Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 4(173): 40-45. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).4045
Запопадна Ю. М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Запопадна ЮМ. (2024). Особливості психічного стану вагітних із HCV-інфекцією. Ukrainian Journal Health of Woman. 4(173): 40-45. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).4045.
Стаття надійшла до редакції 17.07.2024 р.; прийнята до друку 15.09.2024 р.

Мета – встановити особливості психологічного статусу вагітних із HCV-інфекцією для профілактики їх порушення в прегравідарний період.
Матеріали та методи. Проведено проспективне оцінювання психологічного статусу 100 пацієнток, поділених на дві групи: основна група (ОГ) – 60 вагітних із хронічним гепатитом С (HCV-інфекцією) у фазі реактивації (з наявністю позитивного результату методом імуноферментного аналізу на анти-HCV), контрольна група (КГ) – 40 здорових вагітних. Вагітним запропоновано попрацювати з опитувальниками за такими методиками: оцінювання параметрів рівня тривожності (HARS) за Гамільтоном, тест Спілбергера-Ханіна, опитувальник якості життя (ЯЖ) SF-36. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 8.0». Статистично значущими прийнято відмінності за p<0,05.
Результати. У І триместрі вагітні з HCV-інфекцією мали підвищений рівень тривожності (Me (Q1-Q2)) як соматичної (4,0 (0,5-6,0) та 0,0 (0,0-1,5), відповідно до КГ); психічної (4,0 (2,5-6,0) та 1,0 (0,0-2,0), відповідно); нейровегетативної (2,0 (1,0-4,0) та 0,0 (0,0-2,0), відповідно); так і в сукупності сумарної тривожності (12,0 (5,0-15,5) та 2,0 (0,0-5,0), відповідно). У II триместрі зберігалася достовірна різниця сумарної тривожності (10,0 (6,0-15,0) та 6,0 (2,0-11,0), відповідно) у вагітних із HCV-інфекцією при порівнянні зі здоровими вагітними за всіма параметрами, особливо за рахунок психічного компонента (4,0 (2,0-7,0) та 1,0 (0,0-3,0), відповідно). У III триместрі високий рівень відмінностей був виявлений лише за психічним компонентом, який за медіаною у 2 рази перевищував рівень психічної тривожності у вагітних ОГ (4,0 (1,0-6,0) та 2,0 (0,0-3,0), відповідно); відзначалося зниження сумарної оцінки ЯЖ (46,0 (42,0-51,0) та 52,0 (46,0-56,5), відповідно за всіма параметрами), крім оцінки сім’ї (8,0 (6,0-8,0) та 8,0 (7,0-8,0)).
Висновки. HCV-інфекція в період вагітності є фактором ризику розвитку тривожності та характеризується підвищенням рівня тривожності та зниженням ЯЖ протягом усієї вагітності, особливо за рахунок психічного компонента, що вказує на необхідність вивчення взаємозв’язку між цими факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок і можливих шляхів коригування психологічного статусу для зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень у прегравідарний період.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, HCV-інфекція, психологічний статус, рівень тривожності (HARS) за Гамільтоном, оцінка самопочуття, активності та настрою, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adinolfi LE, Nevola R, Lus G et al. (2015). Chronic hepatitis C virus infection and neurological and psychiatric disorders: an overview. World J Gastroenterol. 21(8): 2269-2280. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i8.2269

2. Barreira DP, Marinho RT, Bicho M, Fialho R, Ouakinin SRS. (2019). Psychosocial and Neurocognitive Factors Associated With Hepatitis C – Implications for Future Health and Wellbeing. Front Psychol. 9: 2666. Published 2019 Jan 9. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02666

3. Barreira DP, Marinho RT, Bicho M, Flores I, Fialho R, Ouakinin S. (2019). Hepatitis C Pretreatment Profile and Gender Differences: Cognition and Disease Severity Effects. Front Psychol. 10: 2317. Published 2019 Oct 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02317

4. Basch E. (2014). New frontiers in patient-reported outcomes: adverse event reporting, comparative effectiveness, and quality assessment. Annu Rev Med. 65: 307-317. https://doi.org/10.1146/annurev-med-010713-141500

5. Bertino G, Ragusa R, Corsaro LS et al. (2021). Improvement of health-related quality of life and psychological well-being after HCV eradication with direct-acting antiviral agents. Real life setting data of an Italian cohort valued by Hepatitis Quality of Life Questionnaire (HQLQv2). Health Psychol Res. 8(3): 9450. Published 2021 Jan 20. https://doi.org/10.4081/hpr.2020.9450

6. Dan AA, Martin LM, Crone C et al. (2006). Depression, anemia and health-related quality of life in chronic hepatitis C. J Hepatol. 44(3): 491-498. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2005.11.046

7. Fialho R, Pereira M, Gilleece Y, Rusted J, Whale R. (2019). A longitudinal study assessing depression in hepatitis C: Does gender play a role in the new-onset depression during interferon-alpha treatment?. Women Health. 59(2): 181-195. https://doi.org/10.1080/03630242.2018.1449778

8. Fontana RJ, Hussain KB, Schwartz SM et al. (2002). Emotional distress in chronic hepatitis C patients not receiving antiviral therapy. J Hepatol 36: 401-407. https://doi.org/10.1016/S0168-8278(01)00280-X

9. Hasan I, Putra RP, Yunihastuti E, Kurniawan J. (2022). The Validity and Reliability of the Indonesian Version of the Chronic Liver Disease Questionnaire (CLDQ) in Measuring Quality of Life in Patients with Liver Cirrhosis. Acta Med Indones. 54(1): 10-18.

