Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 2(90): 44-50; doi 10.15574/PP.2022.90.44
Ющенко Л. О., Мантак Г. І., Олійник В. С.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Ющенко ЛО, Мантак ГІ, Олійник ВС. (2022). Клінічна та лабораторно-інструментальна характеристика мультисистемного запального синдрому в дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(90): 44-50; doi 10.15574/PP.2022.90.44.
Стаття надійшла до редакції 18.02.2022 р., прийнята до друку 27.04.2022 р.

Мета – удосконалити діагностику й тактику встановлення діагнозу мультисистемного запального синдрому в дітей на основі вивчення клінічного перебігу та визначення лабораторно-інструментальних особливостей.
Матеріали та методи. Проаналізовано 15 випадків мультисистемного запального синдрому в дітей, госпіталізованих до інфекційного боксованого відділення № 1 КНП «Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Вінницької обласної ради» протягом 2021 р.
Результати. Найпоширенішим симптомом була лихоманка. Також у дітей відмічалися ураження шлунково-кишкового тракту (53,33%), нейрокогнітивні та вегетативні симптоми (86,67%). Артралгії, міалгії та біль у нижніх кінцівках спостерігалися у 33,33%, респіраторні симптоми – у 20,00% дітей. При об’єктивному обстеженні майже в половини дітей виявлялися ураження шкіри. У чверті пацієнтів відмічалися явища склериту та кон’юнктивіту. У загальному аналізі крові на момент госпіталізації виявлено лейкоцитоз у 53,33% дітей. Переважна більшість дітей мали підвищені рівні швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного протеїну та фібриногену. D-димер був підвищеним у всіх дітей. У 46,67% дітей, за даними ультразвукового дослідження легень, спостерігалися: вільна рідина в плевральній порожнині до 7-10 мм, ознаки інтерстиціального набряку легень, посилення ехо-сигналів по аксилярній лінії та зони консолідації в середніх відділах правої легені від 3 мм до 6 мм. Під час ультразвукового дослідження органів черевної порожнини в 60,0% дітей визначалося збільшення печінки, селезінки, вільна рідина та збільшені множинні мезентеріальні лімфатичні вузли.
Висновки. Діагноз мультисистемного запального синдрому слід встановлювати відповідно до основних критеріїв. Він потребує диференційної діагностики з багатьма інфекційними і системними захворюваннями. Найчастішими симптомами в пацієнтів, які перебували на лікуванні, були тривала лихоманка та нейрокогнітивні симптоми. Домінували ураження шлунково-кишкового тракту, шкіри та серцево-судинної системи. Характерними лабораторними змінами були підвищення показників на визначення активності запального процесу, коагулопатії та підтвердження перенесеної коронавірусної інфекції. Значущими особливостями серед ехосонографічних змін було збільшення паренхіматозних органів та ознаки випоту в порожнинах. Необхідно підвищити шляхи захисту дітей від коронавірусної інфекції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мультисистемний запальний синдром, MIS-C, SARS-CoV-2, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. AAP. (2020). Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) interim guidance. URL: https://services.aap.org/en/pages/2019-novel-coronavirus-covid-19-infections/clinical-guidance/multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-mis-c-interim-guidance/.

2. AAP. (2021). Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C) Interim Guidance. Last Updated 11/15/2021. URL: https://www.aap.org/en/pages/2019-novel-coronavirus-covid-19-infections/clinical-guidance/multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-mis-c-interim-guidance/.

3. Abrams JY, Oster ME, Godfred-Cato SE, Bryant B, Datta SD, Campbell AP et al. (2021). Factors linked to severe outcomes in multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) in the USA: a retrospective surveillance study. Lancet Child Adolesc Health. 5 (5): 323-331. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(21)00050-X

4. Algarni AS, Alamri NM, Khayat NZ, Alabdali RA, Alsubhi RS, Alghamdi SH. (2022). Clinical practice guidelines in multisystem inflammatory syndrome (MIS-C) related to COVID-19: a critical review and recommendations. World Journal of Pediatrics. 18 (2): 83-90. https://doi.org/10.1007/s12519-021-00499-w; PMid:34982402 PMCid:PMC8725428

5. Belay ED, Abrams J, Oster ME, Giovanni J, Pierce T, Meng L et al. (2021). Trends in Geographic and Temporal Distribution of US Children With Multisystem Inflammatory Syndrome During the COVID-19 Pandemic. JAMA Pediatr. 175 (8): 837-845. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.0630; PMid:33821923 PMCid:PMC8025123

6. Bhimraj A, Morgan RL, Shumaker AH, Lavergne V, Baden L, Cheng VC et al. (2020). Infectious Diseases Society of America guidelines on the treatment and management of patients with COVID-19. Clin Infect Dis. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa478; PMid:32338708 PMCid:PMC7197612

7. CDC. (2021). Information for Healthcare Providers about Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C). URL: https://www.cdc.gov/mis/misc/hcp/index.html?CDC_AA_refVal=httpswww.cdc.govmishcpindex.html.

