Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 42-50. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).4250
Романенко Т. Г., Єсип Н. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Романенко ТГ, Єсип НВ. (2024). Зміни психологічного стану вагітних з алогенним плодом на тлі спілкування з перинатальним психологом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 42-50. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).4250.
Стаття надійшла до редакції 24.07.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р

Мета – визначити зміни психологічного стану вагітних з алогенним плодом на тлі проведення лікувально-профілактичних заходів перинатальним психологом.
Матеріали та методи. Оцінено психологічний стан 80 пацієнток, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням донорських ооцитів із формуванням алогенного плода і яких було поділено на дві групи: І (основна) – 40 жінок, що отримували прегравідарну підготовку та ведення вагітності за розробленим удосконаленим алгоритмом, ІІ (порівняння) – 40 жінок, яких вели за загальноприйнятим алгоритмом. В удосконаленому алгоритмі передбачено систематичні щотижневі зустрічі з перинатальним психологом, що володіє методиками когнітивно-поведінкової та тілесноорієнтованої терапії. Для оцінювання психологічного стану пацієнткам запропоновано роботу з опитувальниками: тест Спілбергера-Ханіна, опитувальник із визначення оперативної оцінки самопочуття, активності й настрою, Единбурзька шкала післяпологової депресії (ЕШПД).
Результати. В основній групі виявлено достовірне зниження частки жінок із високим рівнем реактивної тривожності. Кількість пацієнток із високим рівнем реактивної та особистісної тривожності у ІІІ триместрі, оцінкою за ЕШПД більше 9 балів у терміні 28 тижнів вагітності та в післяпологовому періоді були достовірно нижчими в І групі порівняно з ІІ групою. Показники самопочуття, активності були достовірно вищими порівняно з жінками ІІ групи у ІІ та ІІІ триместрах, показник настрою – в ІІІ триместрі вагітності.
Висновки. Проведення психокорекційних заходів сприяє поліпшенню показників психологічного стану пацієнток як у динаміці, так і порівняно з жінками, яким відповідні втручання не проводилися. Необхідними є подальші дослідження та впровадження ефективних методик у практику ведення пацієнток з алогенним плодом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, алогенний плід, сурогатне (замінне) материнство, психологічний стан, реактивна (ситуативна) тривожність, особистісна тривожність, післяпологова депресія.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2023). Clinical Practice Guideline No. 5. Treatment and Management of Mental Health Conditions During Pregnancy and Postpartum. Obstet Gynecol. 141(6): 1262-1288. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005202; PMid:37486661

2. ACOG. (2018). Committee Opinion No. 757. Screening for Perinatal Depression. Obstet Gynecol. 132(5): e208-e212. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002927; PMid:30629567

3. Анчева ІА. (2017). Психопрофілактика стресу під час вагітності та пологів. Health of woman. 5(121): 32-34. https://doi.org/10.15574/HW.2017.121.32.

4. Beck AT, Haigh EAP. (2014). Advances in Cognitive Theory and Therapy: The Generic Cognitive Model. Annu. Rev. Clin. 10: 1-24. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032813-153734; PMid:24387236

5. Bjelica A, Cetkovic N, Trninic-Pjevic A, Mladenovic-Segedi L. (2018). The phenomenon of pregnancy – a psychological view. Ginekol Pol. 89(2): 102-106. https://doi.org/10.5603/GP.a2018.0017; PMid:29512815

6. Branquinho M, de la Fe R-M, Maia BR, Marques M, Matos M, Osma J et al. (2021). Effectiveness of psychological interventions in the treatment of perinatal depression: A systematic review of systematic reviews and meta-analyses. J Affect Disord. 1(291): 294-306. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.05.010; PMid:34062397

7. Bush NR, Savitz J, Coccia M, Jones-Mason K, Adler N, Boyce WT et al. (2021). Maternal Stress During Pregnancy Predicts Infant Infectious and Noninfectious Illness. J Pediatr. 228: 117-125. e2. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2020.08.041; PMid:32827529 PMCid:PMC7752845

8. Cox JL, Holden JM, Sagovsky R. (1987). Detection of postnatal depression. Development of the 10-item Edinburgh Postnatal Depression Scale. Br J Psychiatry. 150: 782-786. https://doi.org/10.1192/bjp.150.6.782; PMid:3651732

9. Cox JL. (2019). Thirty years with the Edinburgh Postnatal Depression Scale: voices from the past and recommendations for the future. The British Journal of Psychiatry. 214 (3): 127-129. https://doi.org/10.1192/bjp.2018.245; PMid:30774059

10. Domínguez-Solís E, Lima-Serrano M, Lima-Rodríguez JS. (2021). Non-pharmacological interventions to reduce anxiety in pregnancy, labour and postpartum: A systematic review. Midwifery. 102: 103126. https://doi.org/10.1016/j.midw.2021.103126; PMid:34464836

11. Fink NS, Urech C, Cavelti M, Alder J. (2012). Relaxation during pregnancy: what are the benefits for mother, fetus, and the newborn? A systematic review of the literature. J Perinat Neonatal Nurs. 26(4): 296-306. https://doi.org/10.1097/JPN.0b013e31823f565b; PMid:23111717

12. Garcia-Gonzalez J, Ventura-Miranda MI, Requena-Mullor M, Parron-Carreño T, Alarcon-Rodriguez R. (2018). State-trait anxiety levels during pregnancy and foetal parameters following intervention with music therapy. J Affect Disord. 232: 17-22. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.02.008; PMid:29471206

13. Green SM, Donegan E, McCabe RE, Streiner DL, Agako A, Frey BN. (2020). Cognitive behavioral therapy for perinatal anxiety: A randomized controlled trial. Aust N Z J Psychiatry. 54(4): 423-432. https://doi.org/10.1177/0004867419898528; PMid:31957479

