Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 45-55. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).4555
Кирилова Л. Г.¹, Мірошников О. О.¹, Галецька В. Г.², Поскрипко Ю. А.^2
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²ПрАТ «Натурфарм», м. Київ, Україна

Для цитування: Кирилова ЛГ, Мірошников ОО, Галецька ВГ, Поскрипко ЮА. (2025). Диференційований підхід до медикаментозного лікування розладу дефіциту уваги та гіперактивності в дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(103): 45-55. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).4555.
Стаття надійшла до редакції 27.07.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) є поширеним і комплексним розладом нейророзвитку, який характеризується стійкими проявами гіперактивності, неуважності й імпульсивності, призводить до негативних наслідків для якості життя.
Мета – провести огляд сучасних даних щодо етіопатогенезу РДУГ, варіантів його клінічних проявів; дослідити диференційований підхід до фармакотерапії РДУГ у дітей, зокрема, переваги застосування NIHT-підходу (Non-Individualised Homeopathic Treatment) до лікування РДУГ у дітей.
Систематизовано і проаналізовано дані щодо поширеності, етіології, патогенезу, варіантів клінічного перебігу РДУГ у дітей, сучасні гайдлайни та керівництва з діагностування й лікування РДУГ, зокрема, засоби першої, другої і третьої ліній медикаментозного лікування, а також диференційований підхід до застосування ад’ювантних засобів та альтернативних підходів лікування РДУГ. Розглянуто можливості NIHT-підходу у фармакотерапії РДУГ у дітей, зокрема, застосування лікарського засобу Кіндінорм Н (Kindinorm^® N).
Висновки. Диференційований підхід до медикаментозного лікування РДУГ у дітей має враховувати варіанти клінічного перебігу РДУГ, особливості та вираженість симптоматики, клінічну відповідь на застосування «протокольних» засобів, їхню переносимість і комплаєнс, а також можливості NIHT-підходу як у комплексному лікуванні, так і в монотерапії.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: розлад дефіциту уваги та гіперактивності, неіндивідуалізоване гомеопатичне лікування, Кіндінорм Н, Альпекід Норма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Advokat C, Scheithauer M. (2013). Attention-deficit hyperactivity disorder (ADHD) stimulant medications as cognitive enhancers. Front. Neurosci. 7: 82. https://doi.org/10.3389/fnins.2013.00082; PMid:23754970 PMCid:PMC3666055

2. Ayano G, Demelash S, Gizachew Y, Tsegay L, Alati R. (2023). The global prevalence of attention deficit hyperactivity disorder in children and adolescents: An umbrella review of meta-analyses. J. Affect. Disord. 339: 860-866. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.07.071; PMid:37495084

3. Больбот ЮК. (2020). Розлад з дефіцитом уваги та гіперактивністю у педіатричній практиці. Педіатрія. Східна Європа. 3(8): 423-431. https://doi.org/10.34883/PI.2020.8.3.009.

4. Бояршинова КІ, Кравченко РІ, Клепець ЮМ, Лорберг Б, Марценковський ІА та ін. (2019). Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю у дітей та молоді. Клінічна настанова, заснована на доказах. ДЕЦ МОЗ України: 66. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2019_09_30_kn_rozladdu.pdf.

5. Bozinovic K, McLamb F, O'Connell K, Olander N, Feng Z et al. (2021). U.S. national, regional, and state-specific socioeconomic factors correlate with child and adolescent ADHD diagnoses pre-COVID-19 pandemic. Sci. Rep. 11(1): 22008. https://doi.org/10.1038/s41598-021-01233-2; PMid:34759326 PMCid:PMC8580963

