Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 134-141. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).134141
Прилуцька А. Б., Мартинова Л. І., Кісіленко О. Л., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Бактеріальний вагіноз як чинник ускладнень під час вагітності (огляд літератури). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 134-141. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).134141.
Стаття надійшла до редакції 28.06.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Мета – проаналізувати дані сучасної літератури з приводу етіопатогенетичних чинників, діагностування та лікування бактеріального вагінозу під час вагітності з приводу удосконалення методів лікування цієї патології та зменшення ускладнень на тлі вагітності.
Описано актуальність проблеми бактеріального вагінозу під час вагітності у всьому світі. Розглянуто етіопатогенетичні чинники, які обумовлюють виникнення захворювання під час вагітності. Акцентовано увагу на ускладнення, спричинені бактеріальним вагінозом у вагітних. Проаналізовано ефективність методів діагностування бактеріального вагінозу в жінок. Розглянуто перспективи застосування антибактеріальних препаратів і еубіотиків у вагітних жінок при бактеріальному вагінозі. Оцінено тактику спостереження вагітних жінок із бактеріальним вагінозом.
Висновки. Незважаючи на сучасне діагностування та фармакологічні засоби, проблема виявлення та лікування бактеріального вагінозу у вагітних залишається складною, оскільки морфологічний поліморфізм, видова різноманітність збудників ускладнюють діагностування, а значне поширення фармакостійких штамів знижує ефективність лікування, призводячи до рецидивів захворювання. Під час вагітності у хворих із бактеріальним вагінозом спостереженню підлягають тільки жінки з персистуючими симптомами, а в разі призначення лікування для зниження ризику передчасних пологів та інших ускладнень слід провести повторне діагностування за місяць і запропонувати подальше лікування при рецидиві бактеріального вагінозу.
Автори заявляють про відсутність конфліктів інтересів.
Ключові слова: жінки, бактеріальний вагіноз, вагітність, етіологія, діагностування, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alhasan MM, Cait AM, Heimesaat MM, Blaut M, Klopfleisch R, Wedel A et al. (2020, Aug). Antibiotic use during pregnancy increases offspring asthma severity in a dosedependent manner. Allergy. 75(8): 1979-1990. https://doi.org/10.1111/all.14234; PMid:32064643

2. Amir M, Brown JA, Rager SL, Sanidad KZ, Ananthanarayanan A, Zeng MY. (2020). Maternal Microbiome and Infections in Pregnancy. Microorganisms. 8(12): 1996. https://doi.org/10.3390/microorganisms8121996; PMid:33333813 PMCid:PMC7765218

3. Beerepoot MA, ter Riet G, Nys S, van der Wal WM, de Borgie CA, de Reijke TM et al. (2012, May 14). Lactobacilli vs antibiotics to prevent urinary tract infections: a randomized, double-blind, noninferiority trial in postmenopausal women. Arch Intern Med. 172(9): 704-712. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.777; PMid:22782199

4. Callahan BJ, Di Giulio DB, Goltsman DSA, Sun CL, Costello EK, Jeganathan P et al. (2017). Replication and refinement of a vaginal microbial signature of preterm birth in two racially distinct cohorts of us women. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 114: 9966-9971. https://doi.org/10.1073/pnas.1705899114; PMid:28847941 PMCid:PMC5604014

5. Cao B, Stout MJ, Lee I, Mysorekar IU. (2014). Placental microbiome and its role in preterm birth. Neoreviews. 15: e537-e545. https://doi.org/10.1542/neo.15-12-e537; PMid:25635174 PMCid:PMC4307601

6. Colonna C, Steelman M. (2020). Amsel Criteria. StatPearls, Jul. 13.

7. Daskalakis GJ, Karambelas AK. (2017). Vaginal probiotic administration in the management of preterm premature rupture of membranes. Fetal Diagn Ther. 42(2): 92-98. https://doi.org/10.1159/000450995; PMid:27744438

8. Dargahi N, Johnson J, Donkor et al. (2019). Immunomodulatory effects of probiotics can they be used to treat allergies and autoimmune diseases? Maturitas. 199: 25-38. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2018.11.002; PMid:30502748

9. De Backer E, Dubreuil L, Brauman M. (2010, May). In Vitro Activity of Secnidazole Against Atopobium Vaginae, an Anaerobic Pathogen Involved in Bacterial Vaginosis. Clin Microbiol Infect. 16(5): 470-472. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2009.02852.x; PMid:19548924

