Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 42-54; doi 10.15574/HW.2022.160.42
Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Коломієць ОВ. (2022). Роль етіопатогенетичних факторів безплідності у морфофункціональних змінах в організмі жінок під час вагітності (огляд літератури). Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 42-54; doi 10.15574/HW.2022.160.42.
Стаття надійшла до редакції 30.03.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.

Вагітні, які мали безплідність ендокринного і трубно-перитонеального ґенезу в анамнезі, на сьогодні становлять значний сегмент у загальній кількості вагітних, і простежується чітка тенденція щодо зростання чисельності таких жінок.
Беручи до уваги, що головними ускладненнями перебігу вагітності в жінок із безплідністю є невиношування, гіпертензивні та метаболічні розлади, ми намагалися з’ясувати ті патофізіологічні механізми, які з ранніх етапів гестаційного процесу і до пологів визначають характер перебігу вагітності.
Аналіз сучасного стану проблеми перинатальних втрат і акушерських ускладнень при вагітності після лікування безплідності дає змогу їх попередити.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: етіопатогенетичні фактори безплідності, вагітність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Задорожна ТД, Парницька ОІ. (2016). Патологія плаценти (сучасні аспекти). Київ: НАМН України ДУ «ІПАГ НАМНУ»: 124.

2. Bukowski R, Hansen NI, Pinar H, Willinger M, Reddy UM, Parker CB et al. (2017). Altered fetal growth, placental abnormalities and stillbirth. Plos One. 12: е0182874. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0182874; PMid:28820889 PMCid:PMC5562325

3. Da Fonseca EB, Celik E, Parra M, Singh M et al. (2007). Progesteron and the risk of preterm birth among women with a short cervix. Eng G Med. 357 (5): 462-469. https://doi.org/10.1056/NEJMoa067815; PMid:17671254

4. Guideline on the management of recurrent pregnancy loss). ESHRE Early Pregnancy Guideline Development Group) ). Version 2. April – 20.

5. Гопчук ОМ. (2016). Диференційований підхід до застосування прогестерону в акушерсько-гінекологічній практиці. Здоровье женщины. 2(108): 36-41. https://doi.org/10.15574/HW.2016.108.36.

6. Jones CJ, Carter AM, Allen WR, Wilsher SA. (2016). Morphology, histochemistry and glycosylation of the placenta and associated tissues in the European hedgehog (Erinaceus europaeus). Placenta. 48: 1-12. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.09.010; PMid:27871459

7. Калугіна ЛВ, Татарчук ТФ. (2018). Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок з СПКЯ. Репродуктивна ендокринологія. 1 (39): 27-32.

8. Khong TY, Mooney E, Nikkels PGJ, Morgan TK, Gordijn SJ. (2019). Pathology of the placenta. A Practical Guide. Springer Nature Switzerland. URL: https://t.me/MBS_MedicalBooksStore. https://doi.org/10.1007/978-3-319-97214-5

9. Khong TY, Mooney EE, Ariel L et al. (2016). Sampling and definitions of placental lesions: Amsterdam placental workshop group consensus statement. Arch Pathol Lab Med. 140: 698-713. Epub 2016 May 25. https://doi.org/10.5858/arpa.2015-0225-CC; PMid:27223167

10. Khong TY, Ting M, Gordijn SJ. (2017). Placental pathology and clinical trials: histopathology data from prior and study pregnancies may improve analysis. Placenta. 52: 58-61. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2017.02.014; PMid:28454698

11. Лесовська СГ. (2017). Стан впровадження допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Слово про здоров’я. 8: 12-16.

12. Луб’яна СС, Макагонова ВВ, Литкін РО. (2012). Рівень вільного естріолу у вагітних із загрозою передчасних пологів. Укр мед альм. 15 (5): 111-112.

13. Лихачёв ВК. (2012). Гормональная диагностика в практике акушера-гинеколога. Киев: 154.

14. Міжнародні рекомендації з оцінювання та управління СПКЯ-2018. (2018). Нові рекомендації з менеджменту пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Міжнародні рекомендації з оцінювання та управління СПКЯ-2018. Слово про здоров’я: 16.

15. Молчанова ОВ. (2015). Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після екстракорпорального запліднення методом інтрацитоплазматичного введення сперматозоїдів у яйцеклітину: автореф. дис. канд. мед. наук. Київ: 18.

16. Нагорная ВФ. (2013). Эндогенный прогестерон и прогестины в обеспечении физиологической беременности, в профилактике и лечении её осложнений. Репродукт. эндокринология. 5: 42-48.

17. Національний консенсус щодо ведення пацієнтів з гіперпролактинемією. (2016). Медичні аспекти здоров’я жінки. 1 (106): 32-42.

18. Національний консенсус щодо ведення пацієнток з гіперандрогенією. (2016). Репродуктивна ендокринологія. Київ. 4 (30): 15.

19. Пирогова ВІ. (2019). Сучасні тренди в лікуванні синдрому полікістозних яєчників. Газета «Здоров’я України». 2 (34): 28-29.

20. Raymond W, Redline MD. (2015). Classification of placental lessions. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 213 (4): S21-S28. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.056; PMid:26428500

21. Сахаутдинова ИВ, Ложкина ЛР. (2014). Иммуномодулирующая роль прогестерона в терапии угрозы прерывания беременности. Мед вестн Башкортостана. 9: 96-99.

22. Семенина ГБ. (2012). Особливості перебігу вагітності і пологів у жінок з гіперандрогеніями яєчникового та наднирникового генезу, преконцепційна підготовка і прогнозування ускладнень: автореф. дис. на здобуття ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.01. Акушерство і гінекологія. Л: 36.