Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 8(128): 105-115. doi 10.15574/SP.2022.128.105
Колоскова О. К.¹, Косаковський А. Л.², Горбатюк І. Б.¹, Тарнавська С. І.^1
1Буковинський держаний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Колоскова ОК, Косаковський АЛ, Горбатюк ІБ, Тарнавська СІ. (2022). Оптимізація лікування гострого тонзилофарингіту в дитячому віці. Сучасна педіатрія. Україна. 8(128): 105–115. doi 10.15574/SP.2022.128.105.
Стаття надійшла до редакції 14.10.2022 р., прийнята до друку 10.12.2022 р.

Гострий тонзилофарингіт (ГТФ) у дітей є актуальною і до кінця не вирішеною проблемою, яка має міждисциплінарне значення, що потребує оптимізації діагностики та лікування для поліпшення прогнозу захворювання та якості життя дітей.
Мета – оптимізувати тактику лікування дітей, хворих на ГТФ, шляхом доповнення комплексу терапії препаратами протизапальної та імуномодулювальної дії з оцінкою клінічних та імунологічних маркерів ефективності запропонованого лікування.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувала 51 госпіталізована дитина з клінічним діагнозом ГТФ. Усім дітям проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження із визначенням у сироватці крові С-реактивного білка (СРБ) на момент госпіталізації до стаціонару, а на 7-му добу лікування оцінено сироваткову концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -4, -6, -8, фактора некрозу пухлин α (ФНП-α) та інтерферону-γ (γ-ІФН) як маркерів ефективності терапії.
Випадковим методом поділено хворих на дві клінічні групи: І групу сформували 28 пацієнтів (середній вік – 8,0±0,9 року, частка хлопчиків – 53,5±6,1%), хворих та ГТФ, які в комплексній терапії отримували комбінацію стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs^® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен у вікових дозах згідно з інструкцією до препаратів. Решта 23 дитини сформували другу (ІІ) клінічну групу з ГТФ (середній вік – 8,7±1,0 року (p>0,05), частка хлопчиків – 56,5±8,3% (p>0,05), які в аналогічній комплексній терапії не отримували наведеної комбінації і виступали групою порівняння. За основними клінічними характеристиками групи були зіставлювані.
Результати. Отримано достовірно кращі результати лікування хворих на ГТФ дітей у І групі пацієнтів (комбінація препаратів Умкалор та Тонзилотрен) у комплексній терапії, доведені наявністю статистично достовірних шансів легшого клінічного перебігу захворювання на 3-тю добу лікування (оцінка тяжкості ГТФ – <26 балів): атрибутивний ризик – 59,8%, відносний ризик – 2,8 (95% ДІ: 1,1-7,2), співвідношення шансів – 25,6 (9,0-72,6).
Ефективність запропонованої терапії підтверджено на 7-му добу лікування вірогідно нижчим вмістом у сироватці крові прозапальних маркерів ІЛ-8 (15,2±5,4 проти 37,6±7,6 пг/мл) та γ-ІФН (21,8±2,3 пг/мл проти 30,0±1,2 пг/мл) порівняно зі стандартним лікуванням, а також удвічі меншою концентрацією ФНП-α (2,1±0,5 пг/мл проти 4,5±2,5 пг/мл). Застосування комбінації препаратів Умкалор та Тонзилотрен супроводжувалося статистично вірогідним зниженням ризику збереження високої сироваткової концентрації прозапальних цитокінів (СРБ >10,0 мг/л, γ-ІФН та ІЛ-8 >10,0 пг/мл) щодо аналогічного стандартного лікування: зниження абсолютного ризику – 20,8%, зниження відносного ризику – 32,3% при мінімально необхідній кількості хворих – 3,1.
Висновки. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на гострий стрептококовий і нестрептококовий тонзилофарингіт, комбінації стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs^® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен показало кращу ефективність порівняно із застосуванням тільки стандартного лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гострий тонзилофарингіт, Умкалор, Тонзилотрен, ІЛ-8, СРБ, γ-ІФН.
ЛІТЕРАТУРА
1. Anderson J, Paterek E. (2022). Tonsillitis. StatPearls Publishing. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31335062/.

