Paediatric surgery.Ukraine.2019.4(65):35-42; DOI 10.15574/PS.2019.65.35

О.К. Слєпов, М.Ю. Мигур, В.П. Сорока, О.П. Пономаренко
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Слєпов ОК, Мигур МЮ, Сорока ВП, Пономаренко ОП. (2019). Ускладнені форми гастрошизису та їх хірургічне лікування. Хірургія дитячого віку. 4(65): 35-42. doi 10.15574/PS.2019.65.35
Стаття надійшла до редакції 17. 09.2019 р., прийнята до друку 04.12.2019 р.

Лікування пацієнтів з ускладненими формами гастрошизису (ГШ) пов’язане з високим рівнем захворюваності та смертності. Дотепер існують значні розбіжності у тактиці хірургічного лікування цих новонароджених.
Мета: дослідити частоту та характер ускладнених форм ГШ, їх вплив на результат хірургічного лікування, а також ефективність застосування різних видів оперативних втручань у новонароджених дітей.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 53 новонароджених дітей з ГШ, які були оперовані з використанням тактики «хірургії перших хвилин» у період з 2006 по 2017 роки. Для проведення дослідження впливу різних видів ускладнених форм ГШ на результати їх хірургічного лікування, усі пацієнти були розділені на дві групи. До І групи увійшли діти з ізольованим та асоційованим неускладненим ГШ (n=40). До ІІ групи зараховано новонароджених, у яких було діагностовано асоційований ускладнений ГШ (n=13).
Результати. Ускладнений ГШ мали 13 (24,5%) із 53 дітей. Інтестинальні ускладнення були представлені атрезією, некрозом або стенозом середньої кишки. Виявлене достовірне зростання частоти післяопераційних хірургічних ускладнень (р=0,02), сепсису (р=0,03), тривалості часу до досягнення повного ентерального харчування (р<0,001) та госпіталізації (р<0,001) у дітей з ускладненим ГШ. У дітей з ускладненим ГШ при проведенні пластики дефекту передньої черевної стінки достовірно частіше застосовувались заплати (р=0,03).
Висновки. Інтестинальні ускладнення при ГШ мали місце у 24,5% пацієнтів; вони достовірно впливають на результати хірургічного лікування цієї вади. Тактика оперативного лікування залежить від ступеня вісцеро-абдомінальної диспропорції, виду кишкової мальформації та наявності фібринозних нашарувань.
Рівень доказовості. Рівень ІІІ.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, гастрошизис, ускладнені форми, атрезія, стеноз, некроз кишки, хірургічне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Гордієнко ІЮ, Пономаренко ОП та ін. (2017). Випадок обструкції тонкої кишки рідкісної етіології у новонародженої дитини з гастрошизисом. Хірургія дитячого віку. 2(55): 27-31. https://doi.org/10.15574/PS.2017.55.27

2. Bergholz R, Boettcher M, Reinshagen K, Wenke K. (2014, Oct). Complex gastroschisis is a different entity to simple gastroschisis affecting morbidity and mortality – a systematic review and metaanalysis. J Pediatr Surg.49(10): 1527-32. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.08.001; PMid:25280661

3. Emil S, Canvasser N, Chen T, Friedrich E, Su W. (2012, Aug). Contemporary 2-year outcomes of complex gastroschisis. J Pediatr Surg.47(8): 1521-8. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.12.023; PMid:22901911

4. Hass HJ, Krause H, Herrmann K, Gerloff C, Meyer F. (2009, Dec). Colon triplication associated with ileum atresia in laparoschisis. Zentralbl Chir.134(6): 550-2. https://doi.org/10.1055/s-0028-1098762; PMid:19708012

5. Hijkoop A, IJsselstijn H, Wijnen RMH et al. (2017). Prenatal markers and longitudinal follow-up in simple and complex gastroschisis Archives of Disease in Childhood – Fetal and Neonatal Edition Published Online First: 14 June. https://doi.org/10.1136/archdischild-2016-312417; PMid:28615305

6. Houben C, Davenport M, Ade-Ajayi N, Flack N, Patel S. (2009, Feb). Closing gastroschisis: diagnosis, management, and outcomes. J Pediatr Surg.44(2): 343-7. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2008.10.084; PMid:19231531

7. Kimble RM, Blakelock R, Cass D. (1999). Vanishing gut in infants with gastroschisis. Pediatr Surg Int.15(7): 483-5. https://doi.org/10.1007/s003830050644; PMid:10525904

8. Kronfli R, Bradnock TJ, Sabharwal A. (2010, Sep). Intestinal atresia in association with gastroschisis: a 26-year review. Pediatr Surg Int.26(9): 891-4. https://doi.org/10.1007/s00383-010-2676-4; PMid:20676892

9. Kuleva M, Khen-Dunlop N, Dumez Y, Ville Y, Salomon LJ. (2012, Jan). Is complex gastroschisis predictable by prenatal ultrasound? BJOG.119(1): 102-9. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03183.x; PMid:22017923

10. Molik KA, Gingalewski CA, West KW, Rescorla FJ et al. (2001). Gastroschisis: a plea for risk categorization. J Pediatr Surg. 36: 51-5. https://doi.org/10.1053/jpsu.2001.20004; PMid:11150437

11. Natasha Hansraj, Shannon M. Larabee, Kimberly M. Lumpkins (2016). Anomalous mesenteric vessel – a rare etiology of intermittent partial small bowel obstruction. Journal of Surgical Case Reports.12: 1-3. https://doi.org/10.1093/jscr/rjw209; PMid:27908963 PMCid:PMC5675047

12. Ogunyemi D. (2001). Gastroschisis Complicated by Midgut Atresia, Absorption of Bowel, and Closure of the Abdominal Wall Defect. Fetal Diagn Ther.16: 227-230. https://doi.org/10.1159/000053915; PMid:11399884

13. Snyder CL, Miller KA, Sharp RJ, Murphy JP et al. (2001, Oct). Management of intestinal atresia in patients with gastroschisis. J Pediatr Surg.36(10): 1542-5. https://doi.org/10.1053/jpsu.2001.27040; PMid:11584405

14. Zachary Bauman, Victor Nanagas Jr. (2015). The Combination of Gastroschisis, Jejunal Atresia, and Colonic Atresia in a Newborn. Case Reports in Pediatrics Volume 2015, Article ID 129098: 4. https://doi.org/10.1155/2015/129098; PMid:26180651 PMCid:PMC4477220