10. EFSA Panel on Additives and Products or Substances used in Animal Feed (FEEDAP). (2012, Jun). Guidance on the assessment of bacterial susceptibility to antimicrobials of human and veterinary importance. EFSA Journal. 10(6): 2740. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2012.2740

11. Elshaghabee FMF, Rokana N, Gulhane RD. (2017). Bacillus as potential probiotics status, concerns and future perpectives Front. Microbiol. 8: 1490. https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.01490; PMid:28848511 PMCid:PMC5554123

12. Espinosa E. (2015). Philippines survey on the use of EcoVag vaginal capsule usage and acceptance and its effect on patients with Bacterial vaginosis: 1-6.

13. Fettweis JM, Serrano MG, Brooks JP, Edwards DJ, Girerd PH, Parikh HI et al. (2019). The vaginal microbiome and preterm birth. Nat. Med. 25: 1012-1021. https://doi.org/10.1038/s41591-019-0450-2; PMid:31142849 PMCid:PMC6750801

14. Han C, Wu V, Fan A et al. (2015). Diagnostic and therapentic advacements for aerobic vaginitis. arch. Gynecol obstet. 29(2): 251-257. https://doi.org/10.1007/s00404-014-3525-9; PMid:25367602

15. Heczko PB et al. (2015). Supplementation of standard antibiotic therapy with oral probiotics for bacterial and aerobic vaginitis: a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. BMC Women's Health. 15: 115. https://doi.org/10.1186/s12905-015-0246-6; PMid:26635090 PMCid:PMC4669640

16. Isaevska E, Popovic M, Pizzi C, Fiano V, Rusconi F, Merletti F et al. (2020, Aug). Maternal antibiotic use and vaginal infections in the third trimester of pregnancy and the risk of obesity in preschool children. Pediatr Obes. 15(8): e12632. https://doi.org/10.1111/ijpo.12632; PMid:32174046 PMCid:PMC7507215

17. Іванова СА, Яковлева ОО. (2015). Діагностика змішаних інфекцій генітального тракту жінок фертильного віку. Людина та ліки. Міжнародний конгрес. тези доповідей, Київ: 18.

18. Kira EF, Korshakova NYu. (2018). Оpen randomized placebo-controlled study of the effectiveness and safety of monotherapy of bacterial vaginosis by vaginal application of lactic acid. Akusherstvo i Ginekologiia. 5: 96-100. https://doi.org/10.18565/aig.2018.5.96-101

19. Коньков ДГ. (2020). Особливості клінічного застосування пробіотиків в акушерській практиці. Здоровье женщины. 3(149): 42-47. https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.42.

20. Коньков ДГ, Адамчук НВ, Кливак ВВ. (2020). Особливості комплексної терапії бактеріального вагінозу у вагітних із порушенням затульної функції 65 шийки матки. Репродуктивна ендокринологія. 4(54): 59-65. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.54.55-62.

21. Konkov DG, Zhurauleu AY, Honcharenko OM, Lobastova TV, Shevchuk TV. (2022). The clinical assessment of the cervical perforated pessary for the prevention of preterm labor in women with prior preterm births. Wiad Lek. 75; 1; part 2:191-196. https://doi.org/10.36740/WLek202201208; PMid:35182121

22. Lamont RF, Møller Luef B, Stener Jørgensen J. (2020, Feb 25). Childhood inflammatory and metabolic disease following exposure to antibiotics in pregnancy, antenatally, intrapartum and neonatally. F1000Res. 9: F1000 Faculty Rev-144. https://doi.org/10.12688/f1000research.19954.1; PMid:32148773 PMCid:PMC7043129

23. MacIntyre DA, Chandiramani M, Lee YS, Kindinger L, Smith A, Angelopoulos N et al. (2015). The vaginal microbiome during pregnancy and the postpartum period in a european population. Sci. Rep. 5: 8988. https://doi.org/10.1038/srep08988; PMid:25758319 PMCid:PMC4355684

24. Мартишин О. (2019). Не всі пробіотики діють: їх ефективність і безпека у дзеркалі доказової медицини. Український медичний часопис. 1: 5-7.

25. Mortaki D, Gkegkes ID, Psomiadou V, Blontzos N, Prodromidou A et al. (2020, Sep 3). Vaginal microbiota and human papillomavirus: a systematic review. J Turk Ger Gynecol Assoc. 21(3): 193-200. Epub 2019 Sep 30. https://doi.org/10.4274/jtgga.galenos.2019.2019.0051; PMid:31564082 PMCid:PMC7495129

26. МОЗ України. (2022). Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Аномальні вагінальні виділення». Наказ МОЗ України від 15.12.2022 № 2264.

