HEALTH OF WOMAN.2015.3(99):102–104; doi 10.15574/HW.2015.99.102 
 

Зміни активності внутрішньоклітинних транспортних АТФ-азних систем при гіперплазіях ендометрія у жінок з екстрагенітальною патологією 
 

Гроховська М. В.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького 
 

Оцінювали зміни на клітинному та субклітинному рівнях, які розвиваються при гіперпроліферативних процесах ендометрія, що дало можливість в подальшому оцінити ефективність застосування гормонотерапії. Обстежено 105 жінок перименопаузального віку з супутньою екстрагенітальною патологією. Усім хворим проводили загальноклінічні обстеження, дослідження рівня вмісту статевих і гонадотропних гормонів у сироватці крові, показників ліпідного та вуглеводного обмінів, трансабдомінальну та трансвагінальну ехографію, ендоскопічне обстеження з використанням гістероскопа фірми «Karl Storz» та біопсію ендометрія з наступним гістологічним дослідженням отриманих матеріалів з порожнини матки. Активність внутрішньоклітинних транспортних АТФ-азних систем ендоплазматичного ретикулума клітин ендометрія (Са2+-, Mg2+-АТФ-азну активність) оцінювали за різницею вмісту неорганічного фосфору, що визначали за методом Фіске–Субароу.

При аналізі отриманих результатів виявлено наявність кореляційних паралелей між патогістологічною характеристикою стану ендометрія та змінами Са2+-, Mg2+_АТФ-азної активності ендоплазматичного ретикулума до та після гестагенотерапії у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Найвищий рівень Са2+-, Mg2+_АТФ-азної активності визначали при атиповій гіперплазії ендометрія.

Спостерігали зниження активності даного показника у такій послідовності: вогнищевий аденоматоз, комплексна неатипова гіперплазія, проста неатипова гіперплазія, поліпи ендометрія, фаза проліферації та секреції. Виявлено, що перевага залозистого компонента в поліпі супроводжувалася підвищенням активності ферменту, натомість наявність фіброзного компонента характеризувалась їх зниженням. Тому, зниження Са2+-, Mg2+-АТФ-азної активності та позитивні морфологічні перетворення ендометрія при застосуванні гестагенних препаратів у жінок з гіперплазіями ендометрія свідчать про їхню ефективність і можуть розглядатися як прогностичні критерії. 
 

Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, екстрагенітальна патологія, Са2+-, Mg2+-АТФ-азна активність. 
 

Література: 

1. Бабич ЛГ. 1999. Мембранні механізми регуляції концентрації іонів Са у гладенько м’язових клітинах. Український біохімічний журнал 75(5):10–19.

2. Сухих ГТ, Серов ВН, Дементьева ММ, Колобова ЭА. 2000. Активность Са2+/Mg2+-зависимой эндонуклеазы как биологического маркера апоптоза при гиперпластических процессах и раке эндометрия. Акушерство гинекология 4:41–45.

3. Татарчук ТФ, Педаченко НЮ, Хомінська ЗБ. 2014. Метаболічний синдром та гіперпроліферативні процеси ендометрія. Репродуктивная ендокринологія 2(16):61–72.

4. Шиманска Б, Гардышевска А, Пабих Й, Чайковски К. 2006. Гиперплазия эндометрия: эффективность лечения при помощи натурального микронизированного прогестерона, применяемого вагинально. Przeglad menopauzalny. Обзор менопаузальный 2:75–79.

5. Clark TJ, Voit D, Gupta JK et al. 2002. Accuracy of hysteroscopy in the diagnosis of endometrial cancer and hyperplasia: a systematic quantitative review. J Am Med Assoc. 288:1610–1621. http://dx.doi.org/10.1001/jama.288.13.1610

6. Goldstein SR, Monteagudo A, Popiolek D et al. 2002. Evaluation of endometrial polyps. Am J Obstet Gynecol. 186:669–674. http://dx.doi.org/10.1067/mob.2002.122128; PMid:11967489

7. Okaro E, Condous G, Bourne T. 2004. The role of transvaginal ultrasound in the management of abnormal uterine bleeding. Gynecological Surgery 1(2):119–126. http://dx.doi.org/10.1007/s10397-004-0012-5