• Епідеміологія, патогенез і лікування кандидозу сечостатевих органів у жінок
ua До змісту

Епідеміологія, патогенез і лікування кандидозу сечостатевих органів у жінок

HEALTH OF WOMAN. 2019.6(142): 52–55; doi 10.15574/HW.2019.142.52

Р.Ф. Айзятулов, Е.М. Айзятулова
Донецький національний медичний університет, м. Лиман

Мета дослідження: огляд і аналіз тематичних публікацій, присвячених вивченню епідеміології, патогенезу кандидозу сечостатевих органів у жінок; підвищення ефективності комплексної терапії урогенітального кандидозу у жінок із застосуванням антимікотичних препаратів загальної та місцевої дії.
Матеріали та методи. Виконано клініко-лабораторне обстеження 23 жінок з кандидозом сечостатевих органів у віці від 21 до 45 років. Вивчали анамнестичні дані і проводили лабораторні методи дослідження. Клінічна діагностика ґрунтувалася на виявленні сукупності ознак захворювання, які включали в себе рецидивний біль у ділянці придатків, порушення менструальної функції, виділення з піхви, періодичні загострення захворювання.
Результати. На підставі даних літератури, власних клінічних спостережень було проведено аналіз епідеміології та деяких аспектів патогенезу, описані клінічні форми захворювання. У пацієнтів спостерігалися кандидозний вульвовагініт, кандидозний ендоцервіцит і кандидозний уретрит. Для кандидозних уражень жіночих статевих органів характерними клінічними проявами були невеликого розміру, різко відмежовані, округлі, сіро-білі нальоти, які містили велику кількість грибів Candida. У гострій стадії нальоти були щільні і знімалися важко, а в подальшому легко. Слизова оболонка у вогнищах ураження мала схильність до кровоточивості, а навколо нальоту була гіперемована. Через частоту випадків безуспішності терапії і рецидивів захворювання важливою проблемою залишаються питання лікування кандидозу сечостатевих органів у жінок, що свідчить про необхідність пошуку нових методів терапії.
Заключення. Згідно з матеріалами численних публікацій, актуальною сучасною проблемою є зростання захворюваності на кандидоз сечостатевих органів у жінок з хронічним перебігом захворювання і резистентністю до лікування. Запропонована комплексна терапія кандидозу сечостатевих органів у жінок, що включає системні антимікотики (Фуцис, Есзол) і протигрибкові препарати місцевої дії (супозиторії Клофан, Фуцис Гель®), сприяє лікуванню пацієнток і запобігає рецидивам захворювання.
Ключові слова: кандидоз сечостатевих органів, жінки, епідеміологія, патогенез, клініка, лікування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Айзятулов Р.Ф. Заболевания, передаваемые половым путем (этиология, клиника, диагностика, лечение): иллюстрированное руководство. – Донецк: Донеччина, 2000. – 384 с.

2. Айзятулов Р.Ф. Кандидозные поражения кожи и слизистых оболочек //Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2007. – № 5 (10). – С. 48–53.

3. Айзятулов Р.Ф. Сексуально-трансмиссивные заболевания (этиология, клиника, диагностика, лечение): иллюстрированное руководство. – Донецк: Каштан, 2004. – 400 с.

4. Айзятулов Ю.Ф. Стандарты диагностики и лечения в дерматовенерологии. – Донецк: Каштан, 2010. – 560 с.

5. Айзятулов Р.Ф., Айзятулова Д.Р. Современные аспекты этиопатогенеза, клиники и принципы лечения урогенитального кандидоза у женщин // Журнал дерматовенерології та косметології імені М.О. Торсуєва. – 2018. – № 1 (39). – С. 29–35.

6. Айзятулов Р.Ф., Коган Б.Г. Комплексне лікування хронічної урогенітальної інфекції у чоловіків і жінок: методичні рекомендації. – К., 2009. – 13 с.

7. Айзятулов Р.Ф., Коган Б.Г. Сучасні особливості етіології, патогенезу, клініки і лікування грибкових захворювань: методичні рекомендації). – К., 2010. – 12 с.

8. Діагностика та лікування інфекцій жіночих статевих органів: методичні рекомендації /Запорожан В.М. та ін. – К., 2004. – 32 с.

9. Дюдюн А.Д. Комплексно-диференційована терапія хворих з рецидивами урогенітальних інфекцій // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – Дніпро, 2005. – № 1–2 (8). – С. 38–52.

10. Мавров Г.И., Никитенко И.Н. Условно-патогенная микрофлора в этиологии воспалительных заболеваний урогенитального тракта //Журнал дерматовенерологии и косметологи и им. Н.А. Торсуева. – Донецк, 2002. – № 3–4. – С. 51–55.

11. Мавров Г.И., Унучко С.В., Бондаренко Г.М., Губенко Т.В., Никитенко И.Н., Щербакова Ю.В. Проблемные исследования в области венерологии // Дерматологія та венерологія. – Харків, 2004. – № 2 (24). – С. 67–72.

12. Дерматологія, венерологія: підручник / В.І. Степаненко та інш. – К.: КІМ, 2012. – 848 с.

13. Дитяча дерматовенерологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів дерматовенерологів / Л.Д. Калюжна та інш. – К.: Грамота, 2014. – 304 с.

14. Дудченко М.О., Васильєва К.В., Попова І.Б. Дерматовенерологія: навчальний посібник. – Полтава, 2011. – 319 с.

15. Клінічна мікологія: навчальний посібник для лікарів / Л.А. Болотна та інш. – Харків: ІПЦ «Контраст», 2004. – 96 с.

16. Кожные болезни и инфекции, передаваемые половым путем: учебное пособие /Ю.Ф. Айзятулов и др. – Донецк: Каштан, 2013. – 712 с.

17. Рай О.В., Туркевич С.А. Патогенетические механизмы кандидоза кожи при сахарном диабете // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2012. – № 1 (44). – С. 100–106.

18. Туркевич С.А., Рудник Т.І., Дашко М.О. Досвід лікування поверхневого кандидозу у хворих на фоні порушення вуглеводневого обміну та цукрового діабету // Журнал дерматовенерології та косметології імені М.О.Торсуєва. – 2018. – № 2 (40). – С. 49–58.