Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 12-21. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).1221
Антипкін Ю. Г.¹, Марушко Р. В.¹, Дудіна О. О.¹, Бондаренко Н. Ю.¹, Полянська Л. О.^2
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²Центр громадського здоров’я МОЗ України, м. Київ

Для цитування: Антипкін ЮГ, Марушко РВ, Дудіна ОО, Бондаренко НЮ, Полянська ЛО. (2024). Характеристика перинатальної допомоги в Україні під час воєнного стану. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 12-21. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).1221.
Стаття надійшла до редакції 14.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Збройні конфлікти згубно впливають на стан громадського здоров’я, дестабілізують діяльність систем охорони здоров’я, у т.ч. перинатальної допомоги.
Мета – визначити вплив несприятливих чинників повномасштабної війни росії проти України на ефективність перинатальної допомоги.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження обрано дані наукової літератури, медичної  статистики щодо діяльності підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України закладів перинатальної допомоги. Застосовано методи системного підходу, бібліосемантичний, порівняльного аналізу, статистичної обробки даних.
Результати. З аналізу отриманих результатів засвідчено поглиблення під час воєнного стану порушення окремих детермінант медичного забезпечення та здоров’я матерів – зменшення частоти своєчасного охоплення вагітних жінок раннім (до 12 тижнів вагітності) диспансерним наглядом – 87,82% у 2021 р. і 84,81% у 2023 р., ВШ з 95% ДІ: 1,29 (1,26-1,31), нормальних пологів – 62,03% і 60,40%, ВШ з 95% ДІ: 1,06 (1,05-1,08), зі збільшенням захворюваності жінок на сифіліс – 2,7 і 3,2 на 100 тис. жіночого населення, ВШ з 95% ДІ: 1,18 (1,06-1,32), частоти анемії вагітних – 24,75% і 26,72%, ВШ з 95% ДІ: 1,08 (1,07-1,09), невиношування вагітності – 6,2 і 6,7, ВШ з 95% ДІ: 1,01 (1,01-1,02), кесаревих розтинів – 267,01 на 1000 пологів і 290,48, ВШ з 95% ДІ: 1,16 (1,14-1,18), частоти маловагових народжених – 5,99% і 6,09%, ВШ з 95% ДІ: 1,04 (1,01-1,07), народжених хворими і захворілих новонароджених – 196,93 на 1000 народжених живими і 269,47, ВШ з 95% ДІ: 1,48 (1,46-1,50).
Висновки. У ході дослідження підтверджено гіпотезу щодо дестабілізації перинатальної допомоги під час воєнного стану.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: воєнна агресія, стан, перинатальна допомога, новонароджені, мало вагові, захворюваність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bendavid E, Boerma T, Akseer N, Langer A, Malembaka EB, Okiro EA et al. (2021, Feb 6). The effects of armed conflict on the health of women and children. Lancet. 397(10273): 522-532. Epub 2021 Jan 4. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00131-8; PMid:33503456

2. Берегуляк СО, Якимчук ЮБ, Берегуляк ОО. (2022) Вплив стресу на вагітність і пологи в умовах сьогодення. Актуальні питання педіатрії, акушерства і гінекології. 2: 97-101. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458.

3. Butie C, Matthes KL Hösli, I, Floris J, Staub K. (2020, Oct). Impact of World War 1 on placenta weight, birth weight and other anthropometric parameters of neonatal health – Placenta, 100: 150-158. Epub 2020 Jul 10. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.07.003; PMid:32741558

4. Jawad M, Hone T, Vamos EP, Cetorelli V, Millett C. (2021, Sep 28). Implications of armed conflict for maternal and child health: A regression analysis of data from 181 countries for 2000-2019. PLoS Med. 18(9): e1003810. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003810; PMid:34582455 PMCid:PMC8478221

5. Keasley J, Blickwedel J, Quenby S. (2017). Adverse effects of exposure to armed conflict on pregnancy: a systematic review. BMJ Global Health. 2: e000377. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2017-000377; PMid:29333283 PMCid:PMC5706483

6. Le K, Nguyen M. (2020, Dec). Armed conflict and birth weight. Economics & Human Biology. 39: 100921. https://doi.org/10.1016/j.ehb.2020.100921; PMid:32846273

7. Litwicka K, Greco E. (2013). Caesarean scar pregnancy: a review of management options. Curr Opin Obstet Gynecol. 25(6): 456-461. https://doi.org/10.1097/GCO.0b013e32834cef0c; PMid:22011956

8. March L. (1921, Nov). The consequences of war and the birth rate in France. The Scientific Monthly. 13; 5: 399-419.

9. Міністерство розвитку громад та територій України. (2023). Звіт про стратегічну екологічну оцінку Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Київ: 92. URL: https://mtu.gov.ua/files/__Report%20SEA%20SSRD2-027%20v.2.

10. Paul RH, Miller DA. (2015). Cesarean birth: how to reduce the rate. Am J Obstet Gynecol. 172(6): 1903-1911. https://doi.org/10.1016/0002-9378(95)91430-7; PMid:7778651

11. Savona-Ventura C, Mahmood T, Mukhopadhyay S, Martins N, Louwen F, Tarlatzis B. (2022, Jul). The consequences of armed conflict on the health of women and newborn and sexual reproductive health – A position statement by the European Board and College of Obstetrics and Gynaecology (EBCOG). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 274: 80-82. Epub 2022 May 18. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2022.05.015; PMid:35609350

12. Urdal H, Che CP. (2013). War and Gender Inequalities in Health: The Impact of Armed Conflict on Fertility and Maternal Mortality. International Interactions. 39(4): 489-510. https://doi.org/10.1080/03050629.2013.805133

13. Vänskä M, Diab SY, Perko K, Quota SR, Albarqouni NMA, Myöhänen A et al. (2019, May). Environment of war: Maternal prenatal heavy metal load predicts infant emotional development. Infant Behav Dev. 55: 1-9. Epub 2019 Feb 26. https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2019.01.002; PMid:30818136

14. Війна і жінки: трагічні наслідки для репродуктивного здоров’я. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-i-zhinky-trahichni-naslidky-dla-reproduktyvnoho-zdorovia/ 31508583.html.

15. Wagner Z, Heft-Neal S, Wise PH, Black RE, Burke M, Boerma T et al. (2019, Dec). Women and children living in areas of armed conflict in Africa: a geospatial analysis of mortality and orphanhood. Lancet Glob Health. 7(12): e1622-e1631. Epub 2019 Oct 24. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(19)30407-3; PMid:31669039

16. Жабченко ІА, Корнієць НГ, Коваленко ТМ, Тертична-Телюк СВ, Ліщенко ІС, Бондаренко ОМ. (2023). Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання? Репродуктивне здоров’я жінки. 1(64): 21-26. URL: https://repro-health.com.ua/article/view/ 276245.

17. Знаменська ТК, Зброжик ЄВ, Воробйова ОВ, Нікуліна ЛІ, Голота ТВ. (2023). Вплив психоемоційного стресу у вагітних та породіль на стан новонароджених під час військової агресії. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 13; 4(50): 5-11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.1.