Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 24-30. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).2430
Таран О. А., Демянюк С. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Таран ОА, Демянюк СВ. (2025). Оптимізація тактики ведення жінок із синдромом втрати плода та тромбофіліями високого ризику в анамнезі на преконцепційному етапі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(101): 24-30. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).2430.
Стаття надійшла до редакції 01.12.2024 р.; прийнята до друку 15.03.2025 р.

Одна з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного акушерства – зниження репродуктивних втрат, що лежать в основі невиношування вагітності, частота якого становить до 55%
Мета – оцінити ефективність оптимізованої програми преконцепційної підготовки із застосуванням фолатів, комплексу вітамінів, вітаміну D, L-аргініну аспартату в жінок із синдромом втрати плода та тромбофіліями високого ризику в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване клінічне дослідження за участю 49 породілей віком від 25 до 42 років із синдромом втрати плода і тромбофіліями високого ризику в анамнезі, поділених на дві групи. У контрольній групі (n=26) прегравідарний період супроводжувався стандартним веденням, тоді як в основній групі жінки (n=23), окрім еноксапарину та ацетилсаліцилової кислоти, отримували додаткову терапію, що включала препарати фолатів, комплекс вітамінів і мінералів з біологічно активною формою фолату 4-ї генерації в якості глюкозамінної солі, вітамін D та L-аргініну аспартату. З моменту діагностування бажаної вагітності вивчено структуру і частоту ускладнень перебігу вагітності та пологів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Встановлено, що призначення фолатів, комплексу вітамінів і мінералів із біологічно активною формою фолату 4-ї генерації в якості глюкозамінної солі, вітаміну D і L-аргініну аспартату на етапі комплексної преконцепційної підготовки жінок із синдромом втрати плода та тромбофіліями високого ризику в анамнезі асоціюється зі зменшенням частоти загрозливого аборту, дефіциту вітаміну D, анемії вагітних у І триместрі, загрози переривання вагітності, гіпертензивних розладів de novo, дисфункції плаценти із затримкою росту плода у ІІ і ІІІ триместрах вагітності.
Висновки. Запропонована тактика прегравідарної підготовки і терапії в жінок із синдромом втрати плода та тромбофіліями високого ризику в анамнезі показала тенденцію до збільшення кількості випадків збереження бажаної вагітності з 76,9% до 91,3%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прегравідарна підготовка, синдром втрати плода, невиношування, ранні викидні, тромбофілія, чинники ризику, вагітність, плацента, прееклампсія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alecsandru D, Klimczak AM, Garcia Velasco JA, Pirtea P, Franasiak JM. (2021). Immunologic causes and thrombophilia in recurrent pregnancy loss. Fertil Steril. 115(3): 561-566. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.01.017; PMid:33610320

2. Areia AL, Fonseca E, Areia M, Moura P. (2016). Low-molecular-weight heparin plus aspirin versus aspirin alone in pregnant women with hereditary thrombophilia to improve live birth rate: meta-analysis of randomized controlled trials. Arch Gynecol Obstet. 293(1): 81-86. https://doi.org/10.1007/s00404-015-3782-2; PMid:26059084

3. Benedetto C, Borella F, Divakar H, O'Riordan SL, Mazzoli M, Hanson M, et al. (2024). FIGO Preconception Checklist: Preconception care for mother and baby. Int J Gynaecol Obstet. 165(1):1-8. https://doi.org/10.1002/ijgo.15446; PMid:38426290

4. Bick RL. (2000). Recurrent miscarriage syndrome and infertility caused by blood coagulation protein or platelet defects. Hematol Oncol Clin North Am. 14(5): 1117-1131. https://doi.org/10.1016/S0889-8588(05)70174-X; PMid:11005037

5. Bramham K, Hunt BJ, Germain S, Calatayud I, Khamashta M, Bewley S, et al. (2010). Pregnancy outcome in different clinical phenotypes of antiphospholipid syndrome. Lupus. 19(1): 58-64. https://doi.org/10.1177/0961203309347794; PMid:19897518

6. Даниленко ОГ. (2015). Обґрунтування преконцепційної підготовки при синдромі втрати плода. Перинатологія та педіатрія. 4(64): 33-39. https://doi.org/10.15574/PP.2015.64.33.

