Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).6(150): 29-33. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).2933
Чернов А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Стан новонароджених від жінок, які народжують уперше, різних вікових груп. Сучасна педіатрія. Україна. 6(150): 29-33. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).2933.
Стаття надійшла до редакції 28.04.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Мета – провести ретроспективний аналіз стану новонароджених від жінок, які народжують уперше, різних вікових груп для з’ясування залежності частоти перинатальних ускладнень від віку вагітної.
Матеріали і методи. Проаналізовано перинатальні наслідки розродження за 154 історіями пологів жінок, які народжують уперше. Пацієнток залежно від віку поділено на групи: І група – 78 вагітних віком 20-29 років; ІІ група – 76 вагітних віком 30-40 років.
Результати. У стані асфіксії в жінок ІІ групи народилося в 4,3 раза більше немовлят порівняно з жінками І групи: у легкій асфіксії – 8 (10,5%) випадків проти 3 (3,8%) випадків, відповідно; асфіксію середнього і тяжкого ступеня спостерігали тільки в жінок ІІ групи (3 (3,9%) випадки і 2 (2,6%) випадки, відповідно. Недоношених новонароджених у ІІ групі народилося достовірно більше (9 (11,8%) випадків проти 2 (2,6%) випадків у І групі); із синдромом затримки росту плода народилося 11 (14,5%) немовлят проти 4 (5,1%) новонароджених, відповідно. У ІІ групі постгіпоксичну енцефалопатію і синдром дихальних розладів у новонароджених діагностували в 11 (14,5%) випадках проти 3 (3,8%) випадків у І групі та в 7 (9,2%) випадках проти 1 (1,3%) випадку, відповідно.
Висновки. Зростання рівня перинатальної захворюваності прямо корелює зі ступенем перинатального ризику у вагітних, які народжують уперше, віком 30-40 років, що простежується серед таких захворювань новонароджених, як асфіксія, недоношеність, синдром затримки росту плода, постгіпоксична енцефалопатія і синдром дихальних розладів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, жінки, які народжують уперше, вік вагітної, стан новонароджених, ранній неонатальний період, ускладнення, перинатальні наслідки розродження.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2020). Gestational Hypertension and Preeclampsia. ACOG Practice Bulletin, Number 222. Obstetrics & Gynecology. 135(6): e237-e260. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003891; PMid:32443079

2. Aneman I, Pienaar D, Šuvakov S, Simić T, Garovic V, McClements L. (2020). Mechanisms of Key Innate Immune Cells in Early- and Late-Onset Preeclampsia. Frontiers in Immunology. 11 1864. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01864; PMid:33013837 PMCid:PMC7462000

3. Артьоменко ВВ, Дубоссарська ЮО, Жилка НЯ, Жук СІ, Камінський ВВ, Коньков ДГ, та інш. (2022). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді». Здоров’я України. (1-2): 28-35.

4. Brownfoot F, Rolnik D. (2024). Prevention of preeclampsia. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology. 93: 102481. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102481; PMid:38373378

5. Chang K, Seow K, Chen K. (2023). Preeclampsia: Recent Advances in Predicting, Preventing, and Managing the Maternal and Fetal Life-Threatening Condition. International Journal of Environmental Research and Public Health. 20(4): 2994. https://doi.org/10.3390/ijerph20042994; PMid:36833689 PMCid:PMC9962022

6. Державна статистика України. (2024). Демографічна та соціальна статистика. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html.

