Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 25-31. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).2531
Гребініченко Г. О., Тарапурова О. М., Нікітчина Т. В., Медведенко Г. Ф., Величко А. В., Раченко К. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Гребініченко ГО, Тарапурова ОМ, Нікітчина ТВ, Медведенко ГФ, Величко АВ, Раченко КВ. (2024). Роль оцінювання провізорних органів у діагностуванні патології плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 25-31. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).2531.
Стаття надійшла до редакції 03.06.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Мета – оцінити можливості використання даних про зміни провізорних органів та затримку росту плода (ЗРП) для діагностування патології плода, у тому числі тяжкої летальної/сублетальної патології – множинних вад розвитку і хромосомних аномалій (ХА).
Матеріали та методи. Проаналізовано результати пренатальних обстежень 2954 вагітних групи високого ризику за 2020-2022 рр. Порівняно частоту ЗРП, змін плаценти, пуповини і навколоплідних вод залежно від наявності патології плода шляхом розрахунку χ² критерію Пірсона і відношення шансів (ВШ).
Результати. Діагностовано 853 (28,9%) випадки патології плода: 658 анатомічних вад розвитку та 195 ХА. 264 спостереження множинних вад розвитку та ХА виділено в підгрупу тяжкої патології плода. Зміни провізорних органів достовірно частіше траплялися при патології плода: ЗРП у контрольній групі – у 2,0% випадків, при патології плода – у 19,5%, при тяжкій патології – у 36,7%; аплазія артерії пуповини – в 1,1%, 9,3% і 14,8%, відповідно, оболонковий/крайовий вихід пуповини – в 1,95%, 7,4% і 8,3%, відповідно. ВШ патології плода при ЗРП дорівнювало 11,6, при аплазії артерії пуповини – 9,2, при ЗРП у поєднанні з багатоводдям – 97,9; при аплазії артерії пуповини в поєднанні з багатоводдям – 30, у поєднанні з маловоддям – 16,2, у поєднанні із ЗРП – 13,6. ВШ тяжкої патології при ЗРП становило 27,8, при поєднанні ЗРП і багатоводдя – 172,1; при аплазії артерії пуповини – 15,7, її поєднанні з багатоводдям – 57,2, із ЗРП – 35,5. Досліджені маркери мали низьку чутливість, високу специфічність і точність.
Висновки. Рання ЗРП, багатоводдя, маловоддя, аплазія артерії пуповини, оболонковий/крайовий вихід пуповини, структурні зміни плаценти асоціюються з більшою частотою патології плода. Ці знахідки є підставою для скерування жінок до відділень пренатальної діагностики ІІІ рівня і можуть бути показанням для інвазивного діагностування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пренатальна діагностика, хромосомні аномалії, вроджені вади розвитку, затримка росту плода, аплазія артерії пуповини, оболонковий вихід пуповини, багатоводдя, маловоддя, структурні зміни плаценти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adam MJ, Enderle I, Le Bouar G et al. (2021). Performance of diagnostic ultrasound to identify causes of hydramnios. Prenatal diagnosis. 41(1): 111-122. https://doi.org/10.1002/pd.5825; PMid:32920845

2. Albalawi A, Brancusi F, Askin F, Ehsanipoor R, Wang J et al. (2017). Placental Characteristics of Fetuses with Congenital Heart Disease. Journal of ultrasound in medicine : official journal of the American Institute of Ultrasound in Medicine. 36(5): 965-972. https://doi.org/10.7863/ultra.16.04023; PMid:28258617

3. Антипкін ЮГ, Слєпов ОК, Весельський ВЛ, Гордієнко ІЮ, Грасюкова НІ, Авраменко ТВ та ін. (2014). Сучасні організаційно-методичні підходи до перинатальної діагностики та хірургічного лікування природжених вітальних вад розвитку у новонароджених дітей в умовах перинатального центру. Журнал Національної академії медичних наук України. 20(2): 189-199.

4. Baudin M, Herbez C, Guellec et al. (2023). Predictive factors for survival in patients with oligohydramnios secondary to antenatal kidney disease. Pediatric nephrology (Berlin, Germany). 38(6): 1783-1792. https://doi.org/10.1007/s00467-022-05800-1; PMid:36409365

5. Bebbington M. (2022). Barriers to accessing care: challenges in early prenatal diagnosis of congenital anomalies. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 60(3): 307-308. https://doi.org/10.1002/uog.26040; PMid:36047740

6. Drukker L, Bradburn E, Rodriguez GB, Roberts NW, Impey L, Papageorghiou AT. (2021). How often do we identify fetal abnormalities during routine third-trimester ultrasound? A systematic review and meta-analysis. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology. 128(2): 259-269. https://doi.org/10.1111/1471-0528.16468; PMid:32790134

7. Дудєріна ЮВ. (2023). Плацентарні фактори у вагітних з ізольованими вадами серця в плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 6-11. https://doi.org/10.15574/PP.2023.95.6.

