Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 103-110. doi: 10.15574/PP.2025.5(101).103110
Давидова Ю. В.¹, Лиманська А. Ю.^1,3, Криворчук І. Г.^2,3
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²Свято-Михайлівська лікарня м. Києва, Україна
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Криворчук ІГ. (2025). Поліпшення мікроциркуляції як фактор відновлення коморбідних пацієнтів після оперативних втручань. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(101): 103-110. doi: 10.15574/PP.2025.5(101).103110.
Стаття надійшла до редакції 14.12.2024 р.; прийнята до друку 25.02.2025 р.

Мета – вивчити потребу оптимізації мікроциркуляторної перфузії за даними літератури та з власного досвіду для зниження післяопераційних ускладнень і швидкого відновлення хірургічних пацієнтів.
Периопераційне відновлення в коморбідних пацієнтів сприяє запобіганню ускладненню після операції, у тому числі знижує ризик респіраторних і серцево-судинних ускладнень. Проте навіть після оптимізації макрогемодинамічних показників у частки пацієнтів виникає мікроциркуляторна дисфункція, пов’язана з вищою частотою післяопераційних ускладнень. Хірургічне втручання є регіональною травмою і спричиняє регіональне порушення мікроциркуляції. Підвищений рівень лактату та висока частота післяопераційних ушкоджень органів свідчать про те, що мікроциркуляція може бути порушена в хірургічних хворих. Стресова гіперглікемія ідентифікована як незалежний фактор ризику зростання летальності. Потенційно несприятливі наслідки гіперінсулінемії можуть бути скореговані за допомогою введення багатоатомних спиртів (поліолів), важливе місце серед яких посідає ксилітол. Корегування дефіциту заліза у відділенні інтенсивної терапії з біомаркерними ознаками тканинної гіпоксії (зниження гепсидину) відновлює мікрогемоциркуляцію та поліпшує виживання цих пацієнтів. Гіперосмолярні розчини сприяють рідинній модерації надходженню рідини з міжклітинного простору в судинне русло, що поліпшує мікроциркуляцію та перфузію тканин, а також чинить діуретичний ефект і виведення надлишкового об’єму рідини.
Висновки. Кінцевою метою гемодинамічного управління є оптимізація мікроциркуляторної перфузії. Враховуючи поліфункціональність Реосорбілакту, зокрема, його гемодинамічну дію, виражений дезінтоксикаційний ефект, поліпшення мікроциркуляції та реології, корегувальний водно-сольовий і кислотно-основний баланс, рекомендують застосовувати його як збалансований розчин для поліпшення мікроциркуляції за різної хірургічної патології. Препарат сахарату заліза Суфер дає змогу максимально швидко заповнити депо заліза і суттєво зменшити негативний вплив гемічної і гіпоксичної гіпоксії, зокрема, на мікроциркуляторне русло, шляхом поліпшення тканинного дихання і, як наслідок, покращення мікроциркуляції в ділянці хірургічного втручання, що, своєю чергою, є запорукою загоювання рани per prima. Введення препарату Ксилат пацієнтам після некардіохірургічних втручань призводить до корегування стресової гіперглікемії, зниження вираженості післяопераційної астенії та мотивує пацієнтів до раннього рухового режиму.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтки.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мікроциркуляція, хірургічне втручання, післяопераційне ускладнення, відновлення пацієнта, ранній руховий режим, корегування мікрогемоциркуляції.

