Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 36-41. doi 10.15574/SP.2022.121.36
Ортеменка Є. П.¹, Краснова Т. В.¹, Січкар І. Б.^2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», Україна

Для цитування: Ортеменка ЄП, Краснова ТВ, Січкар ІБ. (2022). Клініко-діагностичні паралелі між станом плаценти та несприятливими наслідками глибоко недоношених дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 36-41. doi 10.15574/SP.2022.121.36.
Стаття надійшла до редакції 17.11.2021 р., прийнята до друку 06.02.2021 р.

Верифікація гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів та обґрунтування антибіотикотерапії нерідко базується на оцінці активності маркерів запалення крові, але дані щодо їх інформативності в дифдіагностиці гострих пневмоній та бронхітів у дітей суперечливі.
Мета – вивчити діагностичну цінність окремих показників запальної відповіді крові у верифікації позалікарняної неускладненої пневмонії та гострого обструктивного бронхіту для оптимізації менеджменту інфекційно-запальних захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей.
Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні обстежено 75 дітей, серед яких першу (І) клінічну групу сформував 51 пацієнт із діагнозом «Позалікарняна пневмонія», а другу (ІІ) групу – 24 дитини із гострим обструктивним бронхітом.
За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставленими. Одержані результати дослідження проаналізовано за допомогою параметричних («Р», за критерієм Стьюдента) і непараметричних («Рφ», методом кутового перетворення Фішера) методів обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проведено з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а також відношення шансів (ВШ) реалізації події з урахуванням їх 95% довірчих інтервалів (95% ДІ).
Результати. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, такі загальноприйняті показники запальної відповіді крові (лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) або високий рівень С-реактивного протеїну (СРП) у крові характеризуються низькою чутливістю тестів (у межах від 11% до 63%), що вказує на недоцільність їх використання як скринінгових тестів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю (у межах від 75% до 93%) у верифікації пневмонії лише за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >15,0×10⁹, ШОЕ ≥10 мм/год та рівень СРП у крові >6 мг/мл), що свідчить про доцільність їхнього застосування лише для підтвердження запалення паренхіми легень.
Установлено, що нормальний рівень лейкоцитів (<10,0х10⁹) в гемограмі не володів достатньою діагностичною (кількість хибнонегативних і хибнопозитивних результатів становила 46% і 45% відповідно) або вірогідною предикторною роллю (ВШ=1,44; 95% ДІ: 0,54-3,81) у діагностиці гострого обструктивного бронхіту, а отже, не могли впливати на склад етіотропного лікування, зокрема на відміну антибіотикотерапії. Проте кількість паличкоядерних нейтрофілів ≤5% у загальному аналізі крові вирізнялася незначною кількістю (16%) хибнопозитивних результатів, що дає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу гострого обструктивного бронхіту та для скасування антибіотикотерапії, проте не як його предиктор (ВШ=2,21; 95% ДІ: 0,69-7,06) або скринінговий показник (ЧТ=29%).
Висновки. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, такі загальноприйняті показники запальної відповіді (лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення ШОЕ або високий рівень СРП у крові) характеризуються великою часткою хибнонегативних результатів, що вказує на недоцільність їх використання як скринінгових методів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю у верифікації пневмонії за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >15,0×10⁹, ШОЕ≥10 мм/год та рівень СРП у крові >6 мг/мл), що вказує на можливість їх використання для підтвердження запалення паренхіми легень. При цьому кількість у гемограмі паличкоядерних нейтрофілів ≤5% вирізняється високим рівнем специфічності (СТ=84%), що дає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу гострого обструктивного бронхіту та для скасування антибіотикотерапії.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: позалікарняна пневмонія; обструктивний бронхіт; діти, маркери запальної відповіді крові; діагностична цінність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agraz-Cibrian JM, Giraldo DM, Mary FM, Urcuqui-Inchima S. (2017). Understanding the molecular mechanisms of NETs and their role in antiviral innate immunity.Virus Res. 15 (228): 124-133. https://doi.org/10.1016/j.virusres.2016.11.033; PMid:27923601

2. Антипкін ЮГ, Чумаченко НГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР. (2016). Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей. Сучасна педіатрія. 2(74): 73-77. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.73.

