HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):103–106; doi 10.15574/HW.2018.134.103

Дарій О. С.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування безплідності у подружніх пар з обтяженим генетичним анамнезом на підставі наукового обгрунтування та впровадження удосконаленого алгоритму прогностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали та методи. З метою виявлення чинників ризику формування безплідності і проведення кореляційного аналізу були відібрані основна група – 100 подружніх пар з безплідністю в анамнезі та контрольна група пацієнток, що мали в анамнезі пологи (n=100). До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи.

Результати. Для підвищення ефективності лікування безплідності у подружніх пар з обтяженим генетичним анамнезом необхідно проведення медико-генетичного консультування з одночасним плановим передімплантаційним генетичним дослідженням у програмах допоміжних репродуктивних технологій. Під час вибору того або іншого методу допоміжних репродуктивних технологій у жінок з обтяженим генетичним анамнезом слід використовувати методику, за якої у цитоплазму ооциту за допомогою техніки мікроманіпуляції вводиться один сперматозоїд. У програму підготовки акушерів-гінекологів та урологів амбулаторної ланки необхідно вводити цикли тематичного удосконалення щодо питань лікування безплідності у подружніх пар з використанням програм допоміжних репродуктивних технологій.

Заключення. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність підвищення ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій у подружніх пар з обтяженим генетичним анамнезом. Використання удосконаленого нами алгоритму прогностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє підвищити ефективність програм допоміжних репродуктивних технологій у подружніх пар з обтяженим генетичним анамнезом на 26,7%.

Ключові слова: безплідність у подружніх парах, допоміжні репродуктивні технології, обтяжений генетичний анамнез.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адамов М.М., 2012. Психологическая характеристика женщин со вспомогательными репродуктивными технологиями // Здоровье женщины : 8 : 198-201.

2. Адамов М.М., 2012. Клініко-психопатологічні закономірності формування тривожних розладів у жінок при допоміжних репродуктивних технологіях // Педіатрія, акушерство та гінекологія : 6 : 65-67.

3. Денисенко С.В., 2016. Оптимизация современной диагностики хромосомных аномалий, выявляемых у супружеских пар с нарушением репродуктивной функции // Здоровье женщины : 10 : 56-59.

4. Палига І.Е., 2017. Прогнозування невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины : 2 : 122-124.

5. Палига І.Е., 2017. Профілактика невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины : 3 : 110-113.

6. Юзько О.М., 2017. Тактика допоміжних репродуктивних технологій на сучасному етапі // Практична медицина:2: 46-52.

7. Callan V.J., Hennessey J.F., 2016. The psychological adjustment of women experiencing infertility. British Journal of Medical Psychology : 61 : 137-140. https://doi.org/10.1111/j.2044-8341.1988.tb02772.x

8. Kainz K., 2017. The role of the psychologist in the evaluation and treatment of infertility. Womens Health Issues : 11: 481-485. https://doi.org/10.1016/S1049-3867(01)00129-3