HEALTH OF WOMAN. 2019.7(143): 74–79; doi 10.15574/HW.2019.143.74

Л.М. Вигівська, І.В. Майданник, В.Ф. Олешко
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

У статті наведені результати проспективного клінічного обстеження жінок з обтяженим безплідністю анамнезом, вагітність у яких настала у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Мета дослідження: вивчення у динаміці вагітності особливостей стану біоценозу піхви у вагітних після застосування ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети комплексно обстежено 299 вагітних, яких було розподілено наступним чином: до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність у яких настала у результаті застосування ДРТ (цю групу розділено на три групи залежно від фактора, що спричинив безплідність); до контрольної групи увійшли 50 жінок зі спонтанним настанням вагітності та її фізіологічним перебігом, що стали на облік щодо вагітності у терміні 6–8 тиж.

Вагітним обстежених груп проводили визначення pH вагінального вмісту, амінний тест, бактеріальний скринінг піхвового вмісту, обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, та TORCH-інфекції.

Результати. У вагітних І та ІІ груп з високою частотою зареєстровано прояви бактеріального вагінозу – 28,7% (27 випадків) та 19,5% (17 випадків) відповідно. Цей показник достовірно відрізнявся від показника вагітних контрольної групи (р<0,05). Аеробний вагініт, пов’язаний з активною проліферацією умовно-патогенної аеробної мікрофлори, виявлено у 39,4% вагітних.

Бактеріологічне обстеження вагітних І групи свідчить, що у спектрі виділеної мікрофлори мікроаерофіли – Gardnerela vaginalis та Atopobium vaginae найчастіше знаходились в асоціаціях з Mobiluncus та окремими представниками аеробної мікрофлори (S. faecalis, E. coli, Klebsiella spp.).

Слід відзначити, що стан мікроекології статевих шляхів у вагітних основних груп характеризувався суттєвим зростанням у складі аеробного спектра мікрофлори показників висіву аеробних умовно-патогенних мікроорганізмів з патогенними властивостями (гемоліз, плазмокоагуляція, ліцитиназна активність). Зокрема, у цих жінок зареєстровано підвищення частоти виявлення та концентрації стафілококів, стрептококів та ешерихій з гемолітичними властивостями.

Заключення. Для жінок, вагітність у яких настала у результаті застосування лікувальних циклів ДРТ, як скринінговий метод відбору вагітних для поглибленого культурального дослідження вагінального біотопа доцільно рутинно використовувати тест-смужки для визначення рН піхвового вмісту. При рН ˃ 4,4 крім мікроскопії піхвових мазків для визначення ступеня активації лейкоцитарної реакції доцільно проводити амінний тест, бактеріологічне дослідження з обов’язковим кількісним визначенням концентрації виявлених агентів, а також посів з метою визначення анаеробної мікрофлори.

Ключові слова: вагітність, безплідність, допоміжні репродуктивні технології, біоценоз піхви.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Барагновская Е.И., Лашкевич Е.Л. (2009). Особенности биоценоза половых путей и репродуктивная функция женщин // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 4: 82–90.

2. Венцківська І.Б., Загородня О.С. (2012). Протизапальні препарати в лікуванні загрози передчасних пологів // Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 145–147.

3. Веропотвелян П.Н., Кошевая Е.В., Веропотвелян Н.П., Журавлева С.А. (2015). Роль молочной кислоты в микробном пейзаже влагалища: современный взгляд на проблему // Мед. аспекты здоровья женщины. 4: 48–55.

4. Квітка Н.В., Перемот С.Д., Смілянська М.В. (2009). Інфекції при запальних захворюваннях жіночих статевих органів // Медицина транспорту України. 3: 35–37.

5. Маланчук О.Б., Лакатош В.П., Костенко О.Ю., Паладич І.В. (2016). Особливості мікробіоценоху піхви у вагітних у терміні 22–28 тижнів вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок // Здоровье женщины. 6: 94–99.

6. Маркін Л.Б., Шахова О.В., Попович А.І. (2012). Комплексна терапія рецидивуючого хронічного генітального хламідіозу // Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 1–6.

7. Нагорная В.Ф., Москаленко Т.Я., Гриценко А.А. (2015). рН влагалищного секрета в оценке влагалищной микробиоты во время беременности // Здоровье женщины. 6: 90–93.

8. Осипова Л.С., Кононенко И.Я., Юрчук Ж.Н. (2012). Генитальный герпес. Особенности течения и лечения в современных условиях // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. 3: 5–10.

9. Панченко Л.А. (2014). Герпес. Роль в патологии человека // Противовирусные препараты. Харьков: Планета-Принт. 204.

10. Подольский В.В., Каграманян А.Л. (2015). Лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на корекцію мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського району України // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 5 (2): 66–71.

11. Сейтханова Б.Т., Шапамбаев З.З., Олжаева Р.Р., Калменова П.Е. (2014). Микробиоценоз влагалища и кишечника беременных женщин. Наука и здравоохранение. 1: 70–71.

12. Хрянин А.А., Решетников О.В. (2012). Хламидийная инфекция: от науки к практике. Киев: ООО Тетрис-принт. 180.