3. Бережний ВВ. (2019). Гострі респіраторні захворювання у дітей: ранній стартовий підхід до терапії. Доказова база даних (огляд). Сучасна педіатрія. 1(97): 89-100. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.89.

4. Donà D, Zingarella S, Gastaldi A, Lundin R et al. (2018). Effects of clinical pathway implementation on antibiotic prescriptions for pediatric community-acquired pneumonia. PLОS ONE. 13 (2): e0193581. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0193581; PMid:29489898 PMCid:PMC5831636

5. Drescher B, Bai F. (2013). Neutrophil in Viral Infections, Friend or Foe? Virus Res. 171 (1): 1-7. https://doi.org/10.1016/j.virusres.2012.11.002; PMid:23178588 PMCid:PMC3557572

6. Evertsena J, Baumgardnera DJ, Regnerya A, Banerjeeb I. (2010). Diagnosis and management of pneumonia and bronchitis in outpatient primary care practices. Prim Care Respir J. 19 (3): 237-241. https://doi.org/10.4104/pcrj.2010.00024; PMid:20490437 PMCid:PMC3065928

7. Harris M, Clark J, Coote N, Fletcher P, Harnden A, McKean M, Thomson A. (2011). British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 66 (2): ii1-ii23. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200598; PMid:21903691

8. Inoue S, Willert JR. (2018). Leukocytosis. Clinical Presentation. URL: https://emedicine.medscape.com/article/956278-clinicalсauses.

9. Kinkade S, Long NA. (2016). Acute Bronchitis. Am Family Physician. 94 (7): 560-566. URL: http://www.aafp.org/afp/2016/1001/p560-s1.

10. Köchling A, Löffler C, Reinsch S, Hornung A et al. (2018). Reduction of antibiotic prescriptions for acute respiratory tract infections in primary care: a systematic review. Implementation Science. 13 (47): 1-25. https://doi.org/10.1186/s13012-018-0732-y; PMid:29554972 PMCid:PMC5859410

11. Le Roux DM, Zar HJ. (2017). Community-acquired pneumonia in children – a changing spectrum of disease. Pediatr Radiol. 47: 1392-1398. https://doi.org/10.1007/s00247-017-3827-8; PMid:29043417 PMCid:PMC5608782

12. Mathura S, Fuchsb A, Bielickia J, Van Den Ankerb J, Sharlanda M. (2018). Antibiotic use for community-acquired pneumonia in neonates and children: WHO evidence review. Paediatrics and International Child Health. 38 (S1): 66-75. https://doi.org/10.1080/20469047.2017.1409455; PMid:29790844 PMCid:PMC6176769

13. Naumenko V, Turk M, Jenne CN, Kim SJ. (2018). Neutrophils in viral infection. Cell Tissue Res. 371 (3): 505-516. https://doi.org/10.1007/s00441-017-2763-0; PMid:29327081

14. Olsen J, Christensen K, Murray J, Ekbom A. (2010). An Introduction to Epidemiology for Health Professionals. Springer Science-Business Media. LLC: 157. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1497-2; PMid:24936230 PMCid:PMC4055970

15. Riley LK, Rupert J. (2015). Evaluation of Patients with Leukocytosis. Am Fam Physician. 92 (11): 1004-1011. URL: https://www.aafp.org/afp.

16. Schrock KS, Hayes BL, George CM. (2012). Community-Acquired Pneumonia in Children. Am Fam Physician. 86 (7): 661-667.

17. Singh A, Zahn E. (2019). Acute Bronchitis. Last Update: March 22. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK448067/.