Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 4(173): 75-79. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).7579
Шемякіна Н. М., Суліменко Є. М., Суліменко О. М., Коваленко М. М.
Багатопрофільний медичний центр «Лелека», м. Київ, Україна

Для цитування: Шемякіна НМ, Суліменко ЄМ, Суліменко ОМ, Коваленко ММ. (2024). Розродження при аномальній інвазії плаценти: placenta accreta spectrum. Ukrainian Journal Health of Woman. 4(173): 75-79. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).7579.
Стаття надійшла до редакції 22.07.2024 р.; прийнята до друку 15.09.2024 р.

Розродження шляхом кесаревого розтину призвело до збільшення кількості жінок репродуктивного віку з оперованою маткою. Частота аномалій інвазії плаценти в пацієнток, які перенесли 1, 2, 3, 4 та 5 операцій, становить 3%, 11%, 40%, 61%, 67%, відповідно.
Мета – на основі клінічного випадку навести підхід у діагностуванні, використанні ендоваскулярних кровозберігаючих технологій та залученні мультидисциплінарної команди лікарів при розродженні вагітної з аномальною інвазією плаценти.
Клінічний випадок. Жінка з діагнозом «Вагітність ІІІ – 29 тижнів + 4 дні. Рубець на матці після попередніх двох кесаревих розтинів. Повне передлежання плаценти з аномальною інвазією плаценти (PAS ІІ). Очікувані ІІІ пологи». Магнітно-резонансна томографія органів малого таза: стан після двох кесаревих розтинів із відповідними змінами стінки матки у вигляді значущого її стоншення, з ознаками часткового вростання тканини плаценти. Повне передлежання плаценти з перекриттям вічка шийки матки. Плановий кесарів розтин у терміні 36 тижнів 1 день. Виконано стентування сечоводів, встановлення аортального оклюзійного балона. Після цього виконано корпоральний кесарів розтин. Народилася дівчинка масою тіла 2740 г зі зростом 49 см та оцінкою за шкалою Апгар 8/9 балів. На пуповину накладено лігатуру, а плаценту залишено на місці, матку ушито. Після виконання балонної оклюзії аорти та роздуття балона розпочато виділення дефекту плацентації в нижньому сегменті матки 7×10 см. Проведено метропластику нижнього сегмента матки. Анестезіологічне забезпечення – периферичний судинний доступ G16, епідуральна анестезія. Трансфузіолог відповідав за препарати крові, заготовлені заздалегідь, роботу апарата для аутогемотрансфузії, роботу тромбоеластографа та періодичний забір крові для досліджень. Моніторинг показав стабільні показники гемодинаміки з коливаннями відносно вихідних даних у межах 20%. Лабораторні дослідження: гемоглобін (г/л) – 116 → 90 → 64 → 91; еритроцити (×10¹²) – 3,59 → 2,73 → 1,88 → 2,92; фібриноген (г/л) – 6,38 → 5,7 → 3,55. Інфузія кристалоїдів – 3000 мл; колоїдів (желатин) – 500 мл; аутоеритроцитів – 615 мл (HCT=60); донорських еритроцитів – 2 од (687 мл); свіжозаморожена плазма – 3 од (750 мл); альбуміну 25% – 200 мл; додатково введено транексамову кислоту – 1500 мг. Післяопераційний період – без особливостей.
Висновки. Ретельна підготовка матеріально-технічної бази, залучення мультидисциплінарної команди та застосування ендоваскулярних кровозберігаючих технологій під час оперативного розродження є запорукою успішного виконання органозберігаючих операцій. У наведеному клінічному випадку, незважаючи на складний для діагностування та хірургічного лікування варіант вростання плаценти, вдалося виконати органозберігаючу операцію.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтки.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пологи, кесарів розтин, placenta accreta spectrum, кровотеча.

ЛІТЕРАТУРА

1. Carusi DA, Fox KA, Lyell DJ, Perlman NC, Aalipour S, Einerson BD et al. (2020). Placenta Accreta Spectrum Without Placenta Previa. Obstetrics Gynecology. 136; 3: 458-465. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003970

2. Einerson BD, Gilner JB, Zuckerwise LC. Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 2023 Jul 1;142(1):31-50. doi: 10.1097/AOG.0000000000005229. Epub 2023 Jun 7. PMID: 37290094; PMCID: PMC10491415.

3. Jauniaux E, Collins S, Burton GJ. (2018). Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. American journal of obstetrics and gynecology. 218; 1: 75-87. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2008.04.008

4. Jauniaux E, Ayres-de-Campos D, Langhoff-Roos J, Fox KA, Collins S. (2019). FIGO classification for the clinical diagnosis of placenta accreta spectrum disorders. International journal of gynaecology and obstetrics. 146; 1: 20-24. https://doi.org/10.1002/ijgo.12761

5. Jauniaux E, Bunce C, Grønbeck L, Langhoff-Roos J. (2019). Prevalence and main outcomes of placenta accreta spectrum: a systematic review and meta-analysis. American journal of obstetrics and gynecology. 221; 3: 208-218. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.01.233