Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 74-81. doi: 10.15574/PP.2025.5(101).7481
Подольський Вл. В., Подольський В. В., Рибінський Ю. М.
ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ

Для цитування: Вл.В. Подольський, В.В. Подольський, Ю.М. Рибінський (2025). Безпечність та ефективність негормонального лікування при менопаузальних розладах. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(101): 74-81. doi: 10.15574/PP.2025.5(101).7481.
Стаття надійшла до редакції 27.12.2024 р.; прийнята до друку 25.02.2025 р.

Хронічне вживання алкоголю становить значні ризики для психосоціального та емоційного здоров’я жінок, особливо репродуктивного віку. Взаємодія соціальних норм, гендерної динаміки та несприятливих соціально-економічних умов посилює ці вразливості. Дослідження спрямовано на вивчення психогенних і соціально-екологічних факторів, що впливають на алкогольну залежність та її психологічні наслідки.
Мета – оцінити вплив хронічного вживання алкоголю на психічний стан, міжособистісні стосунки та соціальну адаптацію жінок репродуктивного віку з акцентуванням на гендерно чутливих і соціокультурних аспектах.
Матеріали та методи. Проведено клінічне дослідження серед двох груп жінок репродуктивного віку з різними формами вживання алкоголю – епізодичним і хронічним. До дослідження залучено 120 жінок репродуктивного віку (18-45 років), поділених на дві групи: перша група – 60 жінок, що споживали алкоголь епізодично, друга – 60 жінок із хронічним вживанням алкоголю. Для психологічного оцінювання застосовано тести Лірі та Люшера. Кількісно проаналізовано дані про міжособистісну поведінку, рівень стресу та адаптивність, акцентуючи увагу на взаємозв’язках із соціально-економічними та сімейними умовами.
Результати. Жінки з хронічним вживанням алкоголю мали вищий рівень емоційного стресу, депресії та соціальної дезінтеграції порівняно з тими, хто вживав алкоголь епізодично. Основні результати засвідчили підвищений рівень депресії (90%), астеновегетативного синдрому (50%) і малопридатну міжособистісну поведінку. У жінок, які хронічно вживали алкоголь, спостерігалося значне зниження соціально-професійного статусу, зокрема, втрата роботи і стабільності в сім’ї. Результати підкреслили вплив соціальної стигматизації, раннього початку ризикованої поведінки і несприятливих умов у родині.
Висновки. Хронічне вживання алкоголю значно впливає на психічне здоров’я жінок, спричиняючи стрес, дезадаптацію і напружені міжособистісні стосунки. Ефективні втручання мають включати гендерно чутливі підходи, спрямовані на подолання соціальної стигматизації, забезпечення психологічної підтримки та сприяння соціально-економічній стабільності, щоб пом’якшити вплив алкоголю.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хронічне вживання алкоголю, жінки репродуктивного віку, емоційний стрес, соціальна адаптація, гендерно чутливі втручання, міжособистісні стосунки, соціально-економічні чинники.

ЛІТЕРАТУРА

1. Finn DA. (2020). The Endocrine System and Alcohol Drinking in Females. Alcohol Res. 40(2): 2. https://doi.org/10.35946/arcr.v40.2.02; PMid:32714716 PMCid:PMC7374925

2. Florez IA et al. (2022). Childhood abuse, posttraumatic stress symptoms, and alcohol misuse among African-American women. J Ethn Subst Abuse. 21(1): 174-196. https://doi.org/10.1080/15332640.2020.1725707; PMid:32065558 PMCid:PMC8493960

3. Grigsby TJ et al. (2023). COVID-19 Concerns, Perceived Stress, and Increased Alcohol Use Among Adult Women in the United States. Clin Nurs Res. 32(1): 84-93. https://doi.org/10.1177/10547738221136678; PMid:36398789 PMCid:PMC9679311

4. Guinle MIB, Sinha R. (2020). The Role of Stress, Trauma, and Negative Affect in Alcohol Misuse and Alcohol Use Disorder in Women. Alcohol Res. 40(2): 5. https://doi.org/10.35946/arcr.v40.2.05; PMid:32832310 PMCid:PMC7431322

5. Gutke A, Sundfeldt K, De Baets L. (2021). Lifestyle and Chronic Pain in the Pelvis: State of the Art and Future Directions. J Clin Med. 10(22). https://doi.org/10.3390/jcm10225397; PMid:34830680 PMCid:PMC8622577