7. ESHRE Guideline Group on RPL; Bender Atik R, Christiansen OB, Elson J, Kolte AM, Lewis S, et al. (2023). ESHRE guideline: recurrent pregnancy loss: an update in 2022. Hum Reprod Open. 2023(1): hoad002. https://doi.org/10.1093/hropen/hoad002; PMid:36873081 PMCid:PMC9982362

8. Finan RR, Tamim H, Ameen G, Sharida HE, Rashid M, Almawi WY. (2002). Prevalence of factor V G1691A (factor V-Leiden) and prothrombin G20210A gene mutations in a recurrent miscarriage population. Am J Hematol. 71(4): 300-305. https://doi.org/10.1002/ajh.10223; PMid:12447960

9. Floridon C, Nielsen O, Hølund B, Sweep F, Sunde L, Thomsen SG, Teisner B. (2000). Does plasminogen activator inhibitor-1 (PAI-1) control trophoblast invasion? A study of fetal and maternal tissue in intrauterine, tubal and molar pregnancies. Placenta. 21(8): 754-762. https://doi.org/10.1053/plac.2000.0573; PMid:11095924

10. Gaskins AJ, Rich-Edwards JW, Hauser R, Williams PL, Gillman MW, Ginsburg ES et al. (2014). Maternal prepregnancy folate intake and risk of spontaneous abortion and stillbirth. Obstet Gynecol. 124(1): 23-31. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000343; PMid:24901281 PMCid:PMC4086728

11. Goto E. (2021). Effects of prenatal oral L-arginine on birth outcomes: a meta-analysis. Sci Rep. 11(1): 22748. https://doi.org/10.1038/s41598-021-02182-6; PMid:34815460 PMCid:PMC8610968

12. Kaandorp SP, Goddijn M, van der Post JA, Hutten BA, Verhoeve HR, Hamulyák K et al. (2010). Aspirin plus heparin or aspirin alone in women with recurrent miscarriage. N Engl J Med. 362(17): 1586-1596. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1000641; PMid:20335572

13. Maghsudlu M, Noroozi Z, Zokaei E, Motevaseli E. (2024). Systematic review and meta-analysis of association between plasminogen activator inhibitor-1 4G/5G polymorphism and recurrent pregnancy loss: an update. Thromb J. 22(1): 44. https://doi.org/10.1186/s12959-024-00612-9; PMid:38807142 PMCid:PMC11134946

14. Mtiraoui N, Borgi L, Hizem S, Nsiri B, Finan RR, Gris JC et al. (2005). Prevalence of antiphospholipid antibodies, factor V G1691A (Leiden) and prothrombin G20210A mutations in early and late recurrent pregnancy loss. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 119(2): 164-170. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2004.07.003; PMid:15808373

15. Padda J, Khalid K, Mohan A, Pokhriyal S, Batra N, Hitawala G et al. (2021). Factor V Leiden G1691A and Prothrombin Gene G20210A Mutations on Pregnancy Outcome. Cureus. 13(8): e17185. https://doi.org/10.7759/cureus.17185

16. Pasquier E, de Saint Martin L, Bohec C, Chauleur C, Bretelle F, Marhic G et al. (2015). Enoxaparin for prevention of unexplained recurrent miscarriage: a multicenter randomized double-blind placebo-controlled trial. Blood. 125(14): 2200-2205. https://doi.org/10.1182/blood-2014-11-610857; PMid:25636341 PMCid:PMC4432556

17. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2012). Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: a committee opinion, Fertil Steril. 98(5): 1103-1111. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2012.06.048; PMid:22835448

18. Preston FE, Rosendaal FR, Walker ID, Briët E, Berntorp E, Conard J et al. (1996). Increased fetal loss in women with heritable thrombophilia. Lancet. 348(9032): 913-916. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)04125-6; PMid:8843809

19. Rey E, Kahn SR, David M, Shrier I. (2003). Thrombophilic disorders and fetal loss: a meta-analysis. Lancet. 361(9361): 901-908. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)12771-7; PMid:12648968

20. Skeith L, Carrier M, Kaaja R, Martinelli I, Petroff D, Schleußner E et al. (2016). A meta-analysis of low-molecular-weight heparin to prevent pregnancy loss in women with inherited thrombophilia. Blood. 127(13): 1650-1655. https://doi.org/10.1182/blood-2015-12-626739; PMid:26837697

21. Tamblyn JA, Pilarski NSP, Markland AD, Marson EJ, Devall A, Hewison M et al. (2022). Vitamin D and miscarriage: a systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 118(1): 111-122. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2022.04.017; PMid:35637024

22. World Health Organization. (2013). Preconception care. Report of a regional expert group consultation 6-8 August 2013, New Delhi, India.

23. Wu O, Robertson L, Twaddle S, Lowe GD, Clark P, Greaves M et al. (2006). Screening for thrombophilia in high-risk situations: systematic review and cost-effectiveness analysis. The Thrombosis: Risk and Economic Assessment of Thrombophilia Screening (TREATS) study. Health Technol Assess. 10(11): 1-110. https://doi.org/10.3310/hta10110; PMid:16595080

24. Youssef A, Vermeulen N, Lashley EELO, Goddijn M, van der Hoorn MLP. (2019). Comparison and appraisal of (inter)national recurrent pregnancy loss guidelines. Reprod Biomed Online. 39(3): 497-503. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2019.04.008; PMid:31182358

25. Жук СІ, Ус ІВ, Атаманчук ІМ. (2012). Тромбофілії та невиношування: сучасне бачення проблеми. Здоров’я України. 4(8): 28.