Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 32-42; doi 10.15574/HW.2022.161.32
Романенко Т. Г., Єсип Н. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Романенко ТГ, Єсип НВ. (2022). Клініко-статистичний аналіз акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 32-42; doi 10.15574/HW.2022.161.32.
Стаття надійшла до редакції 15.05.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Погіршення репродуктивного здоров’я жінок обумовлює зростання частоти звернень до програм донації ооцитів та сурогатного (замінного) материнства. Формування в таких випадках алогенного плода пов’язане зі зміненим перебігом процесу імплантації та плацентації, що відображається в підвищеній частоті акушерських і перинатальних ускладнень. Вагомий вплив на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду має і психологічний статус цих пацієнток, що відрізняється від такого в жінок, які виношують власну дитину і/або проходили лікування безпліддя.
Мета – провести порівняльний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та вагітних, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) із власними ооцитами.
Матеріали та методи. Виконано клініко-статистичний аналіз медичної документації 200 пацієнток, розподілених на дві групи: І група – 150 вагітних, залучених до програм ЕКЗ з формуванням алогенного плода, ІІ група (контрольна) – 50 вагітних, яким здійснювалося ЕКЗ з використанням власних ооцитів жінки.
Результати. Серед пацієнток з алогенним плодом реєструвалася достовірно нижча частка різних ускладнень соматичного та репродуктивного анамнезу. Рівні акушерських та перинатальних ускладнень були порівнюваними або вищими щодо контрольної групи, критерії статистичної достовірності різниці виконувалися щодо показників гестаційної анемії, яка частіше реєструвалася в основній групі. Частота розроджень шляхом операції кесаревого розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Показник середньої маси новонародженого основної групи був достовірно нижчим порівняно з контролем.
Висновки. Попри достовірно нижчу частоту виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний анамнез, пацієнтки з алогенним плодом характеризуються порівнюваними або вищими показниками частоти акушерських і перинатальних ускладнень, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень щодо потенційних причин цього явища, особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу та впливу психологічного статусу пацієнток для поліпшення алгоритму прегравідарної підготовки та антенатального супроводу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, алогенний плід, донація ооцитів, сурогатне (замінне) материнство, акушерські ускладнення, перинатальні наслідки, фетоплацентарний комплекс.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bala R, Singh V, Rajender S, Singh K. (2021). Environment, Lifestyle, and Female Infertility. Reproductive sciences (Thousand Oaks, Calif.). 28 (3): 617-638. https://doi.org/10.1007/s43032-020-00279-3; PMid:32748224

2. Birenbaum-Carmeli D, Montebruno P. (2019). Incidence of surrogacy in the USA and Israel and implications on women's health: a quantitative comparison. Journal of assisted reproduction and genetics. 36 (12): 2459-2469. https://doi.org/10.1007/s10815-019-01612-9; PMid:31673853 PMCid:PMC6911123

3. De Geyter C, Wyns C, Calhaz-Jorge C, de Mouzon J, Ferraretti AP, Kupka M, Nyboe Andersen A, Nygren KG, Goossens V. (2020). 20 years of the European IVF-monitoring Consortium registry: what have we learned? A comparison with registries from two other regions. Human reproduction. 35 (12): 2832-2849. https://doi.org/10.1093/humrep/deaa250; PMid:33188410 PMCid:PMC7744162

4. De Geyter C. (2019). Assisted reproductive technology: Impact on society and need for surveillance. Best practice & research. Clinical endocrinology & metabolism. 33 (1): 3-8. https://doi.org/10.1016/j.beem.2019.01.004; PMid:30799230

5. European IVF Monitoring Consortium (EIM), for the European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE), Wyns C, De Geyter C, Calhaz-Jorge C, Kupka MS, Motrenko T, Smeenk J, Bergh C, Tandler-Schneider A, Rugescu IA, Goossens V. (2022). ART in Europe, 2018: results generated from European registries by ESHRE. Human reproduction open. 2022 (3): hoac022. https://doi.org/10.1093/hropen/hoac022; PMid:35795850 PMCid:PMC9252765

6. Gaynor LM, Colucci F. (2017). Uterine Natural Killer Cells: Functional Distinctions and Influence on Pregnancy in Humans and Mice. Front Immunol. 8: 467. https://doi.org/10.3389/fimmu.2017.00467; PMid:28484462 PMCid:PMC5402472

7. Hackmon R, Pinnaduwage L, Zhang J, Lye SJ, Geraghty DE, Dunk CE. (2017). Definitive Class I Human Leukocyte Antigen Expression in Gestational Placentation: HLA-F, Hla-E, HLA-C, and HLA-G in Extravillous Trophoblast Invasion on Placentation, Pregnancy, and Parturition. Am J Reprod Immunol. 77 (6). https://doi.org/10.1111/aji.12643; PMid:28185362

8. Hiby SE, Apps R, Sharkey AM, Farrell LE, Gardner L et al. (2010). Maternal activating KIRs protect against human reproductive failure mediated by fetal HLA-C2. The Journal of clinical investigation. 120 (11): 4102-4110. https://doi.org/10.1172/JCI43998; PMid:20972337 PMCid:PMC2964995

