Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 120-130. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).120130
Куріліна Т. В.¹, Писарєв А. О.^2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Куріліна ТВ, Писарєв АО. (2024). Інформована медична травма і токсичний стрес в інтенсивній неонатології. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 120-130. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).120130.
Стаття надійшла до редакції 07.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Період новонародженості та перші роки життя є критичним сенситивним періодом розвитку дитини, а травматичні події відіграють визначальну роль у порушенні траєкторії фізичного, емоційного та поведінкового розвитку.
Мета – висвітлити сучасні погляди на нейробіологію стресу та особливості медичної травми в інтенсивній неонатології з точки зору можливих епігенетичних впливів на траєкторію розвитку дитини.
Розглянуто визначення травма-інформованої медичної допомоги, неонатального алостазу, алостатичного навантаження і токсичного стресу. Критичними компонентами неонатальної моделі медичної травми є сепарація з батьками, не лікований або не діагностований біль, надмірне алостатичне навантаження. В умовах інтенсивної неонатології організацію догляду, орієнтованого на сім’ю, з точки зору інформованої медичної травми, слід розглядати як філософію, бенефіціарами якої є вся родина, а не лише дитина. Описано наслідки модифікуючого кумулятивного впливу інтенсивного лікування на розвиток нервової системи з обговоренням механізмів унікальної пластичності мозку під час критичних періодів у новонароджених і немовлят. Наведено три основні структури мозку (PFC, гіпокамп і амігдаля) та їхній внесок у формування реакції на стрес. Висвітлено структурно-функціональні наслідки токсичного стресу та рівні дезорганізації архітектури мозку, що розвивається. Шляхом подолання медичної травми в неонатології є біоповедінкова синхронність між батьками і новонародженим, яка підтримує постійну регуляцію алостазу, запобігає переростанню алостатичного навантаження в токсичний стрес із порушенням архітектури пластичного мозку. Захворювання новонародженого також є важливим фактором ризику перинатального посттравматичного стресового розладу в батьків після перебування немовляти у відділенні інтенсивної терапії, що потребує його своєчасного виявлення та корекції.
Організація неонатальної допомоги з точки зору центрованого на родину догляду та інформованої медичної травми – превентивний шлях епігенетичних впливів на траєкторію розвитку дитини. Партнерство між сім’ями та персоналом неонатальних відділень має високий потенціал для отримання інформації про характер медичної травми та її джерела в новонароджених дітей, а також для системної трансформації інтенсивної неонатології.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджений, інформована медична травма, алостаз, токсичний стрес, пластичність мозку, орієнтована на родину допомога.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aftyka A, Rybojad B, Rozalska-Walaszek I, Rzoñca P, Humeniuk E. (2014). Post-traumatic stress disorder in parents of children hospitalized in the neonatal intensive care unit (NICU): Medical and demographic risk factors. Psychiatr. Danub. 26: 347-352.

2. Agorastos A, Pervanidou P, Chrousos GP, Baker DG. (2019). Developmental Trajectories of Early Life Stress and Trauma: A Narrative Review on Neurobiological Aspects Beyond Stress System Dysregulation. Frontiers in psychiatry. 10: 118. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2019.00118; PMid:30914979 PMCid:PMC6421311

3. American Psychiatric Association (ed). (2022). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR). Washington, DC, USA: American Psychiatric Publishing. ISBN 978-0-89042-575-6. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787

4. American Psychological Association. (2022). Trauma. URL: https://www.apa.org/topics/trauma/index.

5. Ashworth H, Lewis-O'Connor A, Grossman S et al. (2023). Trauma-informed care (TIC) best practices for improving patient care in the emergency department. Int J Emerg Med. 16: 38. https://doi.org/10.1186/s12245-023-00509-w; PMid:37208640 PMCid:PMC10197231

6. Baker CN, Brown SM, Wilcox PD, Overstreet S, Arora P. (2016). Development and Psychometric Evaluation of the Attitudes Related to Trauma-Informed Care (ARTIC) Scale. Sch. Ment. Health. 8: 61-76. https://doi.org/10.1007/s12310-015-9161-0

