи (клінічні ознаки загрози передчасних пологів), а 93 – до контрольної групи (із фізіологічним перебігом вагітності). Проаналізовано системні запальні маркери в плазмі крові (С-реактивний білок (СРБ), лейкоцити, інтерлейкін-6 (IL-6), прокальцитонін (PCT)), білки клітинного стресу (HSP60, GroEL), рівень кортизолу, психоемоційний статус (рівні стресу за Единбурзькою шкалою) і трансвагінальну довжину шийки матки. Побудовано дев’ятифакторну модель прогнозування і проведено ROC-аналіз.
Результати. Найбільш значущими предикторами ЕРПП були: коротка шийка матки (≤25 мм), підвищений СРБ (>10 мг/л), IL-6 (>2 пг/мл), PCT (≥0,046 нг/мл), високий рівень GroEL (254,99±106,78 нг/мл), гіперкортизолемія (6,17±3,64 мкг/дл), лейкоцитоз (>11×10⁹/л) та оцінка за Единбурзькою шкалою ≥13 балів. Комплексна модель продемонструвала AUC=0,80; чутливість на рівні 78,9%; специфічність – 76,3%.
Висновки. Інтеграція системних запальних, бактеріальних, гормональних і психоемоційних показників забезпечує високу точність прогнозування субклінічного внутрішньоутробного запалення та ЕРПП. Доступність і відтворюваність цих маркерів дає змогу застосовувати модель у рутинній практиці перинатальних центрів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, передчасні пологи, субклінічний хоріоамніоніт, C-реактивний білок, GroEL, кортизол, лейкоцитоз, Единбурзька шкала, інтерлейкін-6, прокальцитонін, прогнозування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Chaemsaithong P, Romero R, Korzeniewski SJ et al. (2015). A point-of-care test for interleukin-6 in amniotic fluid to diagnose acute intra-amniotic inflammation. Am J Obstet Gynecol. 213(1): 71.e1-71.e12.

2. Commissariat M, Baker PN, Roberts CT. (2021). Heat shock proteins (HSP60/HSP70) as potential biomarkers of pregnancy complications. Placenta. 104: 164-171.

3. Cousens S, Blencowe H, Stanton C et al. (2012). National, regional and worldwide estimates of preterm birth. Lancet. 379(9832): 2162-2172. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60820-4; PMid:22682464

4. Esplin MS, Elovitz MA, Iams JD et al. (2017). Prediction of preterm birth. Obstet Gynecol. 129(5): 947-955.

5. Fortner KB, Grotegut CA, Richey SD et al. (2012). Maternal serum interleukin-6 levels and risk of preterm birth. Am J Obstet Gynecol. 206(3): e1-e8.

6. Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. (2008). Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet. 371(9606): 75-84. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60074-4; PMid:18177778

7. Gomez R, Romero R, Ghezzi F et al. (1998). The fetal inflammatory response syndrome. Am J Obstet Gynecol. 179(1): 194-202. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(98)70272-8; PMid:9704787

8. Helmo FR, Alves EA, Moreira RA et al. (2018). Intrauterine infection, inflammation, and preterm birth. J Infect Dev Ctries. 12(3): 104-110.

9. Kacerovsky M, Musilova I, Hornychova H et al. (2014). Preterm prelabor rupture of membranes: infection, inflammation and neonatal outcome. Am J Obstet Gynecol. 210(4): 325.e1-325.e10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.10.882; PMid:24184182

10. McElrath TF, Hecht JL, Dammann O et al. (2008). Pregnancy disorders that lead to delivery before 28 weeks of gestation: a multicenter study. Am J Epidemiol. 167(7): 874-884.

11. Menon R, Fortunato SJ. (2004). The role of matrix metalloproteinases in preterm prelabor rupture of membranes. Reprod Biol Endocrinol. 2: 70.

12. Menon R, Mesiano S. (2017). Programmed membrane rupture and PTB: The role of oxidative stress. Am J Obstet Gynecol. 216(6): 497-509.

13. Muglia LJ, Katz M. (2010). The enigma of spontaneous preterm birth. N Engl J Med. 362(6): 529-535. https://doi.org/10.1056/NEJMra0904308; PMid:20147718

14. Romero R, Chaemsaithong P, Docheva N et al. (2015). The relationship between microbial invasion of the amniotic cavity and amniotic fluid biomarkers. J Matern Fetal Neonatal Med. 28(12): 1-16.

15. Romero R, Chaiworapongsa T, Savasan ZA et al. (2014). Evidence of chronic intra-amniotic inflammation in preterm premature rupture of membranes. Am J Obstet Gynecol. 211: 144.e1-144.e16.

16. Romero R, Espinoza J, Gonçalves LF et al. (2006). Inflammation in preterm and term labour and delivery. Semin Fetal Neonatal Med. 11(5): 317-326. https://doi.org/10.1016/j.siny.2006.05.001; PMid:16839830 PMCid:PMC8315239

17. Romero R, Miranda J, Chaiworapongsa T et al. (2014). A novel molecular microbiologic technique for the diagnosis of microbial invasion of the amniotic cavity. Am J Reprod Immunol. 71(4): 330-358. https://doi.org/10.1111/aji.12189; PMid:24417618 PMCid:PMC3954440

18. Saccone G, Berghella V. (2019). Cervical length screening for preventing preterm birth. Curr Opin Obstet Gynecol. 31(5): 306-312. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007235.pub4; PMid:31553800

19. Shynlova O, Lee YH, Srikhajon K, Lye S. (2013). Physiologic uterine inflammation and labour. Nat Rev Endocrinol. 9(6): 391-405.

20. Tsiartas P, Kacerovsky M, Musilova I et al. (2014). Maternal serum C-reactive protein and interleukin-6 levels as predictors of intra-amniotic inflammation. J Matern Fetal Neonatal Med. 27(18): 1821-1828.