6. Hahm HC et al. (2023). Psychological Distress and Heavy Alcohol Consumption Among U.S. Young Women During the COVID-19 Pandemic. Womens Health Issues. 33(1): 17-24. https://doi.org/10.1016/j.whi.2022.09.002; PMid:36270930 PMCid:PMC9485433

7. Handy A.B et al. (2022). Psychiatric Symptoms Across the Menstrual Cycle in Adult Women: A Comprehensive Review. Harv Rev Psychiatry. 30(2): 100-117. https://doi.org/10.1097/HRP.0000000000000329; PMid:35267252 PMCid:PMC8906247

8. Holzhauer CG et al. (2021). Prenatal Stress Exposure and Post-traumatic Stress Disorder Associated With Risk of Postpartum Alcohol Misuse Among Women Veterans. Womens Health Issues. 31(6): 596-602. https://doi.org/10.1016/j.whi.2021.05.002; PMid:34148828 PMCid:PMC10500562

9. Johnson EEH et al. (2021). Trauma and Alcohol Use Among Transgender and Gender Diverse Women: An Examination of the Stress-Buffering Hypothesis of Social Support. J Prim Prev. 42(6): 567-581. https://doi.org/10.1007/s10935-021-00646-z; PMid:34546505

10. Kersey K, Lyons AC, Hutton F. (2022). Alcohol and drinking within the lives of midlife women: A meta-study systematic review. Int J Drug Policy. 99: 103453. https://doi.org/10.1016/j.drugpo.2021.103453; PMid:34653766

11. Kim SY. (2022). Oxidative stress and gender disparity in cancer. Free Radic Res. 56(1): 90-105. https://doi.org/10.1080/10715762.2022.2038789; PMid:35118928

12. Levy ME et al. (2021). Psychosocial stress and neuroendocrine biomarker concentrations among women living with or without HIV. PLoS One. 16(12): e0261746. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261746; PMid:34941922 PMCid:PMC8699620

13. Lewis RJ et al. (2021). Minority stress and alcohol use in sexual minority women's daily lives. Exp Clin Psychopharmacol. 29(5): 501-510. https://doi.org/10.1037/pha0000484; PMid:34096757 PMCid:PMC8511332

14. Li X et al. (2023). Moderate alcohol consumption, types of beverages and drinking pattern with cardiometabolic biomarkers in three cohorts of US men and women. Eur J Epidemiol. 38(11): 1185-1196. https://doi.org/10.1007/s10654-023-01053-w; PMid:37747628 PMCid:PMC10924636

15. Maddern XJ et al. (2024). Sex Differences in Alcohol Use: Is It All About Hormones? Endocrinology. 165(9). https://doi.org/10.1210/endocr/bqae088; PMid:39018449

16. Park SH et al. (2023). Ethanol and its Nonoxidative Metabolites Promote Acute Liver Injury by Inducing ER Stress, Adipocyte Death, and Lipolysis. Cell Mol Gastroenterol Hepatol. 15(2): 281-306. https://doi.org/10.1016/j.jcmgh.2022.10.002; PMid:36243320 PMCid:PMC9791137

17. Patock-Peckham JA et al. (2022). Effects of stress, alcohol prime dose, and sex on ad libitum drinking. Psychol Addict Behav. 36(7): 871-884. https://doi.org/10.1037/adb0000801; PMid:34898232 PMCid:PMC9189246

18. Ralevski E, Southwick S, Petrakis I. (2020). Trauma- and Stress-Induced Craving for Alcohol in Individuals Without PTSD. Alcohol Alcohol. 55(1): 37-43. https://doi.org/10.1093/alcalc/agz092; PMid:31812999 PMCid:PMC11502949

19. Sarveswaran G et al. (2021). Perceived Stress and Its Determinants among Postmenopausal Women in Urban Puducherry. J Midlife Health. 12(1): 33-38. https://doi.org/10.4103/jmh.JMH_127_20; PMid:34188424 PMCid:PMC8189331

20. Trangenstein PJ et al. (2021). Alcohol Policy Scores and Alcohol-Attributable Homicide Rates in 150 Countries. Am J Prev Med, 61(3): 311-319. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2021.03.020; PMid:34229927 PMCid:PMC8769715

21. Wang Z et al. (2021). Mapping global prevalence of depression among postpartum women. Transl Psychiatry. 11(1): 543. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01692-1; PMid:34930896 PMCid:PMC8688482