7. Bell MA. (2020). Mother-child behavioral and physiological synchrony. Advances in child development and behavior. 58: 163-188. https://doi.org/10.1016/bs.acdb.2020.01.006; PMid:32169195

8. Cameron N. (2022). Chapter 1. The pattern of human growth. In: Human Growth and Development (3rd ed.). Academic Press.1-22. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822652-0.00004-3; PMCid:PMC8958411

9. Cheong JLY, Burnett AC, Treyvaud K et al. (2020). Early environment and long-term outcomes of preterm infants. J. Neural Transm. 127: 1-8. https://doi.org/10.1007/s00702-019-02121-w; PMid:31863172

10. Coughlin M. (2016). Trauma-Informed Care in the NICU: Evidence-Based Practice Guidelines for Neonatal Clinicians. Springer Publishing Company. https://doi.org/10.1891/9780826131973

11. DʼAgata AL, Young EE, Cong X, Grasso DJ, McGrath JM. (2016). Infant medical trauma in the neonatal intensive care unit (IMTN): A proposed concept for science and practice. Advances in Neonatal Care. 16(4): 289-297. https://doi.org/10.1097/ANC.0000000000000309; PMid:27391564

12. D'Agata AL, Coughlin M, Sanders MR. (2018). Clinician Perceptions of the NICU Infant Experience: Is the NICU Hospitalization Traumatic? Аm J Perinatol. 35(12): 1159-1167. https://doi.org/10.1055/s-0038-1641747; PMid:29669364

13. Da Silva EB, Bertenthal BI. (2023). More than fear: Contributions of biobehavioral synchrony and infants' reactivity to cooperative care. The Behavioral and brain sciences. 46: e59. https://doi.org/10.1017/S0140525X22001819; PMid:37154370

14. De Benedictis A, Rossi-Espagnet MC, de Palma L, Sarubbo S, Marras CE. (2023). Structural networking of the developing brain: from maturation to neurosurgical implications. Frontiers in neuroanatomy. 17: 1242757. https://doi.org/10.3389/fnana.2023.1242757; PMid:38099209 PMCid:PMC10719860

15. Eachus H, Ryu S. (2024). Glucocorticoid effects on the brain: from adaptive developmental plasticity to allostatic overload. The Journal of experimental biology. 227; Suppl 1: jeb246128. https://doi.org/10.1242/jeb.246128; PMid:38449327 PMCid:PMC10949071

16. El-Metwally DE, Medina AE. (2020). The potential effects of NICU environment and multisensory stimulation in prematurity. Pediatr. Res. 88: 161-162. https://doi.org/10.1038/s41390-019-0738-4; PMid:31901220

17. Gómez-Cantarino S, García-Valdivieso I, Moncunill-Martínez E, Yáñez-Araque B, Ugarte Gurrutxaga MI. (2020). Developing a Family-Centered Care Model in the Neonatal Intensive Care Unit (NICU): A New Vision to Manage Healthcare. International journal of environmental research and public health. 17(19): 7197. https://doi.org/10.3390/ijerph17197197; PMid:33019680 PMCid:PMC7579288

18. Greenough WT, Black JE, Wallace CS. (1987). Experience and brain development. Developmental Psychobiology. 22: 727-252. PMID: 3038480.

19. Hanson R, Lang J, Goldman-Fraser J, Agosti J, Donisch,K, Gewritz A. (2018). Trauma-Informed Care: Definitions and Statewide Initiatives. In J.B. Klika, J. Conte (Eds.). The Apsac Handbook on Child Maltreatment. Los Angeles: Sage Publications, Incorporated: 272-291.