6. CADDRA. (2020). Canadian ADHD Resource Alliance: Canadian ADHD Practice Guidelines. 4.1 Ed. Toronto, ON: 112.

7. Coghill D, Banaschewski T, Cortese S, Asherson P, Brandeis D, Buitelaar J et al. (2023). The management of ADHD in children and adolescents: bringing evidence to the clinic: perspective from the European ADHD Guidelines Group (EAGG). Eur. Child. Adolesc. Psychiatry. 32(8): 1337-1361. https://doi.org/10.1007/s00787-021-01871-x; PMid:34677682 PMCid:PMC8532460

8. Dalrymple RA, McKenna Maxwell L, Russell S, Duthie J. (2020). NICE guideline review: Attention deficit hyperactivity disorder: diagnosis and management (NG87). Arch. Dis. Child. Educ. Pract. Ed. 105(5): 289-293. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-316928; PMid:31776172

9. Danielson ML, Holbrook JR, Bitsko RH, Newsome K, Charania SN et al. (2022). State-Level Estimates of the Prevalence of Parent-Reported ADHD Diagnosis and Treatment Among U.S. Children and Adolescents, 2016 to 2019. J. Atten. Disord. 26(13):1685-1697. https://doi.org/10.1177/10870547221099961; PMid:35603751 PMCid:PMC9489617

10. Dean L. (2015). Atomoxetine Therapy and CYP2D6 Genotype. In: Pratt VM, Scott SA, Pirmohamed M, Esquivel B, Kattman BL, Malheiro AJ, eds. Medical Genetics Summaries [Internet]. Bethesda (MD). PMID: 28520366. [Updated 2020 Jun 29].

11. De Felice A, Ricceri L, Venerosi A, Chiarotti F, Calamandrei G. (2015). Multifactorial Origin of Neurodevelopmental Disorders: Approaches to Understanding Complex Etiologies. Toxics. 3(1): 89-129. https://doi.org/10.3390/toxics3010089; PMid:29056653 PMCid:PMC5634696

12. Древіцька ОО, Дзюба СО, Дзюба ЛО, Ізмалкова КБ. (2014). Кіндінорм Н у терапії пограничних психічних розладів у дітей. Дитячий лікар. 1(30): 31-34.

13. Eaton C, Yong K, Walter V, Mbizvo GK, Rhodes S, Chin RFM. (2022). Stimulant and non-stimulant drug therapy for people with attention deficit hyperactivity disorder and epilepsy. Cochrane Database of Systematic Reviews. Iss. 7. Art. No.: CD013136. https://doi.org/10.1002/14651858.CD013136.pub2; PMid:35844168 PMCid:PMC9289704

14. Eom TH, Kim YH. (2024). Clinical practice guidelines for attention-deficit/hyperactivity disorder: recent updates. Clin. Exp. Pediatr. 67(1): 26-34. https://doi.org/10.3345/cep.2021.01466; PMid:37321571 PMCid:PMC10764666

15. Faraone SV, Larsson H. (2019). Genetics of attention deficit hyperactivity disorder. Mol. Psychiatry. 24(4): 562-575. https://doi.org/10.1038/s41380-018-0070-0; PMid:29892054 PMCid:PMC6477889

16. Ferrin M, Hage A, Swanson J, Wong KHTW, Dittmann RW et al. (2025). Medication adherence and persistence in children and adolescents with attention deficit hyperactivity disorder (ADHD): a systematic review and qualitative update. Eur. Child Adolesc. Psychiatry. 34(3): 867-882. https://doi.org/10.1007/s00787-024-02538-z; PMid:39105823

17. First MB. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders. 5th ed. J. Nerv. Ment. Dis. 201(9): 727-729. https://doi.org/10.1097/NMD.0b013e3182a2168a; PMid:23995026

18. Hayman V, Fernandez TV. (2018). Genetic Insights Into ADHD Biology. Front. Psychiatry. 9: 251. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00251; PMid:29930523 PMCid:PMC5999780

19. Health Technology Review. (2024). Attention-Deficit / Hyperactivity Disorder Medications for Adults. Canadian J. Health Techn. 4(11): 25 PMID: 39693465. URL: https://www.cda-amc.ca/sites/default/files/pdf/htis/2024/RC1556-ADHD_Medications_for_Adults.pdf; https://doi.org/10.51731/cjht.2024.1035

20. Hultzsch W. (2007). Clinical treatment effects and tolerability of Zappelin compared to Ritalin. Kinder- und Jugendarzt. 56(6): 1-4.