7. Dines V, Šuvakov S, Kattah A, Vermunt J, Narang K, Jayachandran M et al. (2023). Preeclampsia and the Kidney: Pathophysiology and Clinical Implications. Comprehensive Physiology. 13(1): 4231-4267. https://doi.org/10.1002/j.2040-4603.2023.tb00249.x; PMid:36715282

8. D'Souza R, Kingdom J. (2016). Preeclampsia. Canadian Medical Association Journal. 188: 1178-1178. https://doi.org/10.1503/cmaj.151551; PMid:27573744 PMCid:PMC5088080

9. Gracia V, Vargas C, Sánchez J, Collantes-Cubas J. (2023). Preeclampsia: Narrative review for clinical use. Heliyon. 9(3): e14187. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14187; PMid:36923871 PMCid:PMC10009735

10. Gumusoglu S, Chilukuri A, Santillan D, Santillan M. Stevens H. (2020). Neurodevelopmental Outcomes of Prenatal Preeclampsia Exposure. Trends in Neurosciences. 43: 253-268. https://doi.org/10.1016/j.tins.2020.02.003; PMid:32209456 PMCid:PMC7170230

11. Han C, Chen Y, Dong J. (2021). Prothrombotic state associated with preeclampsia. Current Opinion in Hematology. 28: 323-330. https://doi.org/10.1097/MOH.0000000000000678; PMid:34267080 PMCid:PMC8373789

12. MacDonald T, Walker S, Hannan N, Tong S, Kaitu'u-Lino T. (2021). Clinical tools and biomarkers to predict preeclampsia. EBioMedicine. 75: 103780. Epub 2021 Dec 23. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103780; PMid:34954654 PMCid:PMC8718967

13. Masini G, Foo L, Tay J, Wilkinson I, Valensise H et al. (2021). Preeclampsia has two phenotypes which require different treatment strategies. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2S): S1006-S1018. Epub 2021 Jun 10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.052; PMid:34774281

14. Miller D, Motomura K, Galaz J, Gershater M, Lee E et al. (2021). Cellular immune responses in the pathophysiology of preeclampsia. Journal of Leukocyte Biology. 111: 237-260. https://doi.org/10.1002/JLB.5RU1120-787RR; PMid:33847419 PMCid:PMC8511357

15. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

16. Nirupama R, Divyashree S, Janhavi P, Muthukumar S, Ravindra P. (2020). Preeclampsia: Pathophysiology and Management. Journal of gynecology obstetrics and human reproduction. 50(2): 101975. Epub 2020 Nov 7. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101975; PMid:33171282

17. Opichka M, Rappelt M, Gutterman D, Grobe J, Mcintosh J. (2021). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells. 10(11): 3055. https://doi.org/10.3390/cells10113055; PMid:34831277 PMCid:PMC8616535

18. Overton E, Tobes D, Lee A. (2022). Preeclampsia diagnosis and management. Best practice & research. Clinical anaesthesiology. 36(1): 107-121. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2022.02.003; PMid:35659948

19. Roberts J. (2024). Preeclampsia epidemiology(ies) and pathophysiology(ies). Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology. 94: 102480. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102480; PMid:38490067

20. Roberts J, Rich-Edwards J, McElrath T, Garmire L, Myatt L. (2021). Subtypes of Preeclampsia: Recognition and Determining Clinical Usefulness. Hypertension. 77: 1430-1441. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.14781; PMid:33775113 PMCid:PMC8103569

21. Spichak KO, Govsieiev DO. (2023). An analysis of perinatal outcomes in pregnant women with arterial hypertension in Poland and Ukraine during times of conflict. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics, 2(94): 70-76. https://doi.org/10.15574/PP.2023.94.70

22. Центр медичної статистики МОЗ України. (2025). Статистичні дані 2022-2024 р.URL: http://medstat.gov.ua

23. Wan Y, Arvizu M, Rich-Edwards J, Wang L, Rosner B, Stuart J et al. (2021). Hypertensive Disorders of Pregnancy and Subsequent Risk of Premature Mortality. Journal of the American College of Cardiology. 77(10): 1302-1312. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.01.018; PMid:33706872 PMCid:PMC7959184

24. Wang Y, Li B, Zhao Y. (2022). Inflammation in Preeclampsia: Genetic Biomarkers, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Frontiers in Immunology. 13: 883404. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.883404; PMid:35880174 PMCid:PMC9307876

25. Wu P, Green M, Myers J. (2023). Hypertensive disorders of pregnancy. BMJ. 381: e071653. https://doi.org/10.1136/bmj-2022-071653; PMid:37391211