PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):84-91; DOI 10.15574/PS.2019.63.84

Конопліцький В. С., Погорілий В. В., Фомін О. О., Ксьонз І. В., Якименко О. Г., Горбатюк Л. В., Сасюк А. І., Лукіянець О. О., Коробко Ю. Є.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Перекрут великого чепця є рідкісною причиною болів у животі у дітей. Здебільшого у пацієнтів виникають гострі болі в правому нижньому квадранті живота, які зазвичай симулюють гострий апендицит. Перекрут великого чепця рідко діагностується до операції, зазвичай діагноз встановлюється тільки під час операції, яка виконується з приводу підозри на гострий апендицит або іншу невідкладну патологію органів черевної порожнини. Причини перекрута великого чепця не встановлені, проте можливо диференціювати вторинний перекрут, що виникає за наявності органічної причини завороту, і первинний, коли такої причини немає. Лікування тільки хірургічне. У статті наведено огляд літератури за темою, а також аналіз власних клінічних спостережень перекруту чепця у дітей.

Ключові слова: діти, перекрут чепця, гострий живіт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Власов ВВ, Латинський ЕВ, Калиновський СВ. (2008). Заворот великого сальника. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 7(3): 87–88.

2. Китаев ВМ, Китаев СВ. (2016). Компьютерная томография в гастроэнтерологии. Москва: МЕДпресс-информ: 200.

3. Кургузов ОП. (2005). О заворотах більшого сальника. Хирургия. 7: 46–49.

4. Некрутов АВ, Карасев ОВ, Рошаль ЛМ. (2007). Большой сальник: морфофункциональные особенности и клиническое значение в педиатрии. Вопросы современной педиатрии. 6(5): 58–63.

5. Ольхова ЕБ, Соколов ЮЮ, Шувалов МЭ. (2016). Ультразвуковая диагностика перекрута сальника у ребенка (клиническое наблюдение). Радиология-практика. 4: 73–78.

6. Пиманов СИ. (2016). Ультразвуковая диагностика в гастроэнтерологии. Москва: Практ. медицина: 416.

7. Поддубный ИВ, Трунов ВО. (2002). Диагностика и лечение заболеваний большого сальника у детей. Детская хирургия. 5: 42–43.

8. Разумовский АЮ, Дронов АФ, Смирнов АН. (2016). Эндоскопическая хирургия в педиатрии. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 608.

9. Соколов ЮЮ, Стоногин СВ, Коровин СА. (2013). Диагностика и лечение перекрутов большого сальника у детей. Детская хирургия. 3: 22–25.

10. Телешов НВ, Григорьев МВ, Леонтьев АФ. (2008). Перекрут сальника у детей. Детская хирургия. 1: 54–55.

11. Тимофеев МЕ, Федоров ЕД, Кречетова АП. (2014). Особенности диагностики и лечения перекрута жировых структур брюшной полости лапароскопическим методом. Эндоскопическая хирургия. 5: 13–16.

12. Чхве ПИ. (2018). Лучевая диагностика заболеваний желудочно-кишечного тракта. Москва: Изд-во Панфилова: 496.

13. Abadir JS, Cohen AJ, Wilson SE. (2004). Accurate diagnosis of infarction of omentum and appendices epiploicae by computed tomography. Am Surg. 70(10): 854–857.

14. Ahmed A, Jabbour G, Zitoun A, Latif E et al. (2015, Sep-Oct). Anemia as one of presenting symptoms in an adult with cyst and torsion of the omentum – a case report. Chirurgia (Bucur).110(5): 474–7.

15. Albuz O, Ersoz N. (2010). Primary torsion of omentum: a rare cause of acute abdomen. Am J Emerg Med. 115 (28): 184–186. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2009.03.013; PMid:20006226

16. Anyfantakis D, Kastanakis M, Karona V, Symvoulakis EK et al. (2014, Jun 15). Primary omental torsion in a 9 year old girl: a case report. J Med Life. 7(2): 220–2.