27. Nordqvist M, Jacobsson B, Brantsæter A-L et al. (2018). Timing of probiotic milk consumption during pregnancy and effects on the incidence of preeclampsia and preterm delivery: a prospective observational cohort study in Norway. BMJ Open. 8: e018021. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-018021; PMid:29362253 PMCid:PMC5780685

28. Paul H, Bomhof M, Vogel H et al. (2016). Diet-induced changes in maternal gut microbiota and metabolomic profiles influence programming of offspring obesity risk in rats. Sci Rep. 6: 20683. https://doi.org/10.1038/srep20683; PMid:26868870 PMCid:PMC4751613

29. Peebles K, Velloza J, Balkus JE, McClelland RS, Barnabas RV. (2019, May). High Global Burden and Costs of Bacterial Vaginosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sex. Transm. Dis. 46; 5: 304-311. https://doi.org/10.1097/OLQ.0000000000000972; PMid:30624309

30. Polese B, Gridelet V, Araklioti E et al. (2014). The Endocrine Milieu and CD4 T-Lymphocyte Polarization during Pregnancy. Front Endocrinol. 5: 106. https://doi.org/10.3389/fendo.2014.00106; PMid:25071722 PMCid:PMC4083450

31. Прилуцкая АБ, Кущ ВН, Ляненко ЛА, Алексеенко НВ. (2016). Современная тенденция при левении бактервального вагиноза. Здоровье женщины. 5(111): 65-66.

32. Romero R, Hassan SS, Gajer P, Tarca AL, Fadrosh DW, Nikita L et al. (2014). The composition and stability of the vaginal microbiota of normal pregnant women is different from that of non-pregnant women. Microbiome. 2: 4. https://doi.org/10.1186/2049-2618-2-4; PMid:24484853 PMCid:PMC3916806

33. Sherrard J, Wilson J, Donders G et al. (2018). 2018 European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Int J STD AIDS. 29(13): 1258-1272. Epub 2018 Jul 27. https://doi.org/10.1177/0956462418785451; PMid:30049258

34. Швець ОВ. (2020). Синбіотичний вплив з метою корекції та функій кишкової мікрофлори. Сучасна гастроентерология. 2(112): 60-64.

35. Широбоков ВП. та інш. (2011). Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія. За ред. Широбокова В.П. Вінниця: Нова книга: 951.

36. Степанов ЮМ. (2015). Пробиотики: доказательная медицина говорит… Здоров'я України. 4: 27.

37. Stout MJ, Zhou Y, Wylie KM, Tarr PI, Macones GA, Tuuli MG. (2017). Early pregnancy vaginal microbiome trends and preterm birth. Am. J. Obstet. Gynecol. 217: e351-e356. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.05.030; PMid:28549981 PMCid:PMC5581228

38. Ткач СМ. (2020). Двунаправленные взаимодействия кишечного микробиома и лекарственных средств. Сучасна гастроентерологія. 5(115): 79-88. https://doi.org/10.30978/MG-2020-5-79

39. Уманець ТР. (2017). Імуномодулюючі ефекти пробіотиків. Український медичний часопис. 2: 77-81.

40. USPSTF. (2020). Screening for Bacterial Vaginosis in Pregnant Persons to Prevent Preterm Delivery. Clinician Summary of USPSTF Recommendation, Apr. Int. J. STD. AIDS. 29(13): 1258-1272. doi: 10.1177/0956462418785451. URL: www.umj.com.ua/uk/publikatsia-198461-bakterialnij-vaginoz-suchasnij-stan-problemi-ta-oglyad-ostannih-mizhnarodnih-gajdlajniv.

41. Vedmedovska N, Rezeberga D, Donder GGG. (2015). Is abnormal vaginal microflora a risk factor for intrauterine fetal growth restriction? Asian Pac. J. Reprod. 4: 313-316. https://doi.org/10.1016/j.apjr.2015.07.010

42. Yang S, Li W, Challis JR et al. (2014). Probiotic Lactobacillus rhamnosus GR-1 supernatant prevents lipopolysaccharide-induced preterm birth and reduces inflammation in pregnant CD-1 mice. Am J Obstet Gynecol. 211: 44.e1-44.e12. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.01.029; PMid:24486224