2. Arvind B, Ramakrishnan S. (2020). Rheumatic Fever and Rheumatic Heart Disease in Children. Indian J Pediatr. 87 (4): 305-311. https://doi.org/10.1007/s12098-019-03128-7; PMid:31925717

3. Bartlett A, Bola S, Williams R. (2015). Acute tonsillitis and its complications: an overview. J R Nav Med Serv. 101 (1): 69-73. https://doi.org/10.1136/jrnms-101-69; PMid:26292396

4. Berger A, Meinel DM, Schaffer A, Ziegler R, Pitteroff J, Konrad R, Sing A. (2016). A case of pharyngeal diphtheria in Germany. Infection. 44 (5): 673-675. https://doi.org/10.1007/s15010-016-0882-2; PMid:26883545

5. Brouwer S, Jespersen MG, Ong CY, De Oliveira DMP, Keller B, Cork AJ, Djoko KY, Davies MR, Walker MJ. (2022). Streptococcus pyogenes Hijacks Host Glutathione for Growth and Innate Immune Evasion. mBio. 13 (3): 676-682. https://doi.org/10.1128/mbio.00676-22; PMid:35467425 PMCid:PMC9239160

6. Carapetis JR, Beaton A, Cunningham MW, Guilherme L, Karthikeyan G, Mayosi BM, Sable C, Steer A, Wilson N, Wyber R. (2016). Acute rheumatic fever and rheumatic heart disease. Nat. Rev. Dis. Primers. 2: 1-24. https://doi.org/10.1038/nrdp.2015.84; PMid:27188830 PMCid:PMC5810582

7. Carapetis JR, Steer AC, Mulholland EK, Weber M. (2005). The global burden of group A streptococcal diseases. Lancet Infect. Dis. 5: 685-694. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(05)70267-X; PMid:16253886

8. Cherry JD, Harrison GJ, Kaplan SL, Steinbach WJ, Hotez PJ. (2019). Feigin and Cherry's Textbook of Pediatric Infectious Diseases. Group A, Group C, and Group B beta-hemolytic streptococcal infections. The Netherlands: 813-822.

9. Cheung AY, Kan KY, Jang S, Cohen MB, Levi JR. (2020). Socioeconomic variables as a predictor of indication for pediatric adenotonsillectomy. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 136: 1101-1108. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2020.110181; PMid:32563841

10. Державний експертний центр МОЗ України. (2021). Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Ведення найбільш поширених станів у дітей віком до 5-ти років у контексті інтегрованого ведення хвороб дитячого віку. 2021. 64. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/2021_1945_kn_ivhdv.pdf.

11. Di Mario S, Gagliotti C, Buttazzi R, Marchetti F, Dodi I, Barbieri L, Moro ML. (2021). Reducing antibiotic prescriptions in children is not associated with higher rate of complications. Eur. J. Pediatr. 180: 1185-1192. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03861-8; PMid:33145703

12. ESCMID Sore Throat Guideline Group. Pelucchi C, Grigoryan L, Galeone C, Esposito S, Huovinen P, Little P, Verheij T. (2012). Guideline for the management of acute sore throat. Clin Microbiol Infect. 18 (1): 1-28. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2012.03766.x; PMid:22432746

13. González-Abad MJ, Alonso Sanz M. (2020). Invasive Streptococcus pyogenes infections (2011-2018): EMM-type and clinical presentation. An Pediatr (Engl Ed). 92 (6): 351-358. https://doi.org/10.1016/j.anpede.2019.10.006; PMid:31879253

14. Gottlieb M, Long B, Koyfman A. (2018). Clinical Mimics: An Emergency Medicine-Focused Review of Streptococcal Pharyngitis Mimics. J Emerg Med. 54 (5): 619-629. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2018.01.031; PMid:29523424