14. Grigoriadis S, Graves L, Peer M, Mamisashvili L, Tomlinson G, Vigod SN et al. (2018). Maternal Anxiety During Pregnancy and the Association With Adverse Perinatal Outcomes: Systematic Review and Meta-Analysis. J Clin Psychiatry. 79(5): 17r12011. Published 2018 Sep 4. https://doi.org/10.4088/JCP.17r12011; PMid:30192449

15. Haddad PF, Morris NF, Spielberger CD. (1985). Anxiety in pregnancy and its relation to use of oxytocin and analgesia in labour. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 6: 77-81. https://doi.org/10.3109/01443618509079147

16. Jesse DE, Gaynes BN, Feldhousen EB, Newton ER, Bunch S, Hollon SD. (2015). Performance of a Culturally Tailored Cognitive-Behavioral Intervention Integrated in a Public Health Setting to Reduce Risk of Antepartum Depression: A Randomized Controlled Trial. J Midwifery Womens Health. 60(5): 578-592. https://doi.org/10.1111/jmwh.12308; PMid:26261095 PMCid:PMC4775081

17. Klock SC, Lindheim SR. (2020). Gestational surrogacy: medical, psychosocial, and legal considerations. Fertil Steril. 113(5): 889-891. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.03.016; PMid:32312561

18. Lebel C, MacKinnon A, Bagshawe M, Tomfohr-Madsen L, Giesbrecht G. (2020). Elevated depression and anxiety symptoms among pregnant individuals during the COVID-19 pandemic. J. Affect. Disord. 277: 5-13. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.07.126; PMid:32777604 PMCid:PMC7395614

19. Lucena L, Frange C, Pinto ACA, Andersen ML, Tufik S, Hachul H. (2020). Mindfulness interventions during pregnancy: A narrative review. J Integr Med. 18(6): 470-477. https://doi.org/10.1016/j.joim.2020.07.007; PMid:32798196

20. Mei Q, Chen X, Liu L, Xiao G. (2024). An investigation into the correlation between early-to-mid pregnancy exercise combined with cognitive behavioral therapy and anxiety levels and quality of life in patients. J Obstet Gynaecol Res. 50(3): 381-388. https://doi.org/10.1111/jog.15858; PMid:38164826

21. МОЗ України. (2022). Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Нормальна вагітність» [Інтернет]. Наказ МОЗ України від 09.08.2022 №1437. URL: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakazmoz-ukraini-vid-09082022–1437-rozatverdzhennja-standartiv-medichnoidopomogi-normalna-vagitnist].

22. National Institute of Clinical Excellence (NICE). (2020). Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance. Clinical guideline [CG192]. [Internet]. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/cg192/resources/antenatal-and-postnatal-mental-health-clinical-management-and-service-guidance-pdf-35109869806789.

23. Петрущак ОМ, Криницька ІЯ. (2018). Аналіз особистісної та ситуативної тривожності у хворих на ішемічну хворобу серця. Медсестринство. 2: 9-11. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2018.2.9155.

24. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine and the Practice Committee for the Society for Assisted Reproductive Technology. (2021). Guidance regarding gamete and embryo donation. Fertility and sterility. 115(6): 1395-1410. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.01.045; PMid:33838871

25. Qin X, Liu C, Zhu W, Chen Y, Wang Y. (2022). Preventing Postpartum Depression in the Early Postpartum Period Using an App-Based Cognitive Behavioral Therapy Program: A Pilot Randomized Controlled Study. Int J Environ Res Public Health. 19(24): 16824. Published 2022 Dec 15. https://doi.org/10.3390/ijerph192416824; PMid:36554704 PMCid:PMC9779776

26. Sánchez-Polán M, Adamo K, Silva-Jose C, Zhang D, Refoyo I, Barakat R. (2023). Physical Activity and Self-Perception of Mental and Physical Quality of Life during Pregnancy: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Clin Med. 12(17): 5549. Published 2023 Aug 25. https://doi.org/10.3390/jcm12175549; PMid:37685615 PMCid:PMC10487934

27. Spielberger CD, Vagg PR. (1984). Psychometric properties of the STAI: a reply to Ramanaiah, Franzen, and Schill. J Pers Assess. 48(1): 95-97. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4801_16; PMid:6707862

28. Standley K, Soule B, Copans SA. (1979). Dimensions of prenatal anxiety and their influence on pregnancy outcome. Am J Obstet Gynecol. 135(1): 22-26. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(79)80011-3; PMid:474657

29. Sysyka VH. (2017). Functional aspects of psycho-emotional disorders of women during gestation period stipulated by anxiety. Bulletin of Scientific Research. 1. URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/7568. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7568

30. Tanpradit K, Kaewkiattikun K. (2020). The effect of perceived stress during pregnancy on preterm birth. Int J Womens Health. 12: 287-293. https://doi.org/10.2147/IJWH.S239138; PMid:32346315 PMCid:PMC7167275

31. Teixeira J, Martin D, Prendiville O, Glover V. (2005). The effects of acute relaxation on indices of anxiety during pregnancy. J Psychosom Obstet Gynaecol. 26(4): 271-276. https://doi.org/10.1080/01674820500139922; PMid:16457423

32. Urech C, Scherer S, Emmenegger M, Gaab J, Tschudin S, Hoesli I et al. (2017). Efficacy of an internet-based cognitive behavioral stress management training in women with idiopathic preterm labor: A randomized controlled intervention study. J Psychosom Res. 103: 140-146. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2017.10.014; PMid:29167041