21. ICB and ELFT. (2022). Shared Care Guideline for the Use of Methylphenidate, Dexamfetamine, Lisdexamfetamine dimesylate & Atomoxetine for the Management of Attention-deficit Hyperactivity Disorder (ADHD) in Adult Patients (age 18-64 years). NHS: 27. URL: https://www.elft.nhs.uk/sites/default/files/2023-11/Adult%20ADHD%20SCG%20Luton%20Bedfordshire%207.0.pdf (Last Review Date: Sep 2025).

22. ICD-11. (2022). International Classification of Diseases for Mortality and Morbidity Statistics, 11th Revision. v2025-01. 6A05. Attention deficit hyperactivity disorder. URL: https://www.findacode.com/icd-11/block-821852937.html.

23. Kemper AR, Maslow GR, Hill S, Namdari B, Allen LaPointe NM et al. (2018). Attention Deficit Hyperactivity Disorder: Diagnosis and Treatment in Children and Adolescents [Internet]. Rockville (MD). Report No.: 18-EHC005-EF. PMID: 29558081. https://doi.org/10.23970/AHRQEPCCER203

24. Lange KW, Reichl S, Lange KM, Tucha L, Tucha O. (2010). The history of attention deficit hyperactivity disorder. Atten Defic Hyperact Disord. 2(4): 241-255. https://doi.org/10.1007/s12402-010-0045-8; PMid:21258430 PMCid:PMC3000907

25. Leslie LK. (2002). The role of primary care physicians in attention-deficit/hyperactivity disorder. Pediatr. Ann. 31(8): 475-484. https://doi.org/10.3928/0090-4481-20020801-07; PMid:12174762 PMCid:PMC1647398

26. Lopez FA, Leroux JR. (2013). Long-acting stimulants for treatment of attention-deficit/hyperactivity disorder: a focus on extended-release formulations and the prodrug lisdexamfetamine dimesylate to address continuing clinical challenges. Atten. Defic. Hyperact. Disord. 5(3): 249-265. https://doi.org/10.1007/s12402-013-0106-x; PMid:23564273 PMCid:PMC3751218

27. Марценковський ІА, Ткачова ОВ. (2007). Гіперкінетичний розлад у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку (принципи діагностики й терапії). Педіатрія, акушерство та гінекологія. 3: 40-47.

28. Майданник ВГ, Мітюряєва ІО, Молочек НВ, Походило ОВ. (2018). Нові підходи до лікування тикозних розладів на фоні вегетативних дисфункцій дітей. Міжн. журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 3(12): 69-75.

29. Mathie RT, Fok YYY, Viksveen P, To AKL, Davidson JRT. (2019). Systematic Review and Meta-Analysis of Randomised, Other-than-Placebo Controlled, Trials of Non-Individualised Homeopathic Treatment. Homeopathy. 108(2): 88-101. https://doi.org/10.1055/s-0038-1677481; PMid:30699444

30. Mathie RT, Ramparsad N, Legg LA, Clausen J, Moss S et al. (2017). A. Randomised, double-blind, placebo-controlled trials of non-individualised homeopathic treatment: systematic review and meta-analysis. Syst. Rev. 6(1): 63. https://doi.org/10.1186/s13643-017-0445-3; PMid:28340607 PMCid:PMC5366148

31. May T, Birch E, Chaves K, Cranswick N, Culnane E et al. (2023). The Australian evidence-based clinical practice guideline for attention deficit hyperactivity disorder. Aust. N. Z. J. Psychiatry. 57(8): 1101-1116. https://doi.org/10.1177/00048674231166329; PMid:37254562 PMCid:PMC10363932

32. Мокія-Сербіна CО, Чечель ВВ. (2013). Когнітивні порушення та їх корекція у дітей дошкільного віку, які мали дефіцит заліза у ранньому віці. Сучасна педіатрія. 6: 101-104.

