SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.6(62):39–44; doi 10.15574/SP.2014.62.39

Препарат «Ноофен» — вибір терапії астенічного синдрому для дітей шкільного віку із діагнозом «Позагоспітальна пневмонія»

Няньковський С. Л., Бабік І. В., Мов'як Л. О. 
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Мета: дослідити ефективність ноотропного препарату «Ноофен» у комплексі лікування біоелектричних порушень активності головного мозку у дітей після перенесеної позагоспітальної пневмонії (ПП).

Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь 80 дітей віком 7–14 років з ПП, які були розподілені на основну (додатковий прийом препарату «Ноофен») та контрольну (стандартне лікування) групи. Інструментальне дослідження проводилось у перший день нормалізації температури та через місяць від початку застосування препарату «Ноофен». Реєстрація та запис біострумів головного мозку відбувалися за допомогою електроенцефалографії. Застосовувався біполярний спосіб відведення біопотенціалів.

Результати. У дітей, які перенесли ПП, протягом тривалого часу спостерігалися порушення загального стану та виразна астенізація організму, яка у ранньому відновному періоді супроводжується порушенням біоелектричної активності головного мозку. Характерними ознаками патологічних розладів на електроенцефалограмі були зниження амплітудних характеристик альфа-ритму, поступова заміна потужності альфа-ритму на потужності тета-ритму і дельта-хвиль, згладження зональних відмінностей, поява окремих та групових загострених потенціалів, генералізованих розрядів і десинхронізації фонової активності, білатерально-синхронних високоамплітудних розрядів поліспайк-хвиль під час гіпервентиляції. Включення у схему лікування ноотропного препарату «Ноофен» призводило до позитивних зрушень у структурі альфа-ритму, покращання його модуляції та зонального розподілу, зниження частоти загострених форм альфа- і бета-коливань.

Висновки. Включення ноотропного препарату «Ноофен» дозволяє оптимізувати лікування ПП, швидше досягнути нормалізації клінічних та функціональних показників, зменшити прояви вогнищевих та пароксизмальних порушень, нормалізувати біоелектричну активність мозку, покращити фізичний стан, адаптивні властивості та стресову стійкість організму.

Ключові слова: діти, пневмонія, лікування, біоелектрична активність мозку, Ноофен.

Література: 
1. Бурчинський СГ. 2007. Сучасні підходи до фармакотерапії вік-залежних порушень когнітивної функції. Ліки. 3—4: 17—20.

2. Няньковский СЛ, Яцула МС, Бабик ИВ та ін. 2012. Вегетативные дисфункции у детей с острой внебольничной пневмонией и пути медикаментозной коррекции. Здоровье ребенка. 2(37): 55—61.

3. Зенков ЛР. 2012. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии). Руководство для врачей. 5-е изд. М, МЕДпресс-информ: 356.

4. Лембрик ІС. 2009. Особливості астенічного синдрому при хронічних соматичних захворюваннях в умовах навчальної діяльності. Здоровье ребенка. 1: 52—56.

5. Малахов АБ, Дронов ИА, Волков ИК и др. 2011. Оптимальный выбор терапии при внебольничной пневмонии у детей. Лечащий врач. 1: 5—12.

6. Хайтович МВ. 2012. Раціональна антибіотикотерапія у дітей з негоспітальною пневмонією. Здоров'я України. 1: 8—10.

7. Tatum WO. 2007. Handbook of EEG Interpretation. NY, Demos Medical Publishing: 300.