17. Brazg J, Haines L, Levine MC. (2016). Omental torsion mimicking perforated appendicitis in a pediatric patient: emergency bedside sonography. American Journal of Emergency Medicine. 34: 684. e3–684.e4. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2015.07.058; PMid:26341807

18. Chan KW. (2007). Laparoscopy: an excellent tool in the management of primary omental torsion in children. J Laparoendosc. Adv Surg Tech. A. 6: 821–824. https://doi.org/10.1089/lap.2007.0034; PMid:18158819

19. Chinaka C, Mansoor S, Salaheidin M. (2018). Torsion of the omentum: a rare cause of acute abdomen in a 14-year-old boy. Case Reports in Surgery. 1: 1–3. https://doi.org/10.1155/2018/7257460; PMid:29666745 PMCid:PMC5831312

20. Efthimiou M, Kouritas VK, Fafoulakis F, Fotakakis K, Chatzitheofilou K. (2009). Primary omental torsion: report of two cases. Surg Today. 39: 64–67. https://doi.org/10.1007/s00595-008-3794-7; PMid:19132472

21. Gargano T, Maffi M, Cantone N, Destro F, Lima M. (2013). Secondary omental torsion as a rare cause of acute abdomen in a child and the advantages of laparoscopic approach. Eur J Pediatr Surg Rep. 1: 35–37.

22. Hasbahceci M, Erol C, Seker M. (2011). Epiploic Appendagitis: is there need for surgery to confirm diagnosis in spite of clinical and radiological findings? World. J. Surg. 36(2): 441–446. https://doi.org/10.1007/s00268-011-1382-2; PMid:22167263

23. Itinteang T, Gelderen WF, Irwin RJ. (2004). Omental whirl: torsion of the greater omentum. ANZ J Surg. 74(8): 702–703. https://doi.org/10.1111/j.1445-1433.2004.03123.x; PMid:15315580

24. Khattala K, Tenorkorang S, Elmadi A, Rami M, Bouabdallah Y. (2013). Primary Omental torsion in children: case report. Pan Afr Med J. 14: 57.

25. Lesher AP, Hebra A. (2010, Jan). Primary torsion of the omentum and epiploic appendix in children. Am Surg. 76(1): 110–2.

26. Madha ES, Kane TD, Manole MD. (2018, Feb). Primary omental torsion in a pediatric patient case report and review of the literature. Pediatr Emer Care. 34(2): e32-e34. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000001230; PMid:2881677.

27. Mavridis G. (2007). Primary omental torsion in children: tenyear experience. Pediatr Surg Int. 9: 879–882. https://doi.org/10.1007/s00383-007-1961-3; PMid:17605020

28. Occhionorelli S, Zese M, Cappellari L. (2014). Acute Abdomen due to Primary Omental Torsion and Infarction. Case Rep Sur 14: 208382. https://doi.org/10.1155/2014/208382; PMid:25431726 PMCid:PMC4241260.

29. Pogorelic Z, Katic J, Gudelj K, Mrklic I, Vilovic K, Perko Z. (2015). Unusual cause of acute abdomen in a child – torsion of greater omentum: report of two cases. Scottish Medical Journal. 60(3): 1–4. https://doi.org/10.1177/0036933015581129; PMid:25838282

30. Sasmal PK, Tantia O, Patle N, Khanna S. (2010). Omental torsion and infarction: a diagnostic dilemma and its laparoscopic management. Journal of laparoendoscopic & advanced surgical techniques. 20 (3): 225–229. https://doi.org/10.1089/lap.2009.0287; PMid:20180656

31. Scabini S, Rimini E, Massobrio A, Romairone E et al. (2011). Primary omental torsion: a case report. World J Gastrointest Surg. Oct. 3(10): 153–155. https://doi.org/10.4240/wjgs.v3.i10.153; PMid:22110847 PMCid:PMC3220728

32. Tannoury J, Yagni C, Gharios J, Abboud B. (2016). Omental ischemia. Presse Medicale. 45: 824–828. https://doi.org/10.1016/j.lpm.2016.06.006; PMid:27614536

33. Vazquez BJ, Thomas R, Pfluke J, Doski J et al. (2010, Apr). Clinical presentation and treatment considerations in children with acute omental torsion: a retrospective review. Am Surg. 76(4): 385–8.

34. Wertheimer J, Galloy M-A, Regent D, Champigneulle J, Lemelle J-L. (2014). Radiological, clinical and histological correlations ina right segmental omental infarction due to primarytorsion in a child. Diagnostic and interventional imaging. 95: 325–331. https://doi.org/10.1016/j.diii.2013.05.009; PMid:24011869

35. Zanchi C, Salierno P, Bellomo R. (2012). Primary acute omental torsion in an overweight girl. J Pediatr.160: 525. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2011.09.032; PMid:22054537

Стаття надійшла до редакції 02.02.2019 р., прийнята до друку 17.06.2019 р.