• Сучасні можливості метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи у дітей першого року життя.
ua До змісту

Сучасні можливості метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи у дітей першого року життя.

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):63-67;doi 10.15574/SP.2014.60.63

Сучасні можливості метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи у дітей першого року життя.

Токарчук Н. І., Чигір І. В. 
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна

Мета: оцінка клінічної ефективності метаболічної корекції білково-енергетичної недостатності (БЕН) у дітей першого року життя, яка виникла на тлі перинатальних уражень центральної нервової системи.

Пацієнти і методи. Обстежено 78 дітей віком від 1 до 12 місяців життя. Дослідження ґрунтувалося на клінічному огляді дітей з оцінкою їх фізичного розвитку. Для діагностики порушень ліпідного обміну визначали рівні холестерину, тригліцеридів та ліпопротеїдів сироватки крові імуноферментним методом. 39 дітей першої групи отримували комплексну терапію БЕН у поєднанні з препаратом левокарнітину, 39 дітей отримували лише традиційну терапію (група порівняння). Комплекс лікування включав дієтотерапію, вітамінотерапію, ферментні препарати, про- та пребіотики.

Результати. На тлі застосування препарату левокарнітину відбулося достовірне підвищення рівня холестерину, тригліцеридів та ЛПНЩ (р<0,05). У дітей другої групи, які отримували лише традиційне лікування, ці показники вірогідно не змінювалися (р>0,05). Побічної дії препарату не спостерігалося.

Висновки. Доведено клінічну ефективність застосування лікарського препарату левокарнітину у комплексній терапії БЕН на тлі перинатальних уражень ЦНС у дітей першого року життя, добру переносимість та відсутність побічних реакцій.

Ключові слова: діти першого року життя, білково-енергетична недостатність, левокарнітин.

Література: 
1. Ключников СО. 2007. Перспективы применения L-карнитина в педиатрии. Сonsilium medicum. Педиатрия. 2: 143—146.

2. Санакоева ЛП, Корюкина ИП. 2006. Клинические особенности гипотрофии у детей раннего возраста в Пермском регионе. Педиатрия. 2: 92—95.

3. Скворцова ВА, Нетребенко ОК, Боровик ТЭ. Нарушения питания у детей раннего возраста. Педиатрия. Симпозиум 01/11.

4. Геппе НА и др. 2010. Эффективность L-карнитина в реабилитации детей после перенесенных острых респираторных заболеваний. Вопр практич педиатрии. 5;2: 50—56.

5. Scaglia F. 2014. Carnitine Deficiency Clinical Presentation. http://emedicine.medscape.com/article/942233_overview.

6. Azevedo VM, Albanesi Filho FM, Santos MA et al. 2005. The role of L-carnitine in nutritional status and echocardiographic parameters in idiopathic dilated cardiomyopathy in children. J Pediatr (Rio J). 81(5): 368—72. http://dx.doi.org/10.1590/S0021-75572005000600005; http://dx.doi.org/10.2223/JPED.1387; PMid:16247537

7. Jahoor F, Badaloo A, Reid M et al. 2008. Protein metabolism in severe childhood malnutrition. Ann Trop Paediatr. 28(2): 87—101. http://dx.doi.org/10.1179/146532808X302107; PMid:18510818

8. Flanagan JL, Simmons PA, Vehige J et al. 2010. Role of carnitine in disease. Nutrition & Metabolism. 10.1186/1743—7075—7—30. http://dx.doi.org/10.1186/1743-7075-7-30