ЛІТЕРАТУРА

1. American Diabetes Association. (2007, Jan). Nutrition Recommendations and Interventions for Diabetes. A position statement of the American Diabetes Association. Diabetes Care. 30; Suppl 1: S48-S65. https://doi.org/10.2337/dc07-S048; PMid:17192379

2. Bar-Or D, Carrick M, Tanner A, Lieser MJ, Rael LT, Brody E. (2018, Feb). Overcoming the Warburg Effect: Is It the Key to Survival in Sepsis? Journal of Critical Care. 43: 197-201. https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2017.09.012; PMid:28915394

3. Bar-Or D, Rael LT, Madayag RM, Banton KL, Tanner A 2nd, Acuna DL et al. (2019, Mar 27). Stress Hyperglycemia in Critically Ill Patients: Insight Into Possible Molecular Pathways. Front Med (Lausanne). 6: 54. https://doi.org/10.3389/fmed.2019.00054; PMid:30972338 PMCid:PMC6445875

4. Berhane F, Fite A, Daboul N, Al-Janabi W, Msallaty Z, Caruso M et al. (2015, Apr 19). Plasma Lactate Levels Increase during Hyperinsulinemic Euglycemic Clamp and Oral Glucose Tolerance Test. Journal of Diabetes Research. 2015: 102054. https://doi.org/10.1155/2015/102054; PMid:25961050 PMCid:PMC4417566

5. Brault C, Zerbib Y, Delette C, Marc J, Gruson B, Marolleau JP et al. (2018, Jun 20). The Warburg Effect as a Type B Lactic Acidosis in a Patient with Acute Myeloid Leukemia: A Diagnostic Challenge for Clinicians. Frontiers in Oncology. 8: 232. https://doi.org/10.3389/fonc.2018.00232; PMid:29974036 PMCid:PMC6019439

6. Chalkias A, Papagiannakis N, Mavrovounis G, Kolonia K, Mermiri M, Pantazopoulos I et al. (2022). Sublingual microcirculatory alterations during the immediate and early postoperative period: A systematic review and meta-analysis. Clin Hemorheol Microcirc. 80(3): 253-265. https://doi.org/10.3233/CH-211214; PMid:34719484

7. Duranteau J, De Backer D, Donadello K et al. (2023). The future of intensive care: the study of the microcirculation will help to guide our therapies. Crit Care. 27: 190. https://doi.org/10.1186/s13054-023-04474-x; PMid:37193993 PMCid:PMC10186296

8. Flick M, Hilty MP, Duranteau J, Saugel B. (2024, Jan). The microcirculation in perioperative medicine: a narrative review. British journal of anaesthesia. 132; 1: 25-34. https://doi.org/10.1016/j.bja.2023.10.033; PMid:38030549

9. Flower L, Martin D. (2020). Management of hypoxaemia in the critically ill patient. Br. J. Hosp. Med (Lond). 81: 1-10. https://doi.org/10.12968/hmed.2019.0186

10. Green JP, Berger T, Garg N, Horeczko T, Suarez A, Radeos MS et al. (2012, Nov 20). Hyperlactatemia Affects the Association of Hyperglycemia with Mortality in Nondiabetic Adults with Sepsis. Academic Emergency Medicine. 19(11): 1268-1275. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/acem.12015. https://doi.org/10.1111/acem.12015; PMid:23167858 PMCid:PMC3506124

11. Ichai C, Orban JC. Fontaine E. (2014). Sodium lactate for fluid resuscitation: the preferred solution for the coming decades? Crit Care. 18: 163. https://doi.org/10.1186/cc13973; PMid:25043707 PMCid:PMC4095570

12. Ince C. (2015). Hemodynamic coherence and the rationale for monitoring the microcirculation. Crit Care. 19; Suppl 3: S8. https://doi.org/10.1186/cc14726; PMid:26729241 PMCid:PMC4699073

13. Jhanji S, Lee C, Watson D, Hinds C, Pearse RM. (2009). Microvascular flow and tissue oxygenation after major abdominal surgery: association with post-operative complications. Intensive Care Med. 35: 671-677. https://doi.org/10.1007/s00134-008-1325-z; PMid:18936911

14. Krausova V, Neumann D, Skvor J, Dostal P. (2024, Mar 14). Changes of Sublingual Microcirculation during the Treatment of Severe Diabetic Ketoacidosis. J Clin Med. 13(6): 1655. https://doi.org/10.3390/jcm13061655; PMid:38541881 PMCid:PMC10971367