10. Heeren A, Bernstein EE, McNally RJ. (2018). Deconstructing trait anxiety: a network perspective. Anxiety Stress Coping. 31(3): 262-276. https://doi.org/10.1080/10615806.2018.1439263

11. Horváth G, Keleti T, Makara M, Ungvari GS, Gazdag G. (2018). Effect of hepatitis C infection on the quality of life. Perspect Psychiatr Care. 54 (3): 386-390. https://doi.org/10.1111/ppc.12269

12. Horváth G, Keleti T, Makara M, Ungvari GS, Gazdag G. (2020). Neurocognitive functions in patients with hepatitis C infection. Hepatitis C-fertőzött betegek neurokognitív funkciói. Ideggyogy Sz. 73(1-2): 43-49. https://doi.org/10.18071/isz.73.0043

13. Kalfoss MH, Reidunsdatter RJ, Klöckner CA, Nilsen M. (2021). Validation of the WHOQOL-Bref: psychometric properties and normative data for the Norwegian general population. Health Qual Life Outcomes. 19(1): 13. https://doi.org/10.1186/s12955-020-01656-x

14. Kvitka DM, Palamarchuk VO, Zemskov SV, Sichinava RM. (2021). Introduction of the quality of life concept in practical medicine. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 1(73): 70-5. https://doi.org/10.30978/CEES-2021-1-70

15. Lins L, Carvalho FM. (2016). SF-36 total score as a single measure of health-related quality of life: Scoping review. SAGE Open Med. 4: 2050312116671725. Published 2016 Oct 4. https://doi.org/10.1177/2050312116671725

16. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

17. Méndez-Sánchez N, Coronel-Castillo CE, Ramírez-Mejía MM. (2024). Chronic Hepatitis C Virus Infection, Extrahepatic Disease and the Impact of New Direct-Acting Antivirals. Pathogens. 13(4): 339. Published 2024 Apr 19. https://doi.org/10.3390/pathogens13040339

18. Prell T, Dirks M, Arvanitis D et al. (2019). Cerebral patterns of neuropsychological disturbances in hepatitis C patients. J Neurovirol. 25(2): 229-238. https://doi.org/10.1007/s13365-018-0709-2

19. Quelhas R, Lopes A. (2009). Psychiatric problems in patients infected with hepatitis C before and during antiviral treatment with interferon-alpha: a review. J Psychiatr Pract. 15(4): 262-281. https://doi.org/10.1097/01.pra.0000358313.06858.ea

20. Rabinowitz J, Williams JBW, Hefting N et al. (2023). Consistency checks to improve measurement with the Hamilton Rating Scale for Anxiety (HAM-A). J Affect Disord. 325: 429-436. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.01.029

21. Stewart BJ, Turnbull D, Mikocka-Walus AA, Harley HA, Andrews JM. (2013). Acceptability of psychotherapy, pharmacotherapy, and self-directed therapies in Australians living with chronic hepatitis C. J Clin Psychol Med Settings. 20(4): 427-439. https://doi.org/10.1007/s10880-012-9339-7

22. Thompson E. (2015). Hamilton Rating Scale for Anxiety (HAM-A). Occup Med (Lond). 65(7): 601. https://doi.org/10.1093/occmed/kqv054

23. Van der Meulen M, Zamanipoor Najafabadi AH, Lobatto DJ et al. (2020). SF-12 or SF-36 in pituitary disease? Toward concise and comprehensive patient-reported outcomes measurements. Endocrine. 70(1): 123-133. https://doi.org/10.1007/s12020-020-02384-4

24. WHO QOL. (1995). The World Health Organization Quality of Life assessment (WHOQOL): position paper from the World Health Organization. Soc Sci Med. 41(10): 1403-1409. https://doi.org/10.1016/0277-9536(95)00112-K

25. Zhao TS, Jin C, Wang Y, Cui F. (2021). Knowledge, attitude and psychological status of patients living with hepatitis C in five provinces in China: a cross-sectional survey. BMJ Open. 11(4): e040434. Published 2021 Apr 8. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-040434

26. Zhou F, Li J, Lin K, Ji P, Sun Y. (2015). Across-sectional study on anxiety and stress in pregnant women with chronic HBV infection in the People's Republic of China. Neuropsychiatr Dis Treat. 11: 2225-2232. Published 2015 Aug 25. https://doi.org/10.2147/NDT.S88602