• Випадок дуоденальної непрохідності, викликаної гігантською ехінококовою кістою печінки
ua До змісту Повний текст статті

Випадок дуоденальної непрохідності, викликаної гігантською ехінококовою кістою печінки

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):97-102; DOI 10.15574/PS.2019.63.97

Хоменко В. С., Перепелиця В. П., Сироткін А. В., Строцький К. П., Хоменко Л. В.
КУ «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Україна
КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради, Україна

Ехінококоз є одним з найбільш розповсюджених паразитарних захворювань людини. Більшість літературних оглядів та повідомлень засвідчують приріст захворюваності на ехінококоз печінки, значне поширення патології за межі ендемічних регіонів та збільшення частоти нових випадків в неендемічних зонах, при цьому 75% випадків складають діти та особи молодого віку. У структурі загальної захворюваності на ехінококоз діти до 14 років становлять близько 15% випадків. Зниження паразитарної захворюваності, перш за все серед дітей, є істотним резервом зменшення тягаря хвороб і збільшення тривалості життя. Здебільшого уражується печінка – 75%, легені – 15%, у поодиноких випадках – мозок, кістки та серце (2%), нирки (2%), шкіра, селезінка (6%). В ендемічних зонах 10–15% хворих мають паразитарне ураження двох органів. Протягом останніх 20 років відзначається збільшення числа ускладнених форм ехінококозу печінки, частота яких досягає 84,6%. Рецидиви захворювання спостерігаються у 54% випадків. Незважаючи на значні успіхи в діагностиці та лікуванні даного захворювання, високою залишається частота до- та післяопераційних ускладнень. Сучасні методи діагностики дозволяють з високою точністю верифікувати захворювання, встановити топічне поширення та морфологічні зміни в уражених органах. Залежно від стадії захворювання, розмірів паразитарних кіст застосовуються різні методи лікування: мініінвазивні (перкутанна пункційноаспіраційна ехінококектомія під контролем УЗД або КТ, відеоторако- і відеолапароскопічні втручання), традиційна ехінококектомія, перицистектомія, резекція печінки. Актуальними є питання диференціальної діагностики ехінококозу, вивчення можливостей сучасних методів візуалізації у плануванні обсягу оперативного втручання на печінці. Окремої уваги вимагають питання вибору оптимального методу хірургічного втручання, способу його виконання, місця та можливостей застосування мініінвазивних методик. У статті наведений клінічний випадок гігантської ехінококової кісти, яка викликала гостру дуоденальну непрохідність. Опису подібних клінічних випадків у доступній літературі не знайдено.

Ключові слова: ехінококоз, фенестрація кісти, перицистектомія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Нишанов ФН, Нишанов МФ, Ботиров АК, Отакузиев АЗ. (2011). Этиопатогенетические аспекты рецидивного эхинококкоза печени и его диагностика. Вестник хирургии им. ИИ Грекова. 2: 91–94.

2. Lioyd JB. (2014). Hepatic cystic echinococcosis. The Journal of the American Osteopathic Association. 6: 505. https://doi.org/10.7556/jaoa.2014.069; PMid:24917638

3. Mahmoudvand H et al. (2014). In vitro lethal effects of various extracts of Nigella sativa seed on hydatid cyst protoscoleces. Iranian journal of basic medical sciences. 12: 1001–1006.

4. Mariconti M. (2014). Immunoblotting with human native antigen shows stage-related sensitivity in the serodiagnosis of hepatic cystic echinococcosis. The American journal of tropical medicine and hygiene. 1: 75–79. https://doi.org/10.4269/ajtmh.13-0341; PMid:24297816 PMCid:PMC3886432

5. Mitrea IL et al. (2014). Occurrence and genetic characterization of Echinococcus granulosus in naturally infected adult sheep and cattle in Romania Veterinary parasitology. 4: 159–166. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2014.10.028; PMid:25468017

6. Nagarajan K, Sekar D, Vijaya J, Kamath BА (2013). Hydatid Cyst of the Liver Causing Inferior Vena Caval Obstruction Journal of the association of physicians of Іndia. September: 61.

7. Pakala T, Molina M, George YWu. (2016). Hepatic Echinococcal Cysts: A Review. Journal of Clinical and Translational Hepatology. 4: 39–46. https://doi.org/10.14218/JCTH.2015.00036; PMid:27047771 PMCid:PMC4807142

8. Pektas B. (2014). Evaluation of the diagnostic value of the ELISA tests developed by using EgHF, Em2 and EmII/3-10 antigens in the serological diagnosis of alveolar echinococcosis. Mikrobiyoloji bulteni. 3: 461–468. https://doi.org/10.5578/mb.7742; PMid:25052112

9. Тurgut AT, Levent A, Salih T, Bulent K, Tamer A, Erkan K, Alp K, Ugur K. (2016). Unusual imaging characteristics of complicated hydatid disease. Eur J Radiol. 63: 84–93. https://doi.org/10.1016/j.ejrad.2007.01.001; PMid:17275238

Стаття надійшла до редакції 11.02.2019 р., прийнята до друку 01.06.2019 р.