SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2017.8(88):33-39; doi 10.15574/SP.2017.88.33

Семкович Я. В., Семкович М. Я.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна

Забезпечення судинного доступу — основне завдання впродовж перших хвилин реанімації, проте це не повинно призвести до припинення натискань на грудну клітку або вентиляції. Судинний доступ полягає у катетеризації периферичної вени або внутрішньокісткового (інтраосального) простору. Європейська Рада з реанімації ще у 2005 р. рекомендувала запроваджувати у практику застосування внутрішньокісткового доступу при здійсненні реанімаційних заходів. У наступних переглядах Рекомендацій Європейської Ради з реанімації (2010 р., 2015 р.) також зазначається необхідність застосовувати внутрішньокістковий доступ під час проведення серцево'легеневої реанімації. Лікарю невідкладних станів слід застосовувати внутрішньокістковий доступ як корисну альтернативу периферійному венозному доступу. Внутрішньокістковий доступ має усі переваги центрального венозного доступу, але виконується значно легше та швидше. Отже, при зупинці кровообігу та дихання, а також при декомпенсованому шоку, коли введення адреналіну та/або інфузійних розчинів є терапією першого вибору, найбільш відповідний судинний доступ — внутрішньокістковий. За умови, що техніка виконана із правилами асептики, ризик інфекційних ускладнень дуже низький. Однак внутрішньокістковий доступ має бути перехідним судинним доступом та видалятися якнайшвидше. Його використання ніколи не повинно перевищувати 24 годин.
Ключові слова: внутрішньокістковий доступ, периферійний венозний доступ, діти, реанімація.

Література

1. Анестезиология и реаниматология: учебник / под ред. В.Д. Малышева, С.В. Свиридова. — Москва: Медицина, 2005. — 528 с.

2. Морган Дж.Е. Клінічна анестезіологія / Дж.Е. Морган. — Москва: Бином, 2001. — 396 с.

3. Федосюк Р.М. Внутрикостная инфузия: показания, противопоказания, методы, устройства / Р.М. Федосюк // Вісник проблем біології і медицини. — 2013. — №1. — С. 16—22.

4. A prospective study of femoral versus subclavian vein catheterization during cardiac arrest / C.L. Emerman, E.M. Bellon, T.W. Lukens [et al.] // Am. Emerg. Med. — 1990. — №19. — Р. 26—30. https://doi.org/10.1016/S0196-0644(05)82135-3

5. Boon J.M. Finding an Ideal Site for Intraosseous Infusion Tibia: An. Anatomical Study / J.M. Boon, D.L. Gorry, J.H. Miering // Clinical Anatomy. — 2003. — №16. — Р. 15—18. https://doi.org/10.1002/ca.10071; PMid:12486733

6. Chiang V.W. Uses and complications of central venous catheters inserted in a pediatric emergency department / V.W. Chiang, M.N. Baskin. // Pediatr. Emerg. Care. — 2000. — №16. — Р. 230—232. https://doi.org/10.1097/00006565-200008000-00003; PMid:10966338

7. Comparison of two mechanical intraosseous infusion devices: a pilot, randomized crossover trial / I. Shavit, Y. Hoffmann, R. Galbraith, Y. Waisman // Resuscitation. — 2009. — №80. — Р.1029—1033. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2009.05.026; PMid:19586701

8. Complications of femoral and subclavian venous catheterization in Cook D. Central venous catheter replacement strategies: a systematic critical patients: a randomized controlled trial / J. Merrer, B. De Jonjha, F. Jolliot [et al.] // J. A. M. A. — 2001. — Vol.286. — P. 700—707. https://doi.org/10.1001/jama.286.6.700; PMid:11495620

9. Cook D. Central venous catheter replacement strategies: a systematic review of the literature / D. Cook, A. Randolph, P. Kernerman // Crit. Care Med. — 1997. — Vol.25. — P. 1417—1424. https://doi.org/10.1097/00003246-199708000-00033; PMid:9267959

10. Dries D.J. Recent advances in emergency life support / D.J. Dries, M.A. Sample // Nurs. Clin. North. Am. — 2002. — №37. — Р. 1—10. https://doi.org/10.1016/S0029-6465(03)00078-1

11. Fisher R. Intraosseous access in infant resuscitation / R. Fisher, D. Prosser // Arch. Dis. Child. — 2000. — №2. — Р. 83—87. https://doi.org/10.1136/adc.83.1.87f

12. Five-year experience in prehospital intraosseous infusions in children and adults / P.W. Glaeser, T.R. Hellmich, D. Szewczuga [et al.] // Am. Emerg. Med. — 1993. — №22. — Р. 1119—1124. https://doi.org/10.1016/S0196-0644(05)80975-8

13. Glaeser P.W. Emergency intraosseous infusions in children / P.W. Glaeser, J.D. Losek // Am. J. Emerg. Med. — 1986. — №4. — Р.34—36. https://doi.org/10.1016/0735-6757(86)90248-2

14. Horton M.A. Powered intraosseous insertion provides safe and effective vascular access for pediatric emergency patients / M.A. Horton, C. Beamer // Pediatr. Emerg. Care. — 2008. — №24. —Р. 347—350. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e318177a6fe; PMid:18562874

15. Miller L.J. Intraosseous vascular access. State of the art [Electronic resource]. — URL: http://acls.mshpreps.com/EZ-IG/Suppiement%20Materials/Intraosseous %20Vascular%20Access.

16. Orlowski J.P. Emergency alternatives to intravenous access. Intraosseous, intracheal, sublingual, and other-site drug administration / J.P. Orlowski // Pediatr. Clin. Am. — 1994. — №41. — Р.1183—1199. https://doi.org/10.1016/S0031-3955(16)38868-X

17. Preclinical use of intraosseous access (IO) in adults: literature review and case reports / М. Toursarkissian, W. Schmidbauer, J. Breckwoldt [et al.] // Anasthesiol. Intensivmed. Notfallmed. Schmerzther. — 2009. — №44. — Р. 22—27.

18. Rapid diagnosis of central-venous-catheter-related bloodstream infection without catheter removal / P. Kite, B.M. Dobbins, M.H. Wilcox [et al.] // Lancet. — 1999. — Vol.354. — P. 1504. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(99)04070-2

19. Use of the pediatric EZ-IO needle by emergency medical services providers / R.J. Frascone, J. Jensen, S.S. Wewerka [et al.] // Pediatr. Emerg. Care. — 2009. — №25. — Р.329—332. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e3181a341fa; PMid:19404222