8. Ebbing C, Kessler J, Moster D, Rasmussen S. (2020). Single umbilical artery and risk of congenital malformation: population-based study in Norway. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 55(4): 510-515. https://doi.org/10.1002/uog.20359; PMid:31132166

9. Ficara A, Syngelaki A, Hammami A, Akolekar R, Nicolaides KH. (2020). Value of routine ultrasound examination at 35-37 weeks' gestation in diagnosis of fetal abnormalities. Ultrasound in obstetrics & gynecology : the official journal of the International Society of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. 55(1): 75-80. https://doi.org/10.1002/uog.20857; PMid:31595569

10. Гордієнко І, Гребініченко Г, Тарапурова О, Величко А. (2019). Варіанти пренатальної ультразвукової картини при омфалоцелє у плода. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. (4): 11-22. https://doi.org/10.37336/2707-0700-2019-4-1

11. Гребініченко ГО, Гордієнко ІЮ, Слєпов ОК. (2020). Клінічні наслідки при вродженій діафрагмальній грижі у плода. Здоров’я жінки. 8(154): 47-53. https://doi.org/10.15574/HW.2020.154.47.

12. ICD. (2020). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (Version: 09/2020). URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http%3a%2f%2fid.who.int%2ficd%2fentity%2f714000734.

13. Kaur A, Hornberger LK, Fruitman D et al. (2022). Trends in the Prenatal Detection of Major Congenital Heart Disease in Alberta from 2008-2018. Journal of obstetrics and gynaecology Canada: JOGC = Journal d'obstetrique et gynecologie du Canada : JOGC. 44(8): 895-900. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2022.03.020; PMid:35513257

14. Kominiarek MA, Zork N, Pierce SM, Zollinger T. (2011). Perinatal outcome in the live-born infant with prenatally diagnosed omphalocele. American journal of perinatology. 28(8): 627-634. https://doi.org/10.1055/s-0031-1276737; PMid:21544770 PMCid:PMC3646659

15. Лук’янова ІС, Гордієнко ІЮ, Медведенко ГФ, Гребініченко ГО, Тарасюк БА. (2022). Патологія провізорних органів, ускладнення вагітності, пологів і стан малюків при вроджених вадах сечовидільної та нервової систем. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(91): 15-21. https://doi.org/10.15574/PP.2022.91.15.

16. Massalska D, Bijok J, Kucińska-Chahwan A et al. (2020). Maternal complications in molecularly confirmed diandric and digynic triploid pregnancies: single institution experience and literature review. Archives of gynecology and obstetrics. 301(5): 1139-1145. https://doi.org/10.1007/s00404-020-05515-4; PMid:32219520 PMCid:PMC7181501

17. Melamed N, Baschat A, Yinon Y et al. (2021, Mar). FIGO (international Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet.152; Suppl 1: 3-57. https://doi.org/10.1002/ijgo.13522; PMid:33740264 PMCid:PMC8252743

18. Sadler TW. (2018). Langman's Medical Embryology. 14th ed. LWW Fifteenth, North American edition 2023: 472.

19. Sagi-Dain L, Peleg A, Sagi S. (2017). Risk for chromosomal aberrations in apparently isolated intrauterine growth restriction: A systematic review. Prenatal diagnosis. 37(11): 1061-1066. https://doi.org/10.1002/pd.5160; PMid:28944967

20. Santana EFM, Castello RG, Rizzo G et al. (2022). Placental and Umbilical Cord Anomalies Diagnosed by Two- and Three-Dimensional Ultrasound. Diagnostics (Basel). 12(11): 2810. https://doi.org/10.3390/diagnostics12112810; PMid:36428871 PMCid:PMC9689386

21. Stanek J. (2019). Patterns of Placental Injury in Congenital Anomalies in Second Half of Pregnancy. Pediatric and developmental pathology : the official journal of the Society for Pediatric Pathology and the Paediatric Pathology Society. 22(6): 513-522. https://doi.org/10.1177/1093526619852869; PMid:31138053

22. Van Nisselrooij AEL, Teunissen AKK, Clur et al. (2020). Why are congenital heart defects being missed?. Ultrasound in obstetrics & gynecology : the official journal of the International Society of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. 55(6): 747-757. https://doi.org/10.1002/uog.20358; PMid:31131945 PMCid:PMC7317409

23. Walter A, Calite E, Berg C, Gembruch U, Müller A, Geipel A. (2022). Prenatal diagnosis of fetal growth restriction with polyhydramnios, etiology and impact on postnatal outcome. Scientific reports. 12(1): 415. https://doi.org/10.1038/s41598-021-04371-9; PMid:35013541 PMCid:PMC8748543