20. Ismail FY, Fatemi A, Johnston MV. (2017). Cerebral plasticity: Windows of opportunity in the developing brain. European journal of paediatric neurology. EJPN. 21(1): 23-48. https://doi.org/10.1016/j.ejpn.2016.07.007; PMid:27567276

21. Keller AS, Moore TM, Luo A, Visoki E, Gataviņš MM, Shetty A et al. (2024). A general exposome factor explains individual differences in functional brain network topography and cognition in youth. Developmental cognitive neuroscience. 66: 101370. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2024.101370; PMid:38583301 PMCid:PMC11004064

22. Key Concepts: Toxic Stress. Center on the Developing Child at Harvard University. https://developingchild.harvard.edu/key-concept/toxic-stress.

23. Kimberg L, Wheeler M. (2019). Chapter 36: Trauma and Trauma-Informed Care. In: Medical Management of Vulnerable and Underserved Patients: Principles, Practice, and Populations, 2nd ed. Springer: 25-56. https://doi.org/10.1007/978-3-030-04342-1_2

24. Kolb B, Harker A, Gibb R. (2017). Principles of plasticity in the developing brain. Dev Med Child Neurol. 59: 1218-1223. https://doi.org/10.1111/dmcn.13546; PMid:28901550

25. Kutahyalioglu N, Mallinson R, Scafide K, D'Agata A. (2023). "It Takes a Village" to Implement Family-Centered Care in the Neonatal Intensive Care Unit. Advances in Neonatal Care. 23(5): 457-466. https://doi.org/10.1097/ANC.0000000000001091; PMid:37499692

26. Laccetta G, Di Chiara M, De Nardo MC, Terrin G. (2023). Symptoms of post-traumatic stress disorder in parents of preterm newborns: A systematic review of interventions and prevention strategies. Frontiers in psychiatry. 14: 998995. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.998995; PMid:36970259 PMCid:PMC10032332

27. Larocque С, Peterson WE, Squires JE, Mason-Ward M, Mayhew K, Harrison D. (2021). Family-centred care in the Neonatal Intensive Care Unit: A concept analysis and literature review. J. of Neonatal Nurs. 27(6): 402-411. https://doi.org/10.1016/j.jnn.2021.06.014

28. Leclère C, Viaux S, Avril M, Achard C, Chetouani M, Missonnier S, Cohen D. (2014). Why synchrony matters during mother-child interactions: a systematic review. PloS one. 9(12): e113571. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0113571; PMid:25469637 PMCid:PMC4254467

29. Long DA, Waak M, Doherty NN, Dow BL. (2022). Brain-Directed Care: Why Neuroscience Principles Direct PICU Management beyond the ABCs. Children (Basel, Switzerland). 9(12): 1938. https://doi.org/10.3390/children9121938; PMid:36553381 PMCid:PMC9776953

30. Malave L, van Dijk MT, Anacker C. (2022). Early life adversity shapes neural circuit function during sensitive postnatal developmental periods. Transl Psychiatry. 12: 306. https://doi.org/10.1038/s41398-022-02092-9; PMid:35915071 PMCid:PMC9343623

31. Malin KJ, Gondwe KW, Fial AV, Moore R, Conley Y, White-Traut R, Griffith T. (2023). Scoping Review of Early Toxic Stress and Epigenetic Alterations in the Neonatal Intensive Care Unit. Nurs Res. 72(3): 218-228. https://doi.org/10.1097/NNR.0000000000000652; PMid:37084322 PMCid:PMC10278559

32. Malin KJ, Johnson TS, Brown RL, Leuthner J, Malnory M, White-Traut R et al. (2022). Uncertainty and perinatal post-traumatic stress disorder in the neonatal intensive care unit. Research in nursing & health. 45(6): 717-732. https://doi.org/10.1002/nur.22261; PMid:36059097 PMCid:PMC9832992

33. McEwen BS, Gianaros PJ. (2011). Stress- and allostasis-induced brain plasticity. Annual review of medicine. 62: 431-445. https://doi.org/10.1146/annurev-med-052209-100430; PMid:20707675 PMCid:PMC4251716