9. Ludwig M. (2009). Are adverse outcomes associated with assisted reproduction related to the technology or couples' subfertility? Nature clinical practice. Urology. 6 (1): 8-9. https://doi.org/10.1038/ncpuro1272; PMid:19065138

10. Luke B. (2017). Pregnancy and birth outcomes in couples with infertility with and without assisted reproductive technology: with an emphasis on US population-based studies. American journal of obstetrics and gynecology. 217 (3): 270-281. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.03.012; PMid:28322775

11. Moffett A, Chazara O, Colucci F. (2017). Maternal Allo-Recognition of the Fetus. Fertil Steril. 107 (6): 1269-1272. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.001; PMid:28577615

12. Phillips AM, Magann EF, Whittington JR, Whitcombe DD, Sandlin AT. (2019). Surrogacy and Pregnancy. Obstet Gynecol Surv. 74 (9): 539-545. https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000000703; PMid:31830299

13. Pinborg A, Wennerholm UB, Romundstad LB, Loft A. Aittomaki K, Söderström-Anttila V, Nygren KG, Hazekamp J, Bergh C. (2013). Why do singletons conceived after assisted reproduction technology have adverse perinatal outcome? Systematic review and meta-analysis. Human reproduction update. 19 (2): 87-104. https://doi.org/10.1093/humupd/dms044; PMid:23154145

14. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine and the Practice Committee for the Society for Assisted Reproductive Technology. (2021). Guidance regarding gamete and embryo donation. Fertility and sterility. 115 (6): 1395-1410. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.01.045; PMid:33838871

15. Rodriguez-Wallberg KA, Berger AS, Fagerberg A, Olofsson JI, Scherman-Pukk C, Lindqvist PG, Nasiell J. (2019). Increased incidence of obstetric and perinatal complications in pregnancies achieved using donor oocytes and single embryo transfer in young and healthy women. A prospective hospital-based matched cohort study. Gynecological endocrinology : the official journal of the International Society of Gynecological Endocrinology. 35 (4): 314-319. https://doi.org/10.1080/09513590.2018.1528577; PMid:30626251

16. Romundstad LB, Romundstad PR, Sunde A, von Düring V, Skjaerven R, Gunnell D, Vatten LJ. (2008). Effects of technology or maternal factors on perinatal outcome after assisted fertilisation: a population-based cohort study. Lancet. 372 (9640): 737-743. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61041-7; PMid:18674812

17. Söderström-Anttila V, Wennerholm U, Loft A, Pinborg A, Aittomäki K, Romundstad L et al. (2016). Surrogacy: outcomes for surrogate mothers, children and the resulting families-a systematic review. Hum Reprod Update. 22: 260-276. https://doi.org/10.1093/humupd/dmv046; PMid:26454266

18. Stanhiser J, Steiner AZ. (2018). Psychosocial Aspects of Fertility and Assisted Reproductive Technology. Obstet Gynecol Clin North Am. 45 (3): 563-574. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2018.04.006; PMid:30092929

19. Steptoe PC, Edwards RG. (1978). Birth after the reimplantation of a human embryo. Lancet. 2 (8085): 366. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(78)92957-4; PMid:79723

20. Szamatowicz M. (2016). Assisted reproductive technology in reproductive medicine – possibilities and limitations. Ginekologia polska. 87 (12): 820-823. https://doi.org/10.5603/GP.2016.0095; PMid:28098933

21. Trounson A, Leeton J, Besanko M, Wood C, Conti A. (1983). Pregnancy established in an infertile patient after transfer of a donated embryo fertilised in vitro. British medical journal (Clinical research ed.). 286 (6368): 835-838. https://doi.org/10.1136/bmj.286.6368.835; PMid:6403104 PMCid:PMC1547212

22. Van Bentem K, Bos M, van der Keur C, Brand-Schaaf SH, Haasnoot GW, Roelen DL, Eikmans M, Heidt S, Claas F, Lashley E, van der Hoorn M. (2020). The development of preeclampsia in oocyte donation pregnancies is related to the number of fetal-maternal HLA class II mismatches. Journal of reproductive immunology. 137: 103074. https://doi.org/10.1016/j.jri.2019.103074; PMid:31864034

23. Van Bentem K, Lashley E, Bos M, Eikmans M, Heidt S, Claas F, le Cessie S, van der Hoorn ML. (2019). Relating the number of human leucocytes antigen mismatches to pregnancy complications in oocyte donation pregnancies: study protocol for a prospective multicentre cohort study (DONOR study). BMJ open. 9 (7): e027469. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-027469; PMid:31345965 PMCid:PMC6661658

24. Woo I, Hindoyan R, Landay M, Ho J, Ingles SA, McGinnis LK, Paulson RJ, Chung K. (2017). Perinatal outcomes after natural conception versus in vitro fertilization (IVF) in gestational surrogates: a model to evaluate IVF treatment versus maternal effects. Fertility and sterility. 108 (6): 993-998. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.09.014; PMid:29202976

25. Yee S, Hemalal S, Librach CL. (2020). Not my child to give away: A qualitative analysis of gestational surrogates' experiences. Women and birth. Journal of the Australian College of Midwives. 33 (3): e256-e265. https://doi.org/10.1016/j.wombi.2019.02.003; PMid:30824376