15. Lasocki S, Asfar P, Jaber S, Ferrandiere M, Kerforne T, Asehnoune K et al. (2021). Impact of treating iron deficiency, diagnosed according to hepcidin quantification, on outcomes after a prolonged ICU stay compared to standard care: a multicenter, randomized, single-blinded trial Crit Care. 25(1): 62. https://doi.org/10.1186/s13054-020-03430-3; PMid:33588893 PMCid:PMC7885380

16. Moore JP, Dyson A, Singer M, Fraser J. (2015, Sep). Microcirculatory dysfunction and resuscitation: why, when, and how. Br J Anaesth. 115(3): 366-375. https://doi.org/10.1093/bja/aev163; PMid:26269467

17. Nam K, Jeon Y. (2022, Jan). Microcirculation during surgery. Anesth Pain Med (Seoul). 17(1): 24-34. Epub 2022 Jan 21. https://doi.org/10.17085/apm.22127; PMid:35139609 PMCid:PMC8841265

18. Natesan V. (2018, Feb). Adrenergic Blockade Inhibits Bacterial Quorum Sensing and Reverses Warburg Effect in Septic Shock. British Journal of Anaesthesia. 120(2): 412-3. https://doi.org/10.1016/j.bja.2017.12.010; PMid:29406196

19. Packer M. (2017, Oct 17). Activation and Inhibition of Sodium-Hydrogen Exchanger Is a Mechanism That Links the Pathophysiology and Treatment of Diabetes Mellitus With That of Heart Failure. Circulation. 136(16). 1548-1559. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.117.030418; PMid:29038209

20. Pour-Ghaz I, Manolukas T, Foray N, Raja J, Rawal A, Ibebuogu UN et al. (2019). Accuracy of non-invasive and minimally invasive hemodynamic monitoring: where do we stand? Ann Transl Med. 7: 421. https://doi.org/10.21037/atm.2019.07.06; PMid:31660320 PMCid:PMC6787372

21. Richards T, Baikady RR, Clevenger B et al. (2020). Preoperative intravenous iron to treat anaemia before major abdominal surgery (PREVENTT): a randomised, double-blind, controlled trial. Lancet. 396: 1353-1361. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31539-7; PMid:32896294

22. RLF Trial Group. (2018). Hypoxemia in the ICU: prevalence, treatment, and outcome. Ann Intensive Care. 8: 82. Erratum in: Ann Intensive Care. 2019. 9: 10. https://doi.org/10.1186/s13613-018-0424-4; PMid:30105416 PMCid:PMC6089859

23. Seriu N, Tsukamoto S, Ishida Y, Yamanaka N, Mano T, Kobayashi Y et al. (2023, Oct 26). Influences of comorbidities on perioperative rehabilitation in patients with gastrointestinal cancers: a retrospective study. World J Surg Oncol. 21(1): 336. https://doi.org/10.1186/s12957-023-03207-2; PMid:37880760 PMCid:PMC10601285

24. Stapleton RD, Heyland DK. (2018, Jul 24). Glycemic Control and Intensive Insulin Therapy in Critical Illness. [Internet]. UpToDate. URL: https://www.uptodate.com/contents/glycemic-control-and-intensive-insulin-therapy-in-critical-illness.

25. Vascular events in noncardiac surgery patients cohort evaluation (VISION) study investigators; Spence J, LeManach Y, Chan MTV et al. (2019). Association between complications and death within 30 days after noncardiac surgery. CMAJ. 191: 830-837. https://doi.org/10.1503/cmaj.190221; PMid:31358597 PMCid:PMC6663503

26. Yeh YC, Wang MJ, Chao A, Ko WJ, Chan WS, Fan SZ et al. (2013). Correlation between early sublingual small vessel density and late blood lactate level in critically ill surgical patients. J Surg Res. 180: 317-321. https://doi.org/10.1016/j.jss.2012.05.006; PMid:22658494