• Стан слухової функції у дітей з аденоїдними вегетаціями
ua До змісту Повний текст статті

Стан слухової функції у дітей з аденоїдними вегетаціями

Modern Pediatrics.Ukraine.2020.2(106):8-11; doi 10.15574/SP.2020.106.8
Косаківська І. А.
Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Косаківська ІА. (2020). Стан слухової функції у дітей з аденоїдними вегетаціями. Сучасна педіатрія. Україна. 2(106): 8-11; doi 10.15574/SP.2020.106.8
Стаття надійшла до редакції 11.12.2019 р.; прийнята до друку 19.03.2020 р.

При поширенні гіпертрофованої лімфоїдної тканини на співустя слухових труб має місце порушення вентиляції барабанної порожнини, що в подальшому призводить до зниження слуху і розвитку секреторного середнього отиту.
Мета: оцінка слуху у дітей з аденоїдними вегетаціями та ефективності аденотомії при секреторному отиті.
Матеріали і методи. Під спостереженням у клініці перебувало 239 дітей з аденоїдними вегетаціями ІІ–ІІІ ступеня віком від 2 до 15 років. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів ІІ–ІІІ ступеня мала місце у 92 (38,5%), хронічний тонзиліт — у 42 (17,6%) пацієнтів. Дітям з підозрою на зниження слуху проводилось аудіометричне або імпедансометричне дослідження слуху, залежно від віку. Усі діти були прооперовані під ендотрахеальним наркозом під ендоскопічним контролем.
Результати. Імпедансометричне дослідження проведено у 101 пацієнта. Тимпанограми типу «А» мали 20 осіб (19,8% випадків), «С» — 25 осіб (24,8% випадків), «В» — 56 осіб (55,4%). Після аденотомії за запропонованою методикою слух відновився або покращився у всіх пацієнтів із секреторним отитом. Лише у 12 дітей були зареєстровані тимпанограми типу «С», що свідчить про високу ефективність хірургічного лікування. В основній групі тимпанограми типу «С» після лікування спостерігались у 8 (4%), а в групі порівняння — у 6 (8,2%) пацієнтів.
Висновки. За даними акустичної імпедансометрії у 81 (33,9%) пацієнта із аденоїдними вегетаціями були виявлені зміни в звукопровідній системі слухового аналізатора, характерні для секреторного середнього отиту. Результати імпедансометрії слід враховувати як додатковий критерій при визначенні показань до аденотомії у дітей.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи.
На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: аденоїдні вегетації, слух, секреторний отит, лікування, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безшапочный СБ, Гасюк ЮА, Смеянов ЕВ. (2017). Гиперплазия и воспаление глоточной миндалины. Киев: Логос: 123.

2. Косаківська ІА. (2016). Гіпертрофія глоткового мигдалика, що імітує хоанальний поліп. Современная педиатрия. 5(77): 137–138. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.137

3. Косаківська ІА (2018). Досвід виконання аденотомії у дітей. Современная педиатрия. 8(96): 37–41. https://doi.org/10.15574/SP.2018.96.37

4. Косаківська ІА. (2018). Труднощі діагностики аденоїдних вегетацій у дітей. Современная педиатрия. 5(93): 11–13. https://doi.org/10.15574/SP.2018.93.11

5. Лайко АА, Заболотний ДІ, Мельников ОФ та ін. (2010). Аденоїдит. Київ: Логос: 178.

6. Лайко АА, Косаковський АЛ, Заболотна ДД та ін. (2013). Дитяча оториноларингологія: Національний підручник. За ред. Лайка АА. Київ: Логос: 576.

7. Патент України на корисну модель № 114693. МПК (2006.01) А61В18/04, А61В18/14. Пристрій для коагуляції. І.А. Косаківська (Україна). – Заявлено 26.10.2016; Опубл. 10.03.2017 р. Бюл. № 5.

8. Jerger JF, Antony I, Jerger S, Grump B. (1973). Studies in impedance audiometry. Arch Otolaryngol.99: 165–171. https://doi.org/10.1001/archotol.1974.00780030173003; PMid:4854446