Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 4(85): 93-98. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).9398
Фелештинський Я. П.^1,2,3, Пироговський В. Ю.^1,2, Сорокін Б. В.^1,2, Дядик О. О.^1,2, Луценко Д. В.^1,2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²КНП Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», Україна
³КНП «Київська міська клінічна лікарня № 5», Україна

Для цитування: Фелештинський ЯП, Пироговський ВЮ, Сорокін БВ, Дядик ОО, Луценко ДВ. (2024). Оптимізація трансанальної ендоскопічної мікрохірургічної резекції доброякісних пухлин прямої кишки. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(85): 93-98. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).9398.
Стаття надійшла до редакції 21.09.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Одним з ефективних методів хірургічного лікування доброякісних пухлин прямої кишки є трансанальна ендоскопічна мікрохірургія (ТЕМ). Проте, незважаючи на достатньо високу ефективність ТЕМ при доброякісних пухлинах прямої кишки, рецидиви діагностуються в 3-26% пацієнтів.
Мета – підвищити ефективність хірургічного лікування доброякісних пухлин прямої кишки шляхом оптимізації TEM.
Матеріали та методи. За період 2007-2024 рр. прооперовано 153 пацієнти з доброякісними пухлинами прямої кишки із застосуванням техніки TEM, серед них 80 чоловіків і 73 жінки віком 37-76 років (середній вік – 56±20 років). Залежно від методики оперативного втручання пацієнтів поділено на дві групи. Перша група – 75 пацієнтів, яким виконували класичну резекцію пухлини методом TEM. Друга група – 78 пацієнтів, яких оперували з використанням удосконаленої техніки TEM, що передбачала доопераційне маркування слизової оболонки навколо пухлини в межах здорових тканин із застосуванням ендоскопічних уточнювальних методик. Контроль ефективності проведено шляхом морфологічного дослідження видалених пухлин і вивчення частоти рецидивів.
Результати. У першій групі одноблокову резекцію пухлини виконано 62 (82,6%) пацієнтам, а 13 (17,4%) хворим – шляхом фрагментації пухлини. Після одноблокових резекцій R0 досягнуто в 56 (90,3%) хворих, R1 – в 6 (9,7%) осіб. Локальний рецидив виник в 11 (14,0%) пацієнтів. У другій групі одноблокову резекцію пухлини виконано 70 (89,7%) пацієнтам, а 8 (10,3%) хворим – шляхом фрагментації пухлини. Після одноблокових резекцій R0 досягнуто у 69 (98,5%) хворих, R1 – в 1 (1,5%) пацієнта. Локальний рецидив виявлено в 3 (3,8%) пацієнтів. У всіх випадках локального рецидиву виконано повторну TEM-резекцію або ендоскопічну резекцію.
Висновки. Оптимізація ТЕМ-резекції доброякісних пухлин прямої кишки з доопераційним визначенням меж резекції підвищує ефективність лікування на 73,7% порівняно з класичною методикою і достовірно зменшує частоту виникнення рецидивів із 14,6% до 3,8%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: трансанальна ендоскопічна мікрохірургія, ТЕМ, доброякісні пухлини, пряма кишка, маркування, межі резекції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ali S, Khetpal N, Idrisov E, Rahman AU, Khalid S, Du Y et al. (2021). Endoscopic Mucosal Resection for Colonic Mucosal Neoplasia and Evaluation of Long-Term Recurrence: A Single-Center Experience of 500 Cases. Southern medical journal. 114(4): 199-206. https://doi.org/10.14423/SMJ.0000000000001234; PMid:33787931

2. Bains L, Lal P, Vindal A, Singh M. (2019). Giant villous adenoma of rectum- what is the malignant potential and what is the optimal treatment? A case and review of literature. World journal of surgical oncology. 17(1): 109. https://doi.org/10.1186/s12957-019-1650-4; PMid:31238922 PMCid:PMC6593568

3. Barreda Costa C, Vila Gutierrez S, Salazar Cabrera F, Barriga Calle E, Velarde Criado H, Barriga Briceño J. (2010). Advanced adenoma in 3700 colonoscopies. Revista de gastroenterologia del Peru: organo oficial de la Sociedad de Gastroenterologia del Peru. 30(2): 113-120.

4. Berger Y, Gingold-Belfer R, Khatib M, Yassin M, Khoury W et al. (2021). Transanal endoscopic microsurgery under spinal anaesthesia. Journal of minimal access surgery. 17(4): 490-494. https://doi.org/10.4103/jmas.JMAS_144_20; PMid:34558425 PMCid:PMC8486065

5. Bloomfield I, Van Dalen R, Lolohea S, Wu L. (2018). Transanal endoscopic microsurgery: a New Zealand experience. ANZ journal of surgery. 88(6): 592-596. https://doi.org/10.1111/ans.14142; PMid:29205758

6. Click B, Pinsky PF, Hickey T, Doroudi M, Schoen RE. (2018). Association of Colonoscopy Adenoma Findings With Long-term Colorectal Cancer Incidence. JAMA. 319(19): 2021-2031. https://doi.org/10.1001/jama.2018.5809; PMid:29800214 PMCid:PMC6583246

7. Doyle JB, Krigel A, Lebwohl B. (2022). Prevalence of Adenomas on Surveillance Colonoscopies for Patients with a History of Colonic Polyps of Unknown Histology. Digestive diseases and sciences. 67(7): 3239-3243. https://doi.org/10.1007/s10620-021-07108-w; PMid:34156591

8. Feleshtynskyi YP, Pyrogovsky V, Lutsenko D. (2024). Method of transanal endoscopic microsurgical excision of benign rectal tumors. Ukrainian National Office of Intellectual Property and Innovation. Certificate of copyright registration No. 132473.

