Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).4(148): 47-52. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).4752
Синоверська О. Б., Лазуркевич Х. О.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Синоверська ОБ, Лазуркевич ХО. (2025). Порушення сну в дітей із рекурентними гострими респіраторними захворюваннями на тлі лімфаденоїдної гіпертрофії. Сучасна педіатрія. Україна. 4(148): 47-52. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).4752.
Стаття надійшла до редакції 09.03.2025 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

Епізоди гострих респіраторних захворювань є найчастішою причиною порушення сну в дітей раннього віку. Важливу роль у формуванні рецидивної респіраторної патології відіграє лімфаденоїдна гіпертрофія (ЛАГ), яка створює механічну перешкоду плину повітря і призводить до розвитку синдрому обструктивного апное уві сні (СОАС). Обструкція і гіпоксія викликають численні пробудження та зумовлюють значні метаболічні, серцево-судинні і нейрокогнітивні порушення.
Мета – вивчити особливості клінічних і сомнографічних порушень сну в дітей із рекурентними гострими респіраторними захворюваннями (РГРЗ); встановити їхню залежність від ЛАГ.
Матеріали і методи. Обстежено 30 дітей із РГРЗ без проявів ЛАГ, 30 дітей із РГРЗ на тлі ЛАГ і 20 соматично здорових дітей. Середній вік дітей становив 6,4±0,6 року, був зіставним між групами. Проведено анкетування батьків щодо порушення сну в дітей.Результати. З аналізу анкет встановлено, що діти з ЛАГ мають виражені нічні симптоми фарингеальної обструкції, такі як хропіння, паузи в диханні, труднощі з диханням, часті пробудження, а наслідком розладів нічного сну є денні симптоми (сонливість, психоемоційні проблеми). У цілому такі порушення виявлено у 26,6% дітей із РГРЗ і 76,6% дітей із супутньою ЛАГ. На другому етапі всім дітям із порушеннями сну проведено полісомнографію і встановлено розвиток нічного апное та синдрому гіповентиляції під час сну, при цьому індекс апное-гіпопное дорівнює 9,2±2,6 епізоду/год у дітей із ЛАГ проти 2,2±0,6 епізоду/год у дітей без ЛАГ.
Висновки. Діти з РГРЗ на тлі ЛАГ мають значний ризик розвитку синдрому обструктивного апное уві сні. Для скринінгового діагностування цього синдрому доцільно використовувати опитувальники, які дають змогу виявити нічні й денні симптоми обструкції верхніх дихальних шляхів. Апное та гіпопное і, як наслідок, розвиток гіпоксемії породжують чималу кількість клінічних симптомів і синдромів та погіршують якість життя дітей та їхніх родин у цілому.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, сон, лімфаденоїдна гіпертрофія, гострі респіраторні захворювання, апное.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abrahamyan L, Sahakyan Y, Chung S, Pechlivanoglou P, Bielecki J, Carcone SM et al. (2018). Diagnostic accuracy of level IV portable sleep monitors versus polysomnography for obstructive sleep apnea: a systematic review and meta-analysis. Sleep Breath. 2(3): 593-611. https://doi.org/10.1007/s11325-017-1615-1; PMid:29318566

2. Chan KC, Au CT, Hui LL et al. (2019). How OSA evolves from childhood to young adulthood: natural history from a 10-year follow-up study. Chest. 156: 120-130. https://doi.org/10.1016/j.chest.2019.03.007; PMid:30922948

3. Cиноверська ОБ, Лазуркевич ХО. (2020). Сон та його порушення у дітей: медико-соціальні аспекти Art of medicine. 3(15):231-237. doi: 10.21802/artm.2020.3.15.231.

4. Düzer S, Susaman N, Winkler AA. (2021). Tonsillar Hypertrophy in Childhood. Pediatric ENT Infections. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-80691-0_21#Abs1. https://doi.org/10.1007/978-3-030-80691-0_21

5. El-Sheikh M, Kelly RJ. (2017). Family Functioning and Children's Sleep. Child Dev Perspect. 11(4): 264-269. https://doi.org/10.1111/cdep.12243; PMid:29731807 PMCid:PMC5931738

6. Faverio P, Zanini U, Monzani A et al. (2023). Sleep-Disordered Breathing and Chronic Respiratory Infections: A Narrative Review in Adult and Pediatric Population. Int J Mol Sci. 13; 24(6): 5504. https://doi.org/10.3390/ijms24065504; PMid:36982578 PMCid:PMC10052011

7. Gottlieb DJ, Punjabi NM. (2020). Diagnosis and management of obstructive sleep apnea: A review. JAMA. 323(14): 1389-1400. https://doi.org/10.1001/jama.2020.3514; PMid:32286648

8. Gulotta G, Iannella G, Vicini C et al. (2019). Risk factors for obstructive sleep apnea syndrome in children: state of the art. Int J Environ Res Public Health. 16(18): 3235. https://doi.org/10.3390/ijerph16183235; PMid:31487798 PMCid:PMC6765844

9. Квашніна Л. (2020). Рекурентні респіраторні інфекції у дітей: особливості медичного супроводу. Ваше здоров’я. URL: https://www.vz.kiev.ua/rekurentni-respiratorni-infektsiyi-u-ditej-osoblyvosti-medychnogo-suprovodu.

10. Кузнєцова ОД, Недельська СМ, Кузнєцов АА. (2022). Синдром обструктивного апноє сну в дітей як міждисциплінарна проблема (огляд літератури). Запоріжський медичний журнал. 24; 5(134): 591-598. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.5.257059.

11. Майданник ВГ, Гнилоскуренко ВГ, Альюсеф МХ. (2018). Розлади сну у дітей. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 12(2): 33-38. 

12. Matricciani L, Paquet C, Galland B, Short M, Olds T. (2019). Children's sleep and health: A meta-review. Sleep Med Rev. 46: 136-150. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2019.04.011; PMid:31121414

13. Niedzielski A, Chmielik LP, Mielnik-Niedzielska G, Kasprzyk A, Bogusławska J. (2023). Adenoid hypertrophy in children: a narrative review of pathogenesis and clinical relevance. BMJ Paediatr Open. 7(1): e001710. https://doi.org/10.1136/bmjpo-2022-001710; PMid:37045541 PMCid:PMC10106074

14. Ophoff D, Slaats MA, Boudewyns A, Glazemakers I, Van Hoorenbeeck K, Verhulst SL. (2018). Sleep disorders during childhood: a practical review. Eur J Pediatr. 177(5): 641-648. https://doi.org/10.1007/s00431-018-3116-z; PMid:29502303

15. Türkoğlu S, Tahsin Somuk B, Sapmaz E, Bilgiç A. (2019). Effect of adenotonsillectomy on sleep problems, attention deficit hyperactivity disorder symptoms, and quality of life of children with adenotonsillar hypertrophy and sleep-disordered breathing. Int J Psychiatry Med. 54(3): 231-241. https://doi.org/10.1177/0091217419829988; PMid:30823857