15. Hansen NS, Leth S, Nielsen LT. (2020). Toxic shock syndrome. Ugeskr Laeger. 182 (20): 111-119.

16. Henriquez KM, Hayney MS, Xie Y, Zhang Z, Barrett B. (2015). Association of interleukin-8 and neutrophils with nasal symptom severity during acute respiratory infection. J Med Virol. 87 (2): 330-337. https://doi.org/10.1002/jmv.24042; PMid:25132248 PMCid:PMC4348013

17. Horbatiuk IB. (2019). Optymizatsiia diahnostyky ta likuvannia hostrykh nestreptokokovykh tonzylofarynhitiv u ditei. Avtoref.dys.kand.med.n. Chernivtsi: 22.

18. Ijaz M, Ameen F, Alfoteih YA, Shamim S, Alshehri WA, Murtaza G. (2020). Dissecting Streptococcus pyogenes interaction with human. Arch Microbiol. 202 (8): 2023-2032. https://doi.org/10.1007/s00203-020-01932-w; PMid:32504132

19. Kachroo P, Eraso JM, Olsen RJ, Zhu L, Kubiak SL, Pruitt L et al. (2020). New Pathogenesis Mechanisms and Translational Leads Identified by Multidimensional Analysis of Necrotizing Myositis in Primates. mBio. 11 (1): 3303-3319. https://doi.org/10.1128/mBio.03363-19; PMid:32071274 PMCid:PMC7029145

20. Kanda N. (2021). Psoriasis: Pathogenesis, Comorbidities, and Therapy Updated. Int J Mol Sci. 22 (6): 2979-2984. https://doi.org/10.3390/ijms22062979; PMid:33804147 PMCid:PMC8000092

21. Karki R, Sharma BR, Tuladhar S, Williams EP, Zalduondo L, Samir P et al. (2021). Synergism of TNF-α and IFN-γ Triggers Inflammatory Cell Death, Tissue Damage, and Mortality in SARS-CoV-2 Infection and Cytokine Shock Syndromes. Cell. 184 (1): 149-168. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.11.025; PMid:33278357 PMCid:PMC7674074

22. Козлов РС, Веселов АВ. (2015). Внебольничные инфекции дыхательных путей. Глава 10. Тонзиллит/фарингит. Здоров’я України. URL: https://health-ua.com/article/16227-vnebolnichnye-infektcii-dyhatelnyh-putejglava-10-tonzillitfaringit.

23. Kronman MP, Gerber JS, Grundmeier RW, Zhou C, Robinson JD, Heritage J, Stout J, Burges D, Hedrick B, Warren L. (2020). Reducing Antibiotic Prescribing in Primary Care for Respiratory Illness. Pediatrics. 146: 202-208. https://doi.org/10.1542/peds.2020-0038; PMid:32747473 PMCid:PMC7461202

24. Krüger K, Töpfner N, Berner R, Windfuhr J, Oltrogge JH. (2021). Clinical Practice Guideline: Sore Throat. Dtsch Arztebl Int. 118 (11): 188-194. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2021.0121; PMid:33602392 PMCid:PMC8245861

25. Little P, Stuart B, Hobbs FDR. (2014). Antibiotic prescription strategies for acute sore throat: a prospective observational cohort study. Lancet Infect Dis. 14: 213-219. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(13)70294-9; PMid:24440616

26. Matsubara K, Fukaya T. (2007). The role of superantigens of group A Streptococcus and Staphylococcus aureus in Kawasaki disease. Curr Opin Infect Dis. 20 (3): 298-303. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e3280964d8c; PMid:17471041

27. Meng M, Zhou Q, Lei W, Tian M, Wang P, Liu Y, Sun Y, Chen Y, Li Q. (2022). Recommendations on Off-Label Drug Use in Pediatric Guidelines. Front Pharmacol. 13: 89-97. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.892574; PMid:35754484 PMCid:PMC9218488

28. Mitchell RB, Archer SM, Ishman SL, Rosenfeld RM, Coles S, Finestone SA et al. (2019). Clinical Practice Guideline: Tonsillectomy in Children (Update). Otolaryngol Head Neck Surg. 160 (1): 1-42. https://doi.org/10.1177/0194599818801757; PMid:30798778