9. Gong Y, Zheng Y, Wu R, Liu M, Li H, Zeng Q. (2023). Detection rates of adenomas, advanced adenomas, and colorectal cancers among the opportunistic colonoscopy screening population: a single-center, retrospective study. Chinese medical journal. 136(2): 159-166. https://doi.org/10.1097/CM9.0000000000002435

10. Hakiman H, Pendola M, Fleshman JW. (2015). Replacing Transanal Excision with Transanal Endoscopic Microsurgery and/or Transanal Minimally Invasive Surgery for Early Rectal Cancer. Clinics in colon and rectal surgery. 28(1): 38-42. https://doi.org/10.1055/s-0035-1545068; PMid:25733972 PMCid:PMC4336902

11. Heidary B, Phang TP, Raval MJ, Brown CJ. (2014). Transanal endoscopic microsurgery: a review. Canadian journal of surgery. Journal canadien de chirurgie. 57(2): 127-138. https://doi.org/10.1503/cjs.022412; PMid:24666451 PMCid:PMC3968206

12. Kouladouros K, Baral J. (2022). Transanal endoscopic microsurgical submucosal dissection (TEM-ESD) for rectal adenomas: a retrospective cohort study of 145 consecutive cases. Langenbeck's archives of surgery. 407(6): 2423-2430. https://doi.org/10.1007/s00423-022-02562-0; PMid:35652960

13. Kumar V, Abbas AK, Aster JC. (2015). Robbins and Cotran pathologic basis of disease. Edited by Vinay Kumar, Abul K. Abbas, Jon C. Aster. Ninth edition: 1379.

14. Laurent-Puig P, Agostini J, Maley K. (2010). Colorectal oncogenesis. Bulletin du cancer. 97(11): 1311-1321. https://doi.org/10.1684/bdc.2010.1216; PMid:21115420

15. Middleton PF, Sutherland LM, Maddern GJ. (2005). Transanal endoscopic microsurgery: a systematic review. Diseases of the colon and rectum. 48(2): 270-284. https://doi.org/10.1007/s10350-004-0804-8; PMid:15711865

16. Mohamed B, Aung M, Mohammed A, Mohamed M, Edilbe M. (2022). Initial Experience With Trans-anal Minimally Invasive Surgery (TAMIS) for Rectal Polyps and Early Colorectal Cancers at Cumberland Infirmary, Carlisle. Cureus. 14(11): e31958. https://doi.org/10.7759/cureus.31958

17. Ortenzi M, Arezzo A, Ghiselli R, Allaix ME, Guerrieri M, Morino M. (2022). Transanal endoscopic microsurgery after the attempt of endoscopic removal of rectal polyps. Surgical endoscopy. 36(10): 7738-7746. https://doi.org/10.1007/s00464-022-09162-5; PMid:35246739 PMCid:PMC9485086

18. Pearce S, Daneshmand S. (2018). Enhanced Endoscopy in Bladder Cancer. Current urology reports. 19(10): 84. https://doi.org/10.1007/s11934-018-0833-9; PMid:30116985

19. Ray-Offor E, Abdulkareem FB, Jebbin NJ. (2022). Pit Pattern Analysis of Colorectal Polyps using Storz Professional Image Enhancement System (SPIES) Endoscopy: A Pilot Study. Journal of the West African College of Surgeons. 12(2): 17-22. https://doi.org/10.4103/jwas.jwas_96_22; PMid:36213804 PMCid:PMC9536406

20. Rocha Ramírez JL, Peña JP, Franco Gutiérrez JR, Villanueva Sáenz E. (1996). Colonic adenoma: risk factors for their malignant transformation. Revista de gastroenterologia de Mexico. 61(3): 178-183.

21. Rosai J. (2011). Rosai and Ackerman's Surgical Pathology Seven edition. Edited by J. Rosai. Elsevier Inc. 1; 2,3: 25-93.

22. Rubio CA, Nesi G, Messerini L, Zampi GC, Mandai K et al. (2006). The Vienna classification applied to colorectal adenomas. Journal of gastroenterology and hepatology. 21(11): 1697-1703. https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2006.04258.x; PMid:16984592

23. Sninsky JA, Shore BM, Lupu GV, Crockett SD. (2022). Risk Factors for Colorectal Polyps and Cancer. Gastrointestinal endoscopy clinics of North America. 32(2): 195-213. https://doi.org/10.1016/j.giec.2021.12.008; PMid:35361331

24. Wang FG, Jiang Y, Liu C, Qi H. (2023). Comparison between Endoscopic Submucosal Dissection and Transanal Endoscopic Microsurgery in Early Rectal Neuroendocrine Tumor Patients: A Meta-Analysis. Journal of Investigative Surgery. 36(1). https://doi.org/10.1080/08941939.2023.2278191; PMid:37970828

25. World Health Organization. (2019). International Classification of Diseases for Oncology. A. Fritz, C. Percy, A. Jack, K. Shanmugaratnam, L. Sobin, D. M. Parkin, & S. Whelan, Eds.; Third. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/96612/9789241548496_eng.pdf.

26. Zhang Y, Yu P, Wang P, Jiao M, Liu Y, Xu K et al. (2022). Analysis of the therapeutic effect of transanal endoscopic microsurgery on large rectal adenoma. Journal of minimal access surgery. 18(4): 571-577. https://doi.org/10.4103/jmas.jmas_273_21; PMid:36204937 PMCid:PMC9632710