33. Nigg JT. (2018). Toward an Emerging Paradigm for Understanding Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder and Other Neurodevelopmental, Mental, and Behavioral Disorders: Environmental Risks and Epigenetic Associations. JAMA Pediatr. 172(7): 619-621. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2018.0920; PMid:29799950 PMCid:PMC6511283

34. Peterson BS, Trampush J, Maglione M, Bolshakova M, Rozelle M et al. (2024). Treatments for ADHD in Children and Adolescents: A Systematic Review. Pediatrics. 153(4): e2024065787. https://doi.org/10.1542/peds.2024-065787; PMid:38523592

35. Rowland AS, Skipper BJ, Umbach DM, Rabiner DL, Campbell RA et al. (2015). The Prevalence of ADHD in a Population-Based Sample. J. Atten. Disord. 19(9): 741-754. https://doi.org/10.1177/1087054713513799; PMid:24336124 PMCid:PMC4058092

36. Sharkie I, Bonnar S, Seth S. (2006). Shared Care Protocol for Prescription of Medication in Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD): 12. URL: https://www.nhstaysideadtc.scot.nhs.uk/approved/shared/recommd/ADHD.pdf.

37. Shen F, Zhou H. (2024). Advances in the etiology and neuroimaging of children with attention deficit hyperactivity disorder. Front. Pediatr. 12: 1400468. https://doi.org/10.3389/fped.2024.1400468; PMid:38915870 PMCid:PMC11194347

38. Thomas R, Sanders S, Doust J, Beller E, Glasziou P. (2015). Prevalence of attention-deficit/hyperactivity disorder: a systematic review and meta-analysis. Pediatrics. 135(4): e994-1001. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3482; PMid:25733754

39. Tokko T, Miskinyte G, Eensoo D, Harro J. (2022). Driving risks of young drivers with symptoms of attention deficit hyperactivity disorder: association with the dopamine transporter gene VNTR polymorphism. Nord. J. Psychiatry. 76(8): 575-583. https://doi.org/10.1080/08039488.2022.2032330; PMid:35130472

40. Treuer T, Gau SS, Mendez L, Montgomery W, Monk JA, Altin M et al. (2013). A systematic review of combination therapy with stimulants and atomoxetine for attention-deficit/hyperactivity disorder, including patient characteristics, treatment strategies, effectiveness, and tolerability. J. Child Adolesc. Psychopharmacol. 23(3): 179-193. https://doi.org/10.1089/cap.2012.0093; PMid:23560600 PMCid:PMC3696926

41. Wolraich ML, McKeown RE, Visser SN, Bard D, Cuffe S et al. (2015). The prevalence of ADHD: its diagnosis and treatment in four school districts across two states. J. Atten. Disord. 18(7): 563-575. https://doi.org/10.1177/1087054712453169; PMid:22956714

42. Wolraich ML, Hagan JF Jr, Allan C, Chan E, Davison D et al. (2019). Clinical Practice Guideline for the Diagnosis, Evaluation, and Treatment of Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder in Children and Adolescents. Pediatrics. 144(4): e20192528. doi: 10.1542/peds.2019-2528. Erratum in: Pediatrics. 2020; 145(3): e20193997. https://doi.org/10.1542/peds.2019-3997; PMid:32111626

43. Zeyrek I, Tabara MF, Çakan M. (2024). Exploring the Relationship of Smartphone Addiction on Attention Deficit, Hyperactivity Symptoms, and Sleep Quality Among University Students: A Cross-Sectional Study. Brain Behav. 14(11): e70137. https://doi.org/10.1002/brb3.70137; PMid:39576227 PMCid:PMC11583478