Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 3(178): 23-27. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).2327
Вошкулат Я. В., Загородня О. С.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Вошкулат ЯВ, Загородня ОС. (2025). Вплив менопаузальної гормональної терапії на біомаркери системного запалення. Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 23-27. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).2327.
Стаття надійшла до редакції 17.03.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Мета – оцінити вплив менопаузальної гормональної терапії (МГТ) на рівні маркерів системного запалення (інтерлейкіна-6 (ІЛ-6) і С-реактивного білка (СРБ)) та якість життя в постменопаузі.
Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз 80 жінок у постменопаузі: 40 жінок, які отримували комбіновану МГТ (естроген + прогестин), а також 40 жінок без МГТ. Оцінено рівні ІЛ-6 і СРБ у сироватці крові, якість життя за шкалою MENQOL, поширеність сечостатевого синдрому менопаузи (ССМ).
Результати. Група МГТ мала достовірно нижчі рівні ІЛ-6 (3,2±1,8 пг/мл проти 5,1±2,4 пг/мл) і СРБ (1,8±1,2 мг/л проти 3,4±1,8 мг/л) порівняно з групою без МГТ. Рівень поширеності ССМ був нижчим у групі МГТ (15,0% проти 35,0%). Якість життя була значно кращою у групі МГТ за всіма доменами MENQOL. Виявлено сильну кореляцію між рівнями запальних маркерів і тяжкістю симптомів ССМ (r=0,64-0,79).
Висновки. Менопаузальна гормональна терапія має виражений протизапальний ефект, що підтверджується достовірним зниженням рівнів ключових біомаркерів системного запалення – ІЛ-6 і СРБ. Застосування МГТ асоціюється зі зниженням рівня поширеності ССМ і суттєвим поліпшенням якості життя жінок у постменопаузі за всіма ключовими аспектами (вазомоторним, урогенітальним, психосоціальним і фізичним). Існує сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнями маркерів системного запалення (ІЛ-6, СРБ) і тяжкістю урогенітальних симптомів, що підтверджує роль хронічного запалення в патогенезі ССМ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: менопауза, гормональна терапія, інтерлейкін-6, С-реактивний білок, запальне старіння, біологічне старіння, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baber RJ, Panay N, Fenton A; IMS Writing Group. (2016). 2016 IMS Recommendations on women's midlife health and menopause hormone therapy. Climacteric. 19(2): 109-150. https://doi.org/10.3109/13697137.2015.1129166; PMid:26872610

2. Cesari M, Penninx BW, Pahor M et al. (2004). Inflammatory markers and physical performance in older persons: the InCHIANTI study. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 59(3): 242-248. https://doi.org/10.1093/gerona/59.3.M242; PMid:15031308

3. Franceschi C, Garagnani P, Parini P, Giuliani C, Santoro A. (2018). Inflammaging: a new immune-metabolic viewpoint for age-related diseases. Nat Rev Endocrinol. 14(10): 576-590. https://doi.org/10.1038/s41574-018-0059-4; PMid:30046148

4. Ferrucci L, Fabbri E. (2018). Inflammageing: chronic inflammation in ageing, cardiovascular disease, and frailty. Nat Rev Cardiol. 15(9): 505-522. https://doi.org/10.1038/s41569-018-0064-2; PMid:30065258 PMCid:PMC6146930

5. Hickey M, Elliott J, Davison SL. (2012). Hormone replacement therapy. BMJ. 344: e763. https://doi.org/10.1136/bmj.e763; PMid:22344303

6. Huang AJ, Moore EE, Boyko EJ et al. (2010). Vaginal symptoms in postmenopausal women: self-reported severity, natural history, and risk factors. Menopause. 17(1): 121-126. https://doi.org/10.1097/gme.0b013e3181acb9ed; PMid:19574936 PMCid:PMC2806500

7. Hunter CA, Jones SA. (2015). IL-6 as a keystone cytokine in health and disease. Nat Immunol. 16(5): 448-457. https://doi.org/10.1038/ni.3153; PMid:25898198

8. Khosla S, Farr JN, Tchkonia T, Kirkland JL. (2020). The role of cellular senescence in ageing and endocrine disease. Nat Rev Endocrinol. 16(5): 263-275. https://doi.org/10.1038/s41574-020-0335-y; PMid:32161396 PMCid:PMC7227781

9. Lewis JE, Hilditch JR, Wong CJ. (2005). Further psychometric property development of the Menopause-Specific Quality of Life questionnaire and development of a short form. Maturitas. 50(3): 209-221. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2004.06.015; PMid:15734602

10. Nappi RE, Chedraui P, Lambrinoudaki I, Simoncini T. (2022). Menopause: a cardiometabolic transition. Lancet Diabetes Endocrinol. 10(6): 442-456. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00076-6; PMid:35525259

11. Palacios S, Castelo-Branco C, Currie H et al. (2015). Update on management of genitourinary syndrome of menopause: A practical guide. Maturitas. 82(3): 308-313. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2015.07.020; PMid:26261035

12. Portman DJ, Gass ML; Vulvovaginal Atrophy Terminology Consensus Conference Panel. (2014). Genitourinary syndrome of menopause: new terminology for vulvovaginal atrophy from the International Society for the Study of Women's Sexual Health and the North American Menopause Society. Menopause. 21(10): 1063-1068. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000000329; PMid:25160739

13. Ridker PM, Hennekens CH, Buring JE, Rifai N. (2000). C-reactive protein and other markers of inflammation in the prediction of cardiovascular disease in women. N Engl J Med. 342(12): 836-843. https://doi.org/10.1056/NEJM200003233421202; PMid:10733371

14. Santoro N, Roeca C, Peters BA, Neal-Perry G. (2021). The Menopause Transition: Signs, Symptoms, and Management Options. J Clin Endocrinol Metab. 106(1): 1-15. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa764; PMid:33095879

15. Singh B, Arora S, Khanna V. (2005). Association of severity of menopausal symptoms with cardiovascular risk factors. Climacteric. 8(1): 77-82.