29. Palm J, Kishchuk VV, Ulied A, Fernandez JP, De Jaegere S, Jong MC et al. (2017). Effectiveness of an add-on treatment with the homeopathic medication SilAtro-5-90 in recurrent tonsillitis: An international, pragmatic, randomized, controlled clinical trial. Complementary Therapies in Clinical Practice. 28: 181-191. https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2017.05.005; PMid:28779928

30. Ralph AP, Noonan S, Wade V, Currie BJ. (2021). The 2020 Australian guideline for prevention, diagnosis and management of acute rheumatic fever and rheumatic heart disease. Med J Aust. 214 (5): 220-227. https://doi.org/10.5694/mja2.50851; PMid:33190309

31. Roth GA, Mensah GA, Johnson CO, Addolorato G, Ammirati E, Baddour LM et al. (2020). Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990-2019: Update From the GBD 2019 Study. J. Am. Coll. Cardiol. 76: 2982-3021.

32. Rwebembera J, Nascimento BR, Minja NW, de Loizaga S, Aliku T, Dos Santos LPA et al. (2022). Recent Advances in the Rheumatic Fever and Rheumatic Heart Disease Continuum. Pathogens. 11 (2):179-187. https://doi.org/10.3390/pathogens11020179; PMid:35215123 PMCid:PMC8878614

33. Stelter K. (2014). Tonsillitis and sore throat in children. GMS Curr Top Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 13: 1-24.

34. Ticinesi A, Lauretani F, Nouvenne A. (2017). C-reactive protein (crp) measurement in geriatric patients hospitalized for acute infection. European Journal of Internal Medicine. 37: 7-12. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2016.08.026; PMid:27594414

35. Todorović MM, Zvrko EZ. (2013). Immunoregulatory cytokines and chronic tonsillitis. Bosn J Basic Med Sci. 13 (4): 230-236. https://doi.org/10.17305/bjbms.2013.2330; PMid:24289758 PMCid:PMC4334011

36. Van Driel ML, De Sutter AI, Thorning S, Christiaens T. (2021). Different antibiotic treatments for group A streptococcal pharyngitis. Cochrane Database Syst Rev. 3 (3): 44-56. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004406.pub5; PMid:33728634 PMCid:PMC8130996

37. Wang Q, Du J, Jie C, Ouyang H, Luo R, Li W. (2017). Bacteriology and antibiotic sensitivity of tonsillar diseases in Chinese children. Eur Arch Otorhinolaryngol. 274 (8): 3153-3159. https://doi.org/10.1007/s00405-017-4603-y; PMid:28551703

38. Wessels MR. (2011). Clinical practice. Streptococcal pharyngitis. N. Engl. J. Med. 364: 648-655. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1009126; PMid:21323542

39. Wessels MR. (2016). Pharyngitis and Scarlet Fever. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26866221/.

40. Wi D, Choi SH. (2021). Positive Rate of Tests for Group a Streptococcus and Viral Features in Children with Acute Pharyngitis. Children (Basel). 8 (7): 599-607. https://doi.org/10.3390/children8070599; PMid:34356578 PMCid:PMC8304790

41. Yang X, Zhang Y, Lin H, Zhong H, Wu Z. (2022). Diagnostic Value of the Triple Combination of Serum Heparin-Binding Protein, Procalcitonin, and C-Reactive Protein in Children with Acute Bacterial Upper Respiratory Tract Infection. J Healthc Eng: 187-196. https://doi.org/10.1155/2022/1877960; PMid:35310200 PMCid:PMC8930251

42. Zhu L, Charbonneau ARL, Waller AS, Olsen RJ, Beres SB, Musser JM. (2017). Novel Genes Required for the Fitness of Streptococcus pyogenes in Human Saliva. mSphere. 2 (6): 6-17. https://doi.org/10.1128/mSphereDirect.00460-17; PMid:29104937 PMCid:PMC5663985