8. CDC. (2022). Health Department-Reported Cases of Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C) in the United States. URL: https://covid.cdc.gov/covid-data-tracker/#mis-national-surveillance.

9. Dionne A, Son MBF, Randolph AG. (2022). An Update on Multisystem Inflammatory Syndrome in Children Related to SARS-CoV-2. The Pediatric Infectious Disease Journal. 41 (1): e6-e9. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003393; PMid:34889873 PMCid:PMC8658063

10. Feldstein LR, Rose EB, Horwitz SM, Collins JP, Newhams MM, Son MBF et al. (2020). Multisystem Inflammatory Syndrome in U.S. Children and Adolescents. N Engl J Med. 383: 334-346. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2021680; PMid:32598831 PMCid:PMC7346765

11. Godfred-Cato S, Abrams JY, Balachandran N, Jaggi P, Jones K, Rostad CA, Lu AT. (2022). Distinguishing Multisystem Inflammatory Syndrome in Children From COVID-19, Kawasaki Disease and Toxic Shock Syndrome. The Pediatric Infectious Disease Journal. 41 (4): 315-323. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003449; PMid:35093995 PMCid:PMC8919949

12. Godfred-Cato S, Bryant B, Leung J, Oster ME, Conklin L, Abrams J et al. (2020). COVID-19-Associated Multisystem Inflammatory Syndrome in Children – United States. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 14; 69 (32): 1074-1080. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6932e2; PMid:32790663 PMCid:PMC7440126

13. Jiang L, Tang K, Levin M, Irfan O, Morris SK, Wilson K et al. (2020). COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents. The Lancet Infectious diseases. 20 (11): 276-E288. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(20)30651-4

14. Mangat C, Bansal P. (2022). Multisystem inflammatory syndrome in children and Kawasaki disease: a clinical conundrum. EMJ Rheumatol. https://doi.org/10.33590/emjrheumatol/22-00025

15. Sánchez-Oro R, Bandpey MLF, Martínez EG, Prades MÁE, Muñoz EMA. (2021). Clinical and radiological findings for the new multisystem inflammatory syndrome in children associated with COVID-19. Radiologia. 63 (4): 334-344. https://doi.org/10.1016/j.rx.2021.03.001

16. Son MBF, Friedman K. (2022). COVID-19: Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) management and outcome. URL: https://www.uptodate.com/contents/covid-19-multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-mis-c-management-and-outcome.

17. Son MBF, Friedman K. (2022). COVID-19: Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) clinical features, evaluation, and diagnosis. URL: https://www.uptodate.com/contents/covid-19-multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-mis-c-clinical-features-evaluation-and-diagnosis?topicRef=129614&source=see_link.

18. Туйккала Х. (2021). Мультисистемний запальний синдром у дітей (MIS-C), пов’язаний з інфекцією COVID-19. Клінічні настанови на засадах доказової медицини. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/multysystemnyj-zapalnyj-syndrom-u-ditej-mis-c-covid-19.pdf.

19. Wesselsa PA, Binglerb MA. (2022). A comparison of Kawasaki Disease and multisystem inflammatory syndrome in children. Progress in Pediatric Cardiology: 65. https://doi.org/10.1016/j.ppedcard.2022.101516; PMid:35313700 PMCid:PMC8925196

20. Whittaker E, Bamford A, Kenny J, Kaforou M, Jones CE, Shah P et al. (2020). Clinical Characteristics of 58 Children With a Pediatric Inflammatory Multisystem Syndrome Temporally Associated With SARS-CoV-2. JAMA. 324 (3): 259-269. https://doi.org/10.1001/jama.2020.10369; PMid:32511692 PMCid:PMC7281356

21. WHO. (2020). Multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents temporally related to COVID-19. URL: https://www.who.int/news-room/commentaries/detail/multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-and-adolescents-with-covid-19.

22. Yousaf AR, Cortese MM, Taylor AW, Broder KR, Oster ME, Wong JM et al. (2022). Reported cases of multisystem inflammatory syndrome in children aged 12-20 years in the USA who received a COVID-19 vaccine. August, 2021: a surveillance investigation. The Lancet. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00028-1