34. Meaney MJ. (2016). Mother nurture and the social definition of neurodevelopment. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 113(22): 6094-6096. https://doi.org/10.1073/pnas.1605859113; PMid:27217578 PMCid:PMC4896686

35. Mendez A, Bosk EA, Keller A, Williams-Butler A, Hardan T et al. (2023). Expanding the Trauma-Informed Care Measurement Toolkit: An Evaluation of the Attitudes Related to Trauma-Informed Care (ARTIC-45) Scale with SUD Workers in PIMH. Behavioral sciences (Basel, Switzerland). 13(6): 471. https://doi.org/10.3390/bs13060471; PMid:37366724 PMCid:PMC10295596

36. Pediatric Medical Traumatic Stress. A Comprehensive Guide. (2014). https://www.nctsn.org/sites/default/files/resources/pediatric_toolkit_for_health_care_providers.pdf.

37. Provenzi L, Guida E, Montirosso R. (2018). Preterm behavioral epigenetics: A systematic review. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 84: 262-271. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2017.08.020; PMid:28867654

38. Rodrigues SM, Bounds DT, Terry J, Pinto MD, Shin, S, Burton CW. (2024). Application of Trauma-Informed Care Principles to Care Needs Identified by Mothers of NICU-Hospitalized Children. Issues in mental health nursing. 45(2): 142-151. https://doi.org/10.1080/01612840.2023.2250000; PMid:37699105

39. Selvanathan T, Ufkes S, Guo T, Chau V, Branson HM, Ibrahim GM et al. (2024). Pain Exposure and Brain Connectivity in Preterm Infants. JAMA network open. 7(3): e242551. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.2551; PMid:38488791 PMCid:PMC10943417

40. Shonkoff JP, Garner AS, Committee on Psychosocial Aspects of Child and Family Health, Committee on Early Childhood, Adoption, and Dependent Care, Section on Developmental and Behavioral Pediatrics (2012). The lifelong effects of early childhood adversity and toxic stress. Pediatrics. 129(1): e232-e246. https://doi.org/10.1542/peds.2011-2663; PMid:22201156

41. Strüber N, Roth G. (2023). Developmental Neurobiology. In: Roth G, Heinz A, Walter H. (eds). Psychoneuroscience. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-662-65774-4_5

42. SAMHSA's Concept of Trauma and Guidance for a Trauma-Informed Approach. (2021). Substance Abuse and Mental Health Services Administration. HHS Publication No. (SMA) 14-4884. URL: https://www.samhsa.gov/childrens-awareness-day/past-events/2018/child-traumatic-stress-resources.

43. Tomoda A, Nishitani S, Takiguchi S, Fujisawa TX, Sugiyama T, Teicher MH. (2024). The neurobiological effects of childhood maltreatment on brain structure, function, and attachment. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. https://doi.org/10.1007/s00406-024-01779-y; PMid:38466395

44. Valizadeh A, Mojtaba MAs. (2023). Synaptic plasticity during brain development: Implications for therapeutic reorganization of neural circuits. In book: Encyclopedia of Child and Adolescent Health. First Edition. Publisher: Academic Press: 14-24. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818872-9.00128-X

45. Vittner D, D'Agata A, Choi B, McGrath J. (2023). Release of Oxytocin and Cortisol Is Associated with Neurobehavioral Patterns in Premature Infants. JOGNN. 52(3): 248-256. https://doi.org/10.1016/j.jogn.2023.03.001; PMid:36965512

46. Vittner D, Young H, D'Agata A. (2022). Stress and burnout influence NICU healthcare professionals' decision-making on family-centered care delivery: An international survey. J Neonatal Nurs Forthcoming. 28: 430-436. https://doi.org/10.1016/j.jnn.2021.12.001

47. Wathen CN, Schmitt B, MacGregor JC. (2023). Measuring trauma – (and violence-) informed care: A scoping review. Trauma Violence Abus. 24(1): 261-277. https://doi.org/10.1177/15248380211029399; PMid:34235986 PMCid:PMC9660280