- Особливості раннього морфогенезу венозної системи людини в нормі та при патології
Особливості раннього морфогенезу венозної системи людини в нормі та при патології
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.2(102): 66-72. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).6672
Хмара Т. В.1, Паньків Т. В.1, Цигикало О. В.1, Коваль Ю. Ю.2, Кривчанська М. І.1
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
2КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», Україна
Для цитування: Хмара ТВ, Паньків ТВ, Цигикало ОВ, Коваль ЮЮ, Кривчанська МІ. (2025). Особливості раннього морфогенезу венозної системи людини в нормі та при патології. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(102): 66-72. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).6672.
Стаття надійшла до редакції 10.02.2025 р.; прийнята до друку 15.06.2025 р.
В онтогенезі людини функціонують три системи кровообігу: жовткова, плацентарна і легенева, які послідовно змінюють одна одну. Жовткова система функціонує тимчасово і замінюється плацентарною, що зберігається до кінця внутрішньоутробного розвитку.
Мета – з’ясувати особливості раннього морфогенезу венозної системи людини в нормі та при патології, щоб визначити критичні періоди її формування; своєчасно виявляти передумови вроджених вад серцево-судинної системи.
Матеріали і методи. Дослідження виконано на 33 серіях сагітальних, фронтальних і горизонтальних зрізів зародків та передплодів людини віком 4-10 тижнів (6,0-38,0 мм тім’яно-куприкової довжини – ТКД), забарвлених гематоксиліном і еозином. Для аналізу венозної системи плодів 4-8 місяців застосовано макромікроскопічне препарування, а також мікроскопію і сучасні методи візуалізації з використанням тривимірних реконструкцій і морфометрії в програмі «ImageJ».
Результати. Найшвидше розвиваються судини плацентарного кровообігу та портальної системи, що еволюційно пов’язана з редукованою жовтковою. Ці венозні утворення з’являються ще до формування плаценти. На ранніх стадіях венозні судини мають тонкі стінки, їхній просвіт часто перевищує діаметр аорти. Пупкова вена спочатку є найширшою судиною з масивною стінкою, пізніше зрівнюється з аортою, а перед облітерацією стає тоншою за неї. Складний розвиток порожнистих вен зумовлює можливість виникнення аномалій.
Висновки. У зародків 6,0-7,0 мм ТКД найбільш розвинені судини плацентарного кола (пупкові артерії та вена). Венозні судини відстають у розвитку від артерій, але згодом перевищують їх у діаметрі. Порушення морфогенезу можуть призводити до вад, зокрема, подвійних порожнистих вен або дефектів пупкових судин, що підвищує ризик уроджених вад серця.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом для всіх учасників.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: морфогенез, венозні судини, пупкова вена, плацента, зародок, плід, людина.
ЛІТЕРАТУРА
1. Borasch K, Richardson K, Plendl J. (2020). Cardiogenesis with a focus on vasculogenesis and angiogenesis. Anat Histol Embryol. 49(5): 643-655. https://doi.org/10.1111/ahe.12549; PMid:32319704
2. De Almeida AB, Morais AR, Miguel F, Gaio AR, Guedes-Martins L. (2023, Oct 10). Fetal Aortic and Umbilical Doppler Flow Velocity Waveforms in Pregnancy: The Concept of Aortoumbilical Column. Curr Cardiol Rev. 20(1): E101023222022. Epub ahead of print. https://doi.org/10.2174/011573403X255256230919061018; PMid:38441054 PMCid:PMC11071678
3. Demir R, Seval Y, Huppertz B. (2007). Vasculogenesis and angiogenesis in the early human placenta. Acta Histochem. 109(4): 257-265. Epub 2007 Jun 15. https://doi.org/10.1016/j.acthis.2007.02.008; PMid:17574656
4. Donovan MF, Arbor TC, Bordoni B. (2023, Mar 6). Embryology, Yolk Sac. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. PMID: 32310425.
5. Eichmann A, Pardanaud L, Yuan L, Moyon D. (2002, Apr). Vasculogenesis and the search for the hemangioblast. J Hematother Stem Cell Res. 11(2): 207-214. https://doi.org/10.1089/152581602753658411; PMid:11983094
6. Finnemore A, Groves A. (2015, Aug). Physiology of the fetal and transitional circulation. Semin Fetal Neonatal Med. 20(4): 210-216. Epub 2015 Apr 25. https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.04.003; PMid:25921445
7. Kacerovský M, Boudys L, Pecková A. (2008). Ductus venosus Arantii in the fetal venosus circulation: anatomical and clinical aspects. Ceska Gynekol. 73(5): 284-288.
8. Kulkarni VG, Sunilkumar KB, Nagaraj TS, Uddin Z, Ahmed I, Hwang K et al. (2021). Maternal and fetal vascular lesions of malperfusion in the placentas associated with fetal and neonatal death: results of a prospective observational study. Am J Obstet Gynecol. 225(6): 660.e1-660.e12. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.06.001; PMid:34111407
9. Masserdotti A, Gasik M, Grillari-Voglauer R, Grillari J, Cargnoni A, Chiodelli P, et al. (2024). Unveiling the human fetal-maternal interface during the first trimester: biophysical knowledge and gaps. Front Cell Dev Biol. 12. https://doi.org/10.3389/fcell.2024.1411582; PMid:39144254 PMCid:PMC11322133
10. Morley LC, Debant M, Walker JJ, Beech DJ, Simpson NAB. (2021). Placental blood flow sensing and regulation in fetal growth restriction. Placenta. 113: 23-28. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2021.01.007; PMid:33509641 PMCid:PMC8448138
11. Redline RW, Ravishankar S. (2018). Fetal vascular malperfusion, an update. APMIS. 126(7): 561-569. https://doi.org/10.1111/apm.12849; PMid:30129125
12. Sidhu PS, Lui F. (2023, Jul 24). Embryology, Ductus Venosus. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. PMID: 31613539.
13. Spinillo A, Dominoni M, Mas FD, Cesari S, Fiandrino G, Gardella B. (2023). Placental fetal vascular malperfusion, neonatal neurologic morbidity, and infant neurodevelopmental outcomes: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 229(6): 632-640.e2. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.06.014; PMid:37315755
14. Tan CMJ, Lewandowski AJ. (2020). The transitional heart: From early embryonic and fetal development to neonatal life. Fetal Diagn Ther. 47(5): 373-386. https://doi.org/10.1159/000501906; PMid:31533099 PMCid:PMC7265763
15. Vaupel P, Multhoff G. (2022). Blood flow and respiratory gas exchange in the human placenta at term: A data update. In: Advances in Experimental Medicine and Biology. Cham: Springer International Publishing: 379-384. https://doi.org/10.1007/978-3-031-14190-4_62; PMid:36527666
16. Zampieri F, Thiene G, Basso C, Zanatta A. (2021). The three fetal shunts: A story of wrong eponyms. J Anat. 238(4): 1028-1035. https://doi.org/10.1111/joa.13357; PMid:33159333 PMCid:PMC7930758