SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):123-126; doi 10.15574/SP.2015.71.123 
 

Особливості стану плода і новонародженого в жінок високого ризику розвитку прееклампсії 
 

Жданович О. І., Коломійченко Т. В., Яроцька Ю. О.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна 
 

Мета — оцінити особливості стану плода і новонародженого в жінок високого ризику розвитку прееклампсії. 
 

Пацієнти та методи. Комплексно обстежено 160 вагітних жінок: 80 жінок із високим ризиком прееклампсії (основна група) і 80 жінок без високого ризику прееклампсії (група порівняння). Для аналізу отриманих даних застосовано методи параметричної та непараметричної статистики, прийняті в медицині. 
 

Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що в жінок високого ризику прееклампсії дана вагітність частіше проходила з ускладненнями: у 2 рази частіше відмічалась загроза переривання вагітності (31,3%), ранній гестоз спостерігався у 26,3% жінок, плацентарна недостатність — у 36,3%, дистрес плода — у 33,8%, затримка росту плода — у 18,8%. Серед жінок із прееклампсією 44,8% були розроджені шляхом кесаревого розтину. У 17,5% жінок пологи були передчасними. Перинатальна смертність становила 37,1‰. Серед дітей 89,7% народились у стані асфіксії різного ступеня тяжкості, при цьому кожна четверта (24,1%) дитина — в асфіксії тяжкого ступеня. Недоношеними було 22,4% дітей, 31,0% мали ознаки гіпотрофії. Більш ніж у половини (53,4%) дітей відмічені дизадаптаційні синдроми.

Висновки. Висока частота перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику прееклампсії свідчить про актуальність пошуку удосконалення методів профілактики цього небезпечного ускладнення вагітності та його перинатальних наслідків. 
 

Ключові слова: прееклампсія, високий ризик, перинатальні ускладнення, плід, новонароджений. 
 

Література:

1. Айламазян ЭК, Мозговая ЕВ. 2008. Гестоз: теория и практика. Москва, МЕДпресс-информ: 272.

2. Венцковский БМ, Запорожан ВН, Сенчук АЯ, Скачко БГ. 2005. Гестозы. Москва, МИА: 462.

3. Гребенник ТК, Павлович СВ. 2011. Возможности прогнозирования преэклампсии. Акушерство и гинекология. 6: 17—21.

4. Лоскутова ТО. 2015. Тактика ведення вагітних групи ризику розвитку прееклампсії. Медичні перспективи. XX;1: 62—69.

5. Нагорная ВФ. 2013. Гестозы. Здоров'я України. Тематичний випуск «Акушерство і гінекологія»: 35—37.

6. Раднаева ЭВ. 2009. Анализ состояния здоровья новорожденных с низкой массой тела от матерей с преэклампсией. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. 2(66): 74—75.

7. Чиркова ИВ, Севостьянова ОЮ, Якубович ОИ. 2007. Алгоритм прогноза задержки развития плода и предупреждения перинатальной патологии при беременности, осложненной гестозом. Уральский медицинский журнал. 2: 17—20.