HEALTH OF WOMAN. 2018.2(128):62–64; doi 10.15574/HW.2018.128.62

Загородня О. С. , Леуш С. Ст. , Дем’яненко А. С.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
Перинатальний центр м. Києва

У статті викладено особливості динаміки основних показників гомеостазу в процесі прогресування вагітності в аспекті фізіологічного значення гемодилюції, а також залежно від наявності раннього гестозу.
Мета дослідження: визначення особливостей показників гомеостазу у І та ІІ триместрах вагітності залежно від наявності раннього гестозу.
Матеріали та методи: Обстежено 109 першовагітних, яких було розподілено на дві групи: 58 пацієнток І групи мали прояви раннього гестозу, 51 учасниця ІІ групи мала неускладнений перебіг І триместра вагітності. У всіх вагітних у термінах 10–11 та 20–21 тиж було визначено показники гомеостазу – вміст гемоглобіну, гематокритне число, показники білкового обміну.
Результати. Уже наприкінці І триместра вагітності в обох групах спостерігаються ознаки гемодилюції, проте ІІ групу відрізняє більша кількість пацієнток із затримкою цього процесу. У динаміці прогресування вагітності явища гемодилюції наростають, що проявляється зниженням гематокритного числа та незначним зменшенням концентрації загального білка, проте у групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності ці зміни є менш вираженими.
Заключення. 1. Ранній гестоз не чинить негативного впливу на основні показники гомеостазу, які наприкінці І триместра вагітності не відрізняються від показників групи здорових вагітних. 2. У групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності порівняно з жінками, у яких діагностовано ранній гестоз, більш поширеним було явище недостатньої гемодилюції. У термінах 20–21 тиж саме у цій групі виявлено більш високий середній показник гематокриту, що підтверджує концепцію про неадекватну адаптацію до вагітності.
Ключові слова: гемоглобін, гематокрит, білковий обмін, ранній гестоз.

Литература

1. Венцківська І.Б. Нові підходи до оцінки стану плацентарного кровообігу при тяжких формах прееклампсії/ І.Б. Венцківська, Я.М. Вітовський, О.С. Загородня //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – 2017. – Вип. 2 (40). – С. 40–45.

2. Дж. А. Шейман. Патофизиология почки/ Пер. с англ. – СПб.: Невский Диалект, 2001. – 206 с.

3. Шифман Е.М. Преэклампсия. Эклампсия. HELLP-синдром /Е.М.Шифман. – Петрозаводск: «ИнтелТек», 2002. – 432 с.

4. Jeyabalan A. Epidemiology of preeclampsia: Impact of obesity/ A. Jeyabalan//Nutr Rev. – 2013. – N 71(0 1). – Р. 34–39. DOI: 10.1111/nure.12055

5. Lindheimer M.D. Hypertension in pregnancy/ MD Lindheimer, SJ. Taler, FG. Cunningham //J Am Soc Hypertens. – 2008. – N 2 (6). – Р. 484–94. https://doi.org/10.1016/j.jash.2008.10.001.

6. Prijanti A. Ananlysis of oxidative stess markers malondialdehyde, glutathione, nitric oxide and prorenin level in preeclampsia placental tissues/ A. Prijanti, N. Marissa, R. Paramita, S. Humaira, A. Nabila, E. Wijaya// Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research. – 2018. – Vol.11. – Р. 158–161. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i1.18330

7. Savitz D.A. Descriptive Epidemiology of Chronic Hypertension, Gestational Hypertension, and Preeclampsia in New York State, 1995–2004/ D.A. Savitz, V.A. Danilack, S.M. Engel, B. Elston, H.S. Lipkind //Matern Child Health J. – 2014. – N 18 (4). – Р. 829–838. https://doi.org/10.1007/s10995-013-1307-9