Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.2(102): 41-46. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).4146
Буренко В. В., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Буренко ВВ, Говсєєв ДО. (2025). Прогностичні фактори успішної індукції пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок: ретроспективний аналіз. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(102): 41-46. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).4146.
Стаття надійшла до редакції 27.02.2025 р.; прийнята до друку 15.06.2025 р.

Передчасний розрив плодових оболонок (ПРПО) є суттєвим ускладненням, що впливає на перинатальні результати, зокрема, за недоношеної вагітності. ПРПО має серйозні наслідки для здоров’я матері й дитини, оскільки порушує важливу фізіологічну роль навколоплідних вод у захисті плода та його розвитку, збільшує ризик інфекцій та ускладнень. У сучасній перинатології ця проблема є однією з основних причин передчасної народжуваності та перинатальної смертності. Індукція пологів за ПРПО є важливим заходом для мінімізації ризику інфекцій та ускладнень як для матері, так і для дитини. Однак успішність цього процесу залежить від численних факторів, у т.ч. стану матері й плода.
Мета – визначити ключові фактори, що впливають на ефективність індукції пологів у жінок із ПРПО; оцінити вплив цих факторів на успішність індукції.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 79 клінічних випадків вагітних жінок із ПРПО. Враховано вік, індекс маси тіла (ІМТ) і масу плода. Використано логістичний регресійний аналіз для оцінювання прогнозувальних факторів успішності індукції пологів.
Результати. Встановлено, що вищий рівень ІМТ, більша маса плода і старший вік матері асоціюються зі зменшенням імовірності успішної індукції пологів. Отримані дані підтверджені логістичним регресійним аналізом, що вказує на значний вплив цих факторів на прогнозування результату індукції.
Висновки. Вік, ІМТ матері і маса плода є ключовими факторами ризику неуспішної індукції пологів у жінок із ПРПО. Отримані результати можуть бути використані для персоналізованого підходу до ведення таких пацієнток та оптимізації тактики пологорозрішення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Конфлікт інтересів відсутній.
Ключові слова: передчасний розрив плодових оболонок, індукція пологів, перинатальні результати, логістичний регресійний аналіз, прогнозування.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2020, Mar). Prelabor Rupture of Membranes. ACOG Practice Bulletin, Number 217. Obstet Gynecol. 135(3): e80-e97. PMID: 32080050. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003700

2. Alavifard S, Meier K, Shulman Y, Tomlinson G, D'Souza R. (2019, Apr 16). Derivation and validation of a model predicting the likelihood of vaginal birth following labour induction. BMC Pregnancy Childbirth. 19(1): 130. https://doi.org/10.1186/s12884-019-2232-8; PMid:30991983 PMCid:PMC6469110

3. Bergholt T, Skjeldestad FE, Pyykönen A, Rasmussen SC, Tapper AM, Bjarnadóttir RI et al. (2020, Feb). Maternal age and risk of cesarean section in women with induced labor at term-A Nordic register-based study. Acta Obstet Gynecol Scand. 99(2): 283-289. Epub 2019 Nov 25. https://doi.org/10.1111/aogs.13743; PMid:31583694

4. Bogaerts A, Witters I, Van den Bergh BRH, Jans G, Devlieger R. (2013). Obesity in pregnancy: Altered onset and progression of labour. Midwifery. 29(12): 1303-1313. https://doi.org/10.1016/j.midw.2012.12.013; PMid:23427851

5. Carlson NS, Hernandez TL, Hurt KJ. (2015, Dec 18). Parturition dysfunction in obesity: time to target the pathobiology. Reprod Biol Endocrinol. 13: 135. https://doi.org/10.1186/s12958-015-0129-6; PMid:26684329 PMCid:PMC4683915

6. Grobman WA, Rice MM, Reddy UM, Tita ATN, Silver RM et al. (2018). Labor Induction versus Expectant Management in Low-Risk Nulliparous Women. New England Journal of Medicine. 379(6): 513-523. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1800566; PMid:30089070 PMCid:PMC6186292

7. Kamlungkuea T, Manonai J, Suriyawongpaisal P, Hansahiranwadee W. (2022). Factors Predicting Successful Vaginal Delivery Following Induction of Labor in Term Pregnancy. Int J Womens Health. 14: 245-255. https://doi.org/10.2147/IJWH.S347878; PMid:35221727 PMCid:PMC8865869

8. Korb D, Goffinet F, Seco A, Chevret S, Deneux-Tharaux C. (2019). Risk of severe maternal morbidity associated with cesarean delivery and the role of maternal age: a population-based propensity score analysis. Canadian Medical Association Journal. 191(13): E352-E360. https://doi.org/10.1503/cmaj.181067; PMid:30936165 PMCid:PMC6443524

9. Міністерство охорони здоров'я України. (2023). Про затвердження реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 01 липня 2019 року. Наказ МОЗ України від 01.07.2019 № 1533. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1533282-23.

10. Міністерство охорони здоров'я України. (2006). Про затвердження Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, Порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених. Наказ Міністерствf охорони здоров'я України від 29.03.2006 №179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z0427-06.

11. Odame Anto E, Owiredu WKBA, Sakyi SA, Turpin CA, Ephraim RKD, Fondjo LA et al. (2018, Jul 17). Adverse pregnancy outcomes and imbalance in angiogenic growth mediators and oxidative stress biomarkers is associated with advanced maternal age births: A prospective cohort study in Ghana. PLoS One. 13(7): e0200581. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0200581; PMid:30016351 PMCid:PMC6049923

12. Rademaker D, Hukkelhoven CWPM, Pampus MG. (2021). Adverse maternal and perinatal pregnan cy outcomes related to very advanced maternal age in primigravida and multigravida in the Netherlands: A population‐based cohort. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 100(5): 941-948. https://doi.org/10.1111/aogs.14064; PMid:33314021

13. Тишко КМ, Гнатко ОП. (2020). Особливості перебігу пологів у вагітних з ожирінням. Український науково-медичний молодіжний журнал. 1: 9-19. https://doi.org/10.32345/